Decision № 135357513, 01.04.2026, Ochakiv City and District Court of Mykolaiv Oblast

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/7381/25

Провадження № 2/483/61/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в поряду загального позовного провадження в режимі відео конференції з приміщення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, служба у справах дітей Очаківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

19 серпня 2025 року з Покровського районного суду м. Кривого Рогу до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України надійшла позовна заява ОСОБА_1 , предметом якої є: позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнення додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 1/6 частки доходів відповідача.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що відповідач є батьком дітей, однак їх вихованням не займається, нехтує своїми батьківськими обов`язками, не піклується та не дбає про них, матеріально не забезпечує, у зв`язку із чим вона змушена звернутися до суду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Позивачка пояснила, що приблизно з кінця 2021 року діти проживають разом з нею. З початку повномасштабного вторгнення відповідач від спілкування, утримання та виховання дітей самоусунувся, не телефонує їм, не бачиться, зі святами не вітає, жодних подарунків не надсилає. Необхідність позбавлення відповідача батьківських прав пов`язана з його агресивною поведінкою у родині, в тому числі через вживання алкогольних напоїв. Під час спільного проживання з відповідачем останній вчиняв відносно неї та їх спільних дітей домашнє насильство. Так, одного разу вона зібрала речі та пішла від нього, проте він вмовив її повернутися, а після цього контролював кожен крок, не давав спокою. Востаннє вони спілкувалися телефоном до подання цього позову, коли відповідач дізнався про накладення арешту на всі його рахунки через заборгованість зі сплати аліментів. Так, він зателефонував, погрожував, вимагав відкликання виконавчого листа. Його місцеперебування наразі невідомо, однак якийсь час він мешкав у місті Кривий Ріг, про що позивачці відомо з матеріалів виконавчого провадження. Також, позивачці стало відомо, що відповідача списано з військової служби за станом психічного здоров`я. На час розгляду справи він також має заборгованість зі сплати аліментів приблизно в сумі 150 тисяч гривень. При цьому, один з дітей має захворювання та потребує додаткових витрат на лікування, а інший навчається у коледжі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Крім того, від представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до суду надійшов висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, думки дітей, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8, 9).

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 липня 2023 року, що набрало законної сили 31 серпня 2023 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із нею без письмової згоди батька (а.с. 11-15).

За змістом постанови про відкриття виконавчого провадження від 23 жовтня 2023 року, з відповідача на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини доходів (а.с. 28-29).

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні підтверджується наявність боргу зі сплати аліментів станом на 08 травня 2025 року у розмірі 148 526 грн а.с. (30-31).

За змістом довідки КЗ «Очаківський ліцей» від 09 січня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчався у вказаному закладі з 15 червня 2020 року по 31 серпня 2024 року. За час його навчання мати приділяла належну увагу навчанню, при цьому батько дитини у вихованні участі не брав, з класним керівником на зв`язок жодного разу не виходив (а.с. 23).

Довідками закладу дошкільної освіти № 3 «Сонечко» від 14 травня 2025 року підтверджується факт навчання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вказаному закладі з вересня 2017 року по травень 2021 року. При цьому мати приділяла належну увагу навчанню і вихованню дітей, а їх батько у вихованні участі не брав (а.с. 24, 25).

За змістом довідки Первомайського медичного фахового коледжу Миколаївської обласної ради від 14 травня 2025 року питання навчання та виховання ОСОБА_4 навчальний заклад вирішує з матір`ю дитини, а батько за період навчання не звертався до коледжу з питань освітніх послуг сина (а.с. 26).

Довідкою Первомайської гімназії № 1 від 22 травня 2025 року підтверджено факт навчання ОСОБА_4 у гімназій в період з січня 2023 року по червень 2024 року. Мати приділяла належну увагу навчанню та вихованню дитини, а батько дитини з гімназією контакти не підтримував, успішністю дитини не цікавився (а.с. 27).

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, останній, виходячи з інтересів дітей, вважає за доцільне побавити відповідача батьківських прав (а.с. 115-116).

При цьому, зі змісту висновку слідує, що органом опіки та піклування здійснено вихід за місцем проживання дітей та зі слів матері зроблено висновок, що їхній батько вихованням дітей та станом їхнього здоров`я не цікавився. Водночас, опису бесіди із дітьми та самим батьком висновок не містить, а ґрунтується на довідці про наявність заборгованості зі сплати аліментів, довідках з навчальних закладів та словах позивачки.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , яка є сусідкою позивачки, пояснила що з батьком дітей вона не знайома, він з дітьми не проживає, діти про нього не говорять.

Опитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_8 пояснив, що йому повних 17 років, проживає з матір`ю та братом. З батьком не спілкується приблизно з початку 2022 року, коли той просто зник, фактично самоусунувся від участі в його житті. Жодних намірів повернути спілкування з батьком він не має та не бажає цього, оскільки батько вчиняв відносно нього та його брата домашнє насильство, вживав спиртні напої та майже завжди був агресивним. Так, мали місце випадки, коли батько міг до ночі проводити час з друзями, а повернувшись додому у стані алкогольного сп`яніння, всіх будив та вчиняв сварки, піднімав на нього та молодшого брата руку.

Неповнолітній ОСОБА_9 пояснив, що запам`ятав батька агресивним і вважає його поганою людиною. Такий висновок ґрунтується на його власному досвіді, а також на ставленні батька та інших людей.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З урахуванням викладеного, а також позиції самих дітей, вік яких дозволяє самостійно оцінювати власні потреби та висловлювати обґрунтовану думку, суд дійшов висновку, що позивачка свій обов`язок доказування виконала - довела належними та допустимими доказами наявність підстав для застосовування такого крайнього заходу, як позбавлення батька дітей батьківських прав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 185 Сімейного кодексу України, той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом або іншими обставинами, які мають істотне значення. Розмір участі одного з батьків у таких додаткових витратах у разі виникнення спору визначається судом з урахуванням конкретних обставин справи та наданих сторонами доказів.

На обґрунтування позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дітей позивачкою надано медичне направлення від 19 вересня 2018 року на ім`я ОСОБА_5 , а також його амбулаторну картку. Зазначені документи, на переконання позивачки, підтверджують необхідність проведення оперативного втручання.

Разом із тим, суд звертає увагу, що сам по собі факт наявності медичних показань або рекомендацій для лікування дитини не є безумовною підставою для стягнення додаткових витрат. Обов`язковою умовою задоволення таких вимог є надання належних та допустимих доказів фактичного понесення або необхідності понесення конкретних додаткових витрат, а також їх розміру.

Позивачкою не надано суду доказів, які б підтверджували здійснення реальних витрат на лікування дитини, зокрема квитанцій, чеків, договорів із медичними закладами, рахунків-фактур, платіжних документів або інших письмових доказів, що свідчили б про сплату вартості медичних послуг чи придбання медикаментів. Також відсутні докази, які б підтверджували визначений або прогнозований розмір таких витрат та необхідність їх обов`язкового здійснення у конкретний період.

При цьому суд звертає увагу, що чинне законодавство розмежовує спори про збільшення розміру аліментів та про стягнення додаткових витрат на дитину, і кожна з таких вимог повинна бути обґрунтованою і доведеною.

Оскільки позивачкою не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту понесення додаткових витрат на утримання дітей, а також їх розміру, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачкою сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 211 грн 20 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав, а за вимогу про стягнення аліментів, позивачка звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати у розмірі 1 211 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, служба у справах дітей Очаківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 01 квітня 2026 року.

Головуюча: