Court ruling № 135703151, 15.04.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю

15 квітня 2026 року Справа № 520/6533/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., дослідивши в приміщенні суду у м. Харкові матеріали заяви представника Зимогляд Лілії Георгіївни про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №520/6533/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код рнокпп НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, Коломойцев Микола Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із збереженням відсотковості показників надбавки за особливості проходження служби та премії та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу Національного університету цивільного захисту України залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 в справі №520/6533/25 залишено без змін.

До Харківського окружного адміністративного суду 03.04.2026 надійшла заява представника позивача, подана в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд зобов`язати Національний університет цивільного захисту України подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 в справі № 520/6533/25 шляхом надання доказів компенсування ОСОБА_1 сум податку з доходів фізичних осіб, що утримані з грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на його виконання.

Ухвалою від 07.04.2026 прийнято до провадження заяву представника Зимогляд Лілії Георгіївни про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №520/6533/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішено розгляд заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Надано Національному університету цивільного захисту України строк для подання письмових пояснень щодо стану виконання рішення, разом з доказами, що підтверджують заперечення проти заяви по справі №520/6533/25, протягом шести днів з дня отримання копії даної ухвали.

Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України протягом шести днів з дня отримання копії даної ухвали надати суду докази на підтвердження виконання судового рішення по справі №520/6533/25.

Відповідач через систему «Електронний суд» 17.10.2025 подав додаткові письмові пояснення у справі, в якому зазначено, що на виконання рішення суду відділом економіки та фінансів Університету проведено додаткову перевірку здійснених розрахунків (підтверджується службовою запискою № 7-ДЗ/88 від 09.04.2026). За результатами перевірки встановлено, що судове рішення виконано у повному обсязі, а саме: відповідно до встановлених судом обставин, позивачу нараховано перерахунок грошового забезпечення на загальну суму 86 881,77 грн.

Із зазначеної суми, згідно з вимогами Податкового кодексу України, утримано: 15 638,72 грн податок на доходи фізичних осіб (ПДФО); 4 344,09 грн військовий збір.

Оскільки судовим рішенням передбачено компенсацію ПДФО за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 (згідно з постановою КМУ №44), позивачу нараховано суму компенсації у розмірі 15 553,61 грн.

Загальна сума, виплачена на рахунок позивача, становить 82 452,57 грн. (Розрахунок: 86 881,77 (нараховано) - 15 638,72 (ПДФО) - 4 344,09 (ВЗ) + 15 553,61 (компенсація ПДФО) = 82 452,57 грн).

Факт виплати коштів та перерахування податків підтверджується доданими до цих пояснень платіжними інструкціями та розрахунковим листом. Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі № 520/6533/25 виконано Університетом добровільно, вчасно та у повному обсязі.

14.04.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому сторона позивача просить суд залишити заяву позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення без розгляду.

Суд вирішує питання про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану представником позивача заяви та пояснення відповідача, суд встановив таке.

Як убачається з КП «ДСС» рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 набрало законної сили 04.02.2026

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 р., Ромашов проти України від 27.07.2004 р., Шаренок проти України від 22.02.2004 р. зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

З наданих відповідачем пояснень та доданих документів вбачається, що позивачу нараховано перерахунок грошового забезпечення на загальну суму 86 881,77 грн. Із зазначеної суми, згідно з вимогами Податкового кодексу України, утримано: 15 638,72 грн податок на доходи фізичних осіб (ПДФО); 4 344,09 грн військовий збір. Оскільки судовим рішенням передбачено компенсацію ПДФО за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 (згідно з постановою КМУ №44), позивачу нараховано суму компенсації у розмірі 15 553,61 грн. Загальна сума, виплачена на рахунок позивача, становить 82 452,57 грн. (Розрахунок: 86 881,77 (нараховано) - 15 638,72 (ПДФО) - 4 344,09 (ВЗ) + 15 553,61 (компенсація ПДФО) = 82 452,57 грн)

Судом враховано, що представником позивача подано клопотання про залишення заяви позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення без розгляду з підстав повного виконання рішення суду.

Разом з тим, положеннями чинного КАС України не врегульовано питання щодо порядку залишення без розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Натомість, відповідно до ч.2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що відповідачем виконано рішення зобов`язального характеру в межах, визначених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025, у зв`язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.

У зв`язку із наведеним у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 241-243, 256, 370, 382 КАСУ, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Зимогляд Лілії Георгіївни про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №520/6533/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код рнокпп НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Онопрієнко, буд. 8, м. Черкаси, Черкаський р-н, Черкаська обл., 18034, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Текст ухвали виготовлено та підписано 15.04.2026 р.

Суддя Супрун Ю.О.