Court ruling № 135586913, 07.04.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/4141/26

н/п 1-кс/953/1880/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221130000411 від 02.04.2026 за ч. 2 ст. 289 КК України, про арешт майна, -

встановив:

06.04.2026 о 12.43 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , в якому прокурор просить задовольнити клопотання та накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпоряджання на тимчасово вилучене майно 02.04.2026 о 21:30 в ході особистого обшуку у ОСОБА_4 , за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, а саме: штани комуфляжні. Поміщено до експертного пакету № RAW 0022982; кофта комуфляжна. Поміщено до експертного пакету № RAW 0012983; окуляри (пошкоджені) чорного кольору із червоною вставкою. Поміщено до експертного пакету № CRI 1087858; особа у якої майно вилучено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; арештоване майно після проведення відповідних слідчих дій та судових експертиз, зберігати у камері схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 02.04.2026 до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , що 02.04.2026 приблизно о 09:15 год у гаражному кооперативі "Мрія, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 14, не встановлена особа чоловічої статі, яка була одягнена у військову форму, не законно заволоділа автомобілем марки "Орel" моделі "Zafira" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить її чоловіку ОСОБА_6 (ЖО 10647 від 02.04.2026).

За даним фактом, 02.04.2026 внесено відомості до ЄРДР за №12026221130000411 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

02.04.2026 о 21:20 за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, було проведено затримання ОСОБА_4 , у порядку ст. 208 КПК України. 02.04.2026 о 21:30 в ході протоколу затримання за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, у затриманого ОСОБА_4 , було здійснено особистий обшук та вилучено вказане в клопотанні майно.

Вказане майно належить ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того 02.04.2026 о 21:30 в ході протоколу затримання за адресою: АДРЕСА_2 у затриманого ОСОБА_4 , було здійснено особистий обшук та вилучено вказане в клопотанні майно.

Вказане майно належить ОСОБА_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Особа у якої майно вилучено: ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що вищевказані вилучені предмети є знаряддями вчинення даного кримінального правопорушення, а також предметами, та за цією ознакою як «…матеріальні об`єкти, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості» відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, вони визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню відповідною постановою від 02.04.2026, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування вказані предмети необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судової експертизи, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також з огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання власники майна ОСОБА_4 , ОСОБА_6 не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , в яких кожен просить провести судове засідання без його участі, клопотання підтримує, заперечень не має (а.с. 63, 64).

Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000411 від 02.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 КПК України.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.04.2026, 02.04.2026 о 21.20 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи та, згідно зазначеного протоколу, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 35-38).

03.04.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто, незаконне заволодіння транспортним засобом (угон), вчинене повторно (а.с. 54-56).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотаннях сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення особистого обшуку має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено його значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів підлягає задоволенню.

На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотання.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 02.04.2026 в ході особистого обшуку у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: штани комуфляжні, поміщені до експертного пакету № RAW 0022982; кофту комуфляжну, поміщену до експертного пакету № RAW 0012983; окуляри (пошкоджені) чорного кольору із червоною вставкою, поміщені до експертного пакету № CRI 1087858 - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1