Court ruling № 135590403, 09.04.2026, Pustomyty District Court of Lviv Oblast

Справа № 450/1388/26

Провадження № 2/450/1717/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09 квітня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Дем`яновська Ю.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

23.03.2026 позивач звернулась до суду з позовом, яким просить визнати за нею право власності на спадкове майно у складі земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:07:000:0502 цільове призначення 01.01. приватна власність площа 0,1994 га та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:05:000:0084 цільове призначення 01.01. приватна власність площа 0,5135 га. та відстрочити сплату судового збору для позивача до ухвалення судового рішення по даній справі враховуючи її матеріальний стан та відкрити провадження у даній справі.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху. Позивачу надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

06.04.2026 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Винниченко Михайла Петровича надійшло клопотання про усунення недоліків та про продовження строку на усунення недоліків за ухвалою суду.

Клопотання мотивовано тим, що на виконання ухвали суду подано витяги про грошову оцінку спадкового майна (земельних ділянок), однак з огляду на вимоги законодавства розмір судового збору становить 1% від ціни позову з урахуванням встановлених меж, і позивач, як пенсіонерка з обмеженим доходом, не має можливості сплатити судовий збір у більшому розмірі, ніж 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим просить суд врахувати її майновий стан, вирішити питання щодо зменшення розміру судового збору або відстрочення його сплати, а також продовжити процесуальний строк для усунення недоліків з метою надання відомостей про доходи, витребуваних адвокатом у відповідних органах.

Вирішуючи вказане клопотання, суддя виходить з того, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.03.2026 позов залишено без руху з тих підстав, що позивачем не додано доказів, які б підтверджували існування обставин, які дають підстави для відстрочки сплати судового збору, зокрема документи щодо фінансової неспроможності тощо, що унеможливило вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору, а тому в задоволенні такого було відмовлено через відсутність правових підстав. Відтак, надано позивачу строк для подачі документів, що підтверджують вартість спірного майна та сплати судового збору, розмір якого становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з клопотання про продовження процесйального строку, представник позивача суперечливо вказує, що зі змісту ухвали позивачці не зрозуміло, який розмір судового збору їй необхідно сплатити, при цьому погоджується на сплату мінімального судового збору в розмірі 1331,20 грн, але не сплачує такий і не подає відповідних квитанцій. Одночасно, повторно клопоче про розстрочку чи відстрочку судового збору, за-для чого адвокатом подано запит до подакового органу з метою отримання відомостей про доходи позивача, хоча жодних підтверджуючих документів такого звернення до клопотання не долучає, та просить продовжити процесуальний строк.

Так, за п.7 ч.2 ст.43 ЦПК України учсаники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ст.121 ЦПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Як вбачається з поданого клопотання про продовження строку, таке є суперечливе за своїм змістом, а його доводи не підтверджуються жодними письмовими доказами, що, на думку судді, не спрямоване на виконання процесуальних обов`язків. Жодних доказів неможливості виконання ухвали від 24.03.2026 до клопотання не додано, як не додано і квитанції про сплату судового збору в розмірі 1331,20, який, як слідує зі змісту клопотання, позивач бажала оплатити.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вищезазначену позовну заяву позивача слід вважати неподаною і таку йому повернути.

Окрім цього, вважаю за доцільне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої. В даному випадку повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 09.04.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська