Court ruling № 135482739, 03.04.2026, Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2365/26

Провадження № 2-з/210/13/26

У Х В А Л А

іменем України

03 квітня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» списання грошових коштів для погашення грошових зобов`язань перед банком з соціального рахунку НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення зазначено, що з отриманих витягів по карткових рахунках заявнику стало відомо про несанкціоноване перерахування та зняття з рахунків грошових коштів на загальну суму 59998,00 грн. Ці кошти заявник не перераховував та не отримував. Заборгованість за кредитним рахунком була відсутня. На сайті з`явилась інформація про блокування кредитного рахунку і наявність заборгованості перед банком в сумі 3239,38 грн. Із заявника списуються кошти для погашення грошових зобов`язань перед банком до яких заявник не має відношення.

Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» списання грошових коштів для погашення грошових зобов`язань перед банком з соціального рахунку НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову, позовом та доданими до заяви документами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями ч. 1ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків, в даному випадку, заборони суб`єкту господарювання вчиняти певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть, в даному випадку, внаслідок заборони суб`єкту господарювання вчиняти певні дії.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2023 року у справі № 641/6173/21 (провадження № 61-12662св22) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), зазначено, що: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить Зобов`язати відповідача зарахувати суму 59998,00 грн на рахунок НОМЕР_1 . Зобов`язати відповідача сплатити проценти та відшкодувати стягнуті грошові кошти для погашення грошових зобов`язань перед банком в сумі: 2002,35 грн з розрахунку 62000,35 - 59998,00 грн, 3798,84 грн, 4692,13 грн, 2232,78 грн, 432,67 грн, 20,54 грн, всього 13179,31 грн.

Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір щодо несанкціонованого, на думку позивача, списання грошових коштів. Однак, судом не встановлено наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд прийшов до висновку, що обраний заявником вид заходів забезпечення позову фактично є тотожним задоволенню однієї із заявлених позовних вимог.

Згідно з вимогами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Судом враховано, що зокрема наявність ознак безпідставного списання грошових коштів з карткового рахунку позивача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Застосування заходів забезпечення позову, в цьому випадку, фактично вирішує справу по суті предмету позову.

Слід врахувати, що задоволення позовних вимог, за достатніх для цього підстав, наслідком матиме встановлення відсутності обов`язку у позивача сплачувати, зокрема, відсотки за користування спірними коштами, інші встановлені договором про банківське обслуговування платежі, а також відповідальність, зокрема у виді штрафів, неустойки.

При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з`ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що захід забезпечення позову, про які клопоче заявник, не є співмірним, адекватним і необхідним для забезпечення виконання судового рішення, невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави, для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Р. Є. Скотар