Decision № 135554621, 24.03.2026, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2026 Справа №607/6375/24 Провадження №2/607/684/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

за участю секретаря Бойко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

1.Стислий зміст первісної та зустрічної позовної заяви.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі ТзОВ «Споживчий центр», позивач-відповідач) звернулось в суд з позовом доОСОБА_1 (надалі- ОСОБА_1 , відповідач-позивач) у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 18.04.2023-100000746 від 18.04.2023 в розмірі 16960 грн. 00 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 18.04.2023 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 18.04.2023-100000746, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. строком на 14 днів. Вказує, що ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти в розмірі 8000 грн. 00 коп., а отже акцептував умови договору. Позивач-відповідач зазначає, що ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі, в свою чергу відповідач-позивач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 16960 грн. 00 коп., з яких: 8000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 8960 грн. заборгованість за відсотками. Відтак, позивач-відповідач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» вказану заборгованість.

Крім цього, ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів у якому просить визнати недійним кредитним договір (оферти) №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023, а обов`язок щодо повернення коштів відсутнім. Свої вимоги за зустрічним позовом мотивує тим, що він із ТзОВ «Споживчий центр» жодного договору не укладав, договір не підписував, жодних коштів не отримував, про його існування йому нічого не було відомо. Вважає, що ТзОВ «Споживчий центр» не дотримався порядку укладення електронного договору, встановленого ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема порядок акцептування пропозиції не відповідає положенням абзацу третього частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно із яким відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такою пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 зазначеного Закону. Вважає, що матеріали справи не містять жодних підтверджень що спірний договір був акцептований сторонами, в порядку передбаченому законом, цей договір підписав ОСОБА_1 , розумів його та погодився з отриманням грошових коштів на умовах визначених у договорі, договір містив умови щодо кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки у зазначеному договором розміру. Вважає, що спірний договір порушує публічний порядок, оскільки він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, а саме право власності позивача. Також, вважає, що спірний договір є несправедливим в розумінні п.11 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки є несправедливими зокрема умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі. Вказав, що сторонами на його думку, не вчинено жодних дій, пов`язаних із виконанням договору, грошових коштів ОСОБА_1 передано не було, тому вважає, що такий договір містить ознаки фіктивності. Вказав, що ТзОВ «Споживчий центр» не було передано кошти ОСОБА_1 , спірний договір позики останній не підписував, примірник договору у нього відсутній, договір укладено не було, а тому вважає, що кредитний договір (оферти) №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023 є недійним, оскільки порушує вимоги ст.ст.203,215, 228,229,230,234 ЦК України, ст.18 Закону України «про захист прав споживачів.

2.Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

ОСОБА_1 подав відзив на первісний позов ТзОВ «Споживчий центр» у якому вказав, що він позовних вимог не визнає та проти них заперечує. Зазначив, що жодних правовідносин між ним та зазначеним товариством у нього не було, будь-яких договорів із ним він не укладав. Вважає, що у матеріалах справи відсутній меморіальний ордер, який би підтверджував факт передачі йому кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту. Також вказав, що ТзОВ «Споживчий центр» не довів можливість застосування до даних правовідносин Правил факторингу, які розміщені у мережі Інтернет. Звертає увагу суду, що у спірному кредитному договорі відсутній графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань ОСОБА_1 , якому перед укладенням договору не було повідомлено інформацію, визначену ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, на думку ОСОБА_1 із кредитного договору вбачається, що у ньому не має відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, не має умов, які Законом України «Про захист прав споживачів визначені обов`язковими». Також звертає увагу суду, що приєднаний до матеріалів справи розрахунок заборгованості базується на власних припущеннях ТзОВ «Споживчий центр» та не підтверджений первинними документами у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». ОСОБА_1 не відомо, яка відсоткова ставка застосована у даному розрахунку. У договорі зазначено його ціну, однак не зазначено у якій формі вона встановлена, чи входять до складу сплата процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Отже, на думку ОСОБА_1 відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Також вказав, що про зміни у відсотковій ставці ОСОБА_1 повідомлений не був, відсоткова ставка змінена кредитором в односторонньому порядку. Крім цього, звертає увагу суду на те, що у період дії військового стану в Україні заборонено нарахування неустойки за прострочення виконання кредитних зобов`язань.

ТзОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» 13.05.2024 подав відзив на зустрічний позов у якому зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав та просить суд відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1 18.04.2024 підписав кредитний договір №18.04.2023-100000746, зокрема пропозицію на його укладення, заявку на отримання кредиту підписав одноразовим ідентифікатором С484, надісланим SMS повідомленням на належний позивачу номер телефону та отримав на свій рахунок грошові кошти у розмірі 8000 грн., а тому акцептував умови договору. Грошові кошти за вказаним кредитним договором було перераховано ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 , номер якої позичальник додав в особистому кабінеті 18.04.2023 з призначенням платежу, а саме видача за договором №18.04.2023-100000746. Зазначені обставини також підтверджено інформацією викладеній у листі АТ КБ «Приватбанк» від 06.05.2024. Також вказав, що ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023 пройдено ідентифікацію шляхом отримання особистих документів від ОСОБА_1 (паспорт, РНОКПП). Під час ідентифікації позичальника було забезпечено встановлення фізичної особи ОСОБА_1 . При реєстрації та входу в особистий кабінет позивальника при укладенні даного кредитного договору ОСОБА_1 було використано номер фінансовий телефону на який було відправлено та доставлено одноразовий ідентифікатор, який було підписано спірний кредитний договір. Таким чином, вважає, що спірний кредитний договір, зокрема пропозицію про його укладення, заявку на отримання кредиту підтверджено укладення кредитного договору підписані ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором С484, надісланим SMS повідомленням на фінансовий номер позичальника. Звертає увагу суду, що спірний кредитний договір був укладений із дотриманням вимог ст.207 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Вважає, що ОСОБА_1 у поданому ним зустрічному позові не вказав жодної підстави для визнання кредитного договору недійним або нікчемним.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою суддіТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.04.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Споживчий центр» про захист прав споживачів та об`єднано його в одне провадження разом із первісним, а також ухвалено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.02.2026 закрито підготовче провадження у даній справі, справу призначено до розгляді по суті.

Представник ТзОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутності, свої заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позові. Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 заперечив та просить відмовити у його задоволенні, з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Майка М.Б. в судове засідання не з`явились, адвокатом подано заяву про розгляд даної справи у відсутності сторони відповідача-позивача. У задоволенні позову ТзОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором просить відмовити, з підстав викладених ним у відзиві. Зустрічний позов ОСОБА_1 про захист прав споживачів просить задовольнити з підстав викладених у ньому.

ІІ.Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини встановлені судом

18.04.2023 року між ТзОВ «Споживчий центр» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір (оферту) №18.04.2023-100000746, шляхом підписання заявки електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі 8 000 грн. 00 коп., строком на 42 дні на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із п. 2.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови:

2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті Кредитодавця;

2.2.2. заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем;

2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Сума кредиту складає 8000 грн. Строк на який надається кредит 42 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 29.05.2023. (пункти 2,3,4 Заявки)

Відповідно до п. 6 заявки, визначено, що черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Пунктом 11 заявки передбачено, що неустойка складає 160 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Вказані умови надання кредиту знайшли своє відображення у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), яку підписано відповідачем-позивачем електронним підписом за допомогою електронного ідентифікатора С484 (пункти 2, 3, 4, 6, 11 примірної відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

Крім цього у вказаній пропозиції ОСОБА_1 підтвердив, що він однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023, з яким він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаній заявці та оферті. Також, відповідач вказав реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним договором: 4149-49хх-хххх-3298.

Також, відповідачем позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано Паспорт споживчого кредиту у якому відображені інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (розділ 3 у якому вказано суму кредитування 8000 грн., строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту), інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача (процентна ставка відсотків річних 730%, тип процентної ставки фіксована,загальні витрати за кредитом 6720 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування кредитом 14720 грн., реальна процентна ставка, відсотків річних 75979%), порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, їх періодичність), додаткова інформація (наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, неустойка за невиконання/неналежне виконання споживачем грошових зобов`язань з повернення кредиту 160 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання).

ОСОБА_1 підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора С484 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023 про споживчий кредит, укладений між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у якій зазначено дата видачі кредиту, кількість днів, сума кредиту за договором, проценти за користування кредитом 6720 грн., види платежів за кредитом.

Судом встановлено, що кредитодавець (позивач-відповідач) виконав умови договору №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023, надавши відповідачу-позивачу кредит в обумовленій договором сумі, а саме 8000 грн., що підтверджено інформацію наданою АТ КБ «Приватбанк» від 16.12.2025 №20.1.0.0.0/7-251211/41196-БТ, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та підтверджено зарахування коштів на неї 18.04.2023 на вказану суму. Крім цього, зазначені обставини знайшли своє відображення у виписці наданої зазначеним банком за 18.04.2023, яку суд вважає належним та допустимим доказом.

Однак, відповідач-позивач свої зобов`язання за вказаним правочином належним чином не виконував, унаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 16960 грн., яка складається із: 8 000 грн. 00 коп. основний борг, 8960 грн. 00 коп. проценти, які нараховано за період з 18.04.2023 по 29.05.2023.

2.Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач-позивач електронним підписом одноразовим ідентифікатором (С484) у заявці 18.04.2023 приєднався до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), визнав та погодився на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що вказаний вище кредитний договір №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023, підписаний відповідачем-позивачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора С484, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, вказаний кредитний договір є чинним, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 18.04.2023 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Таким чином, суд оцінивши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» щодо стягнення із ОСОБА_1 суми тіла кредиту у розмірі 8000 грн. є підставними та підлягають до задоволення.

При цьому, суд ураховує, що відповідач з власної волі уклав зазначений кредитний договір на визначених умовах кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами.

Щодо вимог ТзОВ «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 8960 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається із Паспорту споживчого кредиту, а також Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023 про споживчий кредит, зазначено, що проценти за користування кредитом за весь час кредитування, тобто із 18.04.2023 по 29.05.2023 складають 6720 грн, у тому числі за період: з 18.04.2023 по 01.05.2023 (14 днів) 2240 грн., з 01.05.2023 по 15.05.2023 (14 днів) 2240 грн., з 15.05.2023 по 29.05.2023 (14 днів) 2240 грн. Крім цього, передбачена загальна вартість кредиту із урахуванням тілу кредиту та відсотків, яка складає 14720 грн.

Крім цього, умовами кредитного договору (п.6) сторони передбачили, що черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу та закінчується через 14 днів. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ».

Таким чином, розмір процентної ставки у день за умовами кредитного договору 2% від суми наданого кредиту буде складати 160 грн. Оскільки, період кредитування згідно умов кредитного договору був визначений сторонами 42 дні, відтак загальний розмір нарахованих ОСОБА_1 відсотків буде складати 6720 грн. (160х42).

Відтак, суд приходить до переконання, що із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за відсотками нарахованими у межах строку кредитування та згідно умов договору на суму 6720 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за кредитним договором №18.04.2023-100000746 від 18 квітня 2023 буде складати 14 720 грн.

Крім цього, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за зустрічним позовом про визнання недійним кредитного договору (оферти) №18.04.2023-100000746 від 18.04.2023, а обов`язку щодо повернення коштів відсутнім, не підлягають до задоволення.

Так, суд дійшов до переконання, що ТзОВ «Споживчий центр» належними та допустимими доказами доведено факт укладення спірного кредитного договору із ОСОБА_1 .

Зокрема, як уже зазначав вище суд, спірний кредитний договір був укладений відповідачем-позивачем із зазначенням усіх його реквізитів, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця реєстрації та проживання. Крім цього, зазначені дані містяться й у додатках до договору про надання кредиту, а також інформації щодо умов кредитування підписані ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

При цьому, суд зазначає, що без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений. При цьому, суд констатує, що укладення 18.04.2023 кредитного договору №18.04.2023-100000746 у запропонованій формі відповідачу-позивачу за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи відповідає Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, суд вважає, що наведеними вище доказами підтверджено факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20.

Як уже зазначав вище суд, випискою із карткового рахунку ОСОБА_1 наданого АТ КБ «Приватбанк» та інформацією від 16.12.2025 №20.1.0.0.0/7-251211/41196-БТ підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 у вказаному банку було емітовано карту № НОМЕР_1 , а також підтверджено зарахування коштів на неї 18.04.2023 на виконання спірного кредитного договору на суму наданого кредиту у розмірі 8000 грн. При цьому, вказаний електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 ОСОБА_1 відобразив у укладеному ним спірному кредитному договорі з метою перерахування на нього безготівковим шляхом кредитних коштів.

Згідно частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно пункту 1, 2 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про те, що він не отримував кредитних коштів спростовуються первинними документами наданими АТ КБ «ПриватБанк», а тому суд розцінює такі доводи як зловживання процесуальними правами, оскільки вони спрямовані на перешкоджання розгляду справи, шляхом введення суд в оману щодо фактичних обставин справи.

Крім цього, суд вважає, що позивачем-відповідачем при укладенні спірного договору із ОСОБА_1 не допущено порушень вимог ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кредитні кошти за кредитним договором №18.04.2023-100000746 від 16.04.2023 в добровільному порядку не повернуті, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» задовольнити частково, стягнувши із відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 000 грн. 00 коп.; 6720 грн. 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками, а всього на загальну суму 14720 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів слід відмовити у повному обсязі за наведених вище підстав.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем ТОВ «Споживчий центр» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, частка задоволених позовних вимог за первісним позовом складає 86,79%, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2102,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №18.04.2023-100000746 від 18 квітня 2023 в розмірі 14 720 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.., а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд, пропорційно до задоволених позовних вимог.

У решті вимог первісного позову, відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про захист прав споживачів, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.04.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя В. В. Ромазан