Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження2/465/2381/26
Справа № 465/40/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2026 р. м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Баран О.І.,
з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові письмову заяву, про залишення позову без розгляду у цивільній справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),
предмет позову: розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
31 грудня 2025 року позивач засобами зв`язку звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, яка надійшла на адресу суду 05.01.2026, у якій просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.09.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 2411.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, судове засідання у справі призначено на 23.02.2026, явку позивача визнано обов`язковою (а.с. 11-13).
Крім цього, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.01.2026 витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, Україна, adpsu@dpsu.gov.ua) дані, що зберігаються в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо сторін у справі.
У судове засідання, призначене на 23.02.2026, сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
23 лютого 2026 року від представника позивача, адвоката Радовича Богдана Романовича (пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (а.с. 29-31).
Наступне судове засідання у справі, призначене на 19.03.2026 не відбулось у звязку із захворюванням судді (а.с. 37).
При вирішенні питання про призначення дати наступного судового засідання, встановлено наявність заяви, яка надійшла 19.03.2026 з електронної адреси представника позивача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на офіційну електронну адресу суду, про залишення позову без розгляду (а.с. 38-39). Реєстраційна картка вхідного документа від 19.03.2026 у справі №465/40/26, а також прикріплені файли надіслано представнику позивача в його електронний кабінет 20.03.2026 о 17.07 (а.с. 40).
Станом на 02.04.2026 представник позивача не відкликав свого попереднього клопотання, а тому суд вважає за можливе його розглянути без призначення судового засідання.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши заяву та матеріали справи, в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання. Подання заяви про відкликання позову (заяви) є правом позивача (заявника), яке не може бути обмежено судом.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства).
Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) від 17.07.2020 та у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18) від 11.04.2019.
За таких обставин у суду є всі правові підстави для залишення позову без розгляду згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Отже, подання заяви про залишення позову без розгляду є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Тобто, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 29.06.2021 у справі № 505/3083/13-ц, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19, від 19.07.2022 у справі № 388/1029/20, Верховним Судом у постанові від 23.11.2022 у справи № 759/14677/21.
Крім того, закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19.
Відтак, оскільки представником позивача у добровільному порядку, подано заяву про залишення позову без розгляду і це не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 43, 257-261, 353-355 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Заяву представника позивача, адвоката Радовича Богдана Романовича, про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Баран О.І.
The court decision No. 135361721, Frankivskyi District Court of Lviv City was adopted on 02.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 465/40/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: