Decision № 135699413, 14.04.2026, Vinnytsia District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 квітня 2026 р. Справа № 120/8300/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з метою реалізації свого права на перерахунок пенсі , перевірки достовірності відомостей зазначених у довідках про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 щодо розміру у процентному значенні надбавки за особливості проходження військової служби та премії, позивач 11.11.2024 звернувся до розпорядника інформації з запитом. Однак , відповідач листом від 28.11.2024 не надав запитувану інформацію, однак навів інформацію щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/9275/24.

Незгода із такими діями відповідача стала підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча електронна копія ухвали про відкриття провадження була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується документально.

Відтак з урахуванням положень ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем доводи на підтримку своїх вимог, суд встановив таке.

11.11.2024 позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію наступного змісту:

1) який був розмір у процентному значенні ? надбавки за особливості проходження служби, що отримували працівники за посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області: в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року?

2) який був розмір у процентному значенні премії, що отримували працівники за посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області: в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року?

3) надати повні відомості про нарахування зарплати в січні 2020 року, в січні 2021 року, в січні 2022 року та в січні 2023 року, що отримували працівники за всіма посадами начальник відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, доплат, підвищення та індексації.

У відповідь на вказаний запит відповідач надіслав позивачу лист від 28.11.2024 за № 53/Б-42/21, в якому повідомив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 120/9275/24 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" було виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою позивача на день звільнення зі служби станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023. Також у листі відповідач зіслався на окремі нормативні документів які визначаються порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України та підсумував, що при підготовці оновлених довідок про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії враховувались відсоткові розміри додаткових видів грошового забезпечення, які при підрахунку всіх видів грошового забезпечення (загальної суми) дорівнюють розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця СБУ за посадою "начальник відділу" за січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, січень 2023 року або прирівняною до цієї посади.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/16074/24 від 04.03.2025 визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо розгляду по суті запиту ОСОБА_1 від 11.11.2024 про надання публічної інформації. Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2024 на отримання публічної інформації.

На виконання рішення ВОАС у справі №120/16074/24 від 04.03.2025 відповідачем направлено на адресу ОСОБА_1 відповідь №53/16/52-577 від 20.05.2025 у якій повідомлено, що відповідно до вимог статтей 6 та 22 Закону України "про доступ до публічної інформації" Управління не може надати запитувані відомості, оскільки вони належать до інформації з обмеженим доступом згідно з п. 14.2 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України, затвердженого наказом ЦУ СБУ №400 від 21.08.2012.

Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду його запиту на інформацію, оскільки не надав інформацію, яка запитувалась, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі Закон № 2657-XII) передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Водночас згідно із ч. 1 ст. 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI).

За змістом ч 1 ст. 1 вказаного Закону публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах запитувачем інформації є позивач , який звернувся із запитом на інформацію від 11.11.2024, а розпорядником інформації відповідач Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Грошове забезпечення начальника управління СБУ (зокрема надбавки та премії) виплачується виключно з Державного бюджету України. Отже, інформація про умови та розмір цих виплат є відкритою за законом і не може бути віднесена до категорії «службової».

Відповідач у відмові обмежився лише посиланням на відомчий Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, не обґрунтувавши, яку саме «істотну шкоду» національній безпеці завдасть оприлюднення відсоткового розміру премії.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи СБУ є суб`єктами декларування.

Законодавець визначив, що доходи керівництва СБУ є об`єктом публічного контролю. Приховування складових частин грошового забезпечення (надбавок за особливості служби) суперечить принципу прозорості діяльності державних органів та запобігання корупції.

Таким чином, відповідачем неправомірно відмовлено у наданні позивачу запитуваної інформації.

При вирішенні спору суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мадьяр Кетфарку Кутя Парт проти Угорщини" (Magyar Ketfarku Kutya Part v. Hungary): де Суд наголосив на праві громадськості отримувати інформацію про витрачання публічних коштів як частину свободи вираження поглядів.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації є протиправними.

Відтак з метою захисту порушених прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2024 з урахуванням висновків суду.

Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у випадку задоволення позову, шляхом зобов`язання відповідача подати звіт протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком.

Винятком із наведеного правила є так звані "соціальні спори", у яких згідно з приписами абз. 2 ч. 1 ст. 382 КАС України суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Утім, дана справа до відповідної категорії справ не належить.

Суд зазначає, що в силу положень ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а обставини справи не вказують на необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення в зобов`язальній частині, суд не вбачає достатніх підстав для покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог ст. 382 КАС України. При цьому додатково враховуються положення ст. 383 КАС України, а також те, що позивач може звернутися до суду із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконаня судового рішення після набрання таким рішенням законної сили, у разі якщо воно не буде виконуватися.

За змістом положень статей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, обравши при цьому правильний і ефективний спосіб захисту прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших витрат у справі не встановлено, питання про їх розподіл не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні інформації згідно запиту від 11.11.2024.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області протягом п`яти робочих днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2024 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 20001473, 21007, м. Вінниця, вул. Грушевського, буд. 27)

Суддя Комар Павло Анатолійович