Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 381/36/26
Провадження № 2/369/9691/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про залишення позовної заяви без руху)
19.02.2026 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року представник позивача АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК" - Донцова Є.О. звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2026 року справу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 грн. 00 коп.
Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучена платіжна інструкція переказу коштів
№ 45 від 12.12.2025 року, яка не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. В графі призначення платежу зазначено: Тип: 22030101 Номер рахунку: НОМЕР_1 Код виду сплати: 101 Сума податку: 2422.4 Інфо запису: "101 Судовий збір за позовом АТ ""ПУМБ"", Фастівський міськрайонний суд Київської області, без ПДВ".
Разом з тим, у п. 26 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 19 Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 вказаного Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.
Відповідно до Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (пункт 10 розділу I) платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно із п. 37 розділу ІІ Інструкції передбачено, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Платник заповнює його таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Важливо, аби у розділі «Призначення платежу» платник вказав відомості про те, яка саме позовна заява оплачується збором.
Положеннями п. 41 Інструкції визначено, що Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17 вересня 2012 року № 01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору», платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 у справі № 914/1542/17, від 16 січня 2019 у справі № 905/1057/18, від 10 травня 2018 року у справі № 613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26 березня 2018 у справі № 907/892/15, від 16 квітня 2018 року у справі № 922/3137/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 910/12031/17, від 21 лютого 2019 року у справі № 910/8880/18, від 13 лютого 2020 року № 910/4557/18.
Таким чином, оскільки позов подано через підсистему "Електронний суд", позивачу необхідно надати документ, що підтверджує сплату судового збору за позов до ОСОБА_1 у розмірі 2662,40 грн.
Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) до ______ (ПІБ відповідача, учасника справи), Києво-Святошинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.
Крім того, матеріали цивільної справи № 381/36/26 за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшли до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Фастівського міськрайонного суду Київської області, заяву було подано до суду через підсистему "Електронний суд".
Проте, позовна заява направлена до Києво-Святошинського районного суду Київської області не містить всіх необхідних для розгляду цивільної справи документів.
Таким чином, у розпорядження суду надано лише безпосередньо позовну заяву, квитанцію про сплату судового збору. Всі додатки, що зазначені у позовній заяві та якими АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК" обґрунтовує позовні вимоги, у матеріалах справи відсутні.
При цьому, з огляду на надходження справи за підсудністю з іншого суду, у Києво-Святошинського районного суду Київської області відсутній доступ до документів, що подавалися до Фастівського міськрайонного суду Київської області через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Вказані недоліки позбавляють суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі та у подальшому розглянути справу по суті.
Отже, позивач повинен усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належного доказу сплати судового збору у розмірі визначеному на 2026 рік, оформленого відповідно до вимог законодавства, із зазначенням у призначенні платежу відомостей про те, за подання якої саме позовної заяви сплачено судовий збір, а також надання всіх додатків до позовної заяви, зазначених у її тексті, які відсутні у матеріалах справи, в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ірина КОЗАК
The court decision No. 135542218, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast was adopted on 19.02.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 381/36/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: