Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 517/1332/25
Провадження № 2-п/517/1/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Захарівського районного суду Одеської області від 19 січня 2026 року у цивільній справі № 517/1332/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
установив:
Заявник ОСОБА_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Захарівського районного суду Одеської області від 19 січня 2026 року у цивільній справі № 517/1332/25.
Ухвалою суду від 03 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам ЦПК України (а.с. 76).
В ухвалі заявнику роз`яснено, необхідність надання суду доказу надсилання позивачу копії заяви про перегляд заочного рішення з додатками на виконання вимог статті 43 ЦПК України.
ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснено, що в разі невиконання зазначених вимог ухвали в наданий строк, заява буде визнана неподаною та повернута.
Як убачається з матеріалів справи ухвалу про залишення без руху від 03 березня 2026 року надіслано одержувачу - заявнику ОСОБА_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету отримувача 05 березня 2026 року, що підтверджено довідкою про доставку електронного документу (а.с. 78).
Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 272 ЦПК України доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи та отримання судом повідомлення про це вважається належним врученням відповідного процесуального документу.
Отже, ухвала про залишення без руху від 03 березня 2026 року отримана заявником ОСОБА_1 через його електронний кабінет 05 березня 2026 року.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділі «Мої справи».
Вказана позиція узгоджується із постановами Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 750/3275/21 (провадження № 61-21072св21), від 05 квітня 2023 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-11084св22).
Водночас на момент постановлення цієї ухвали, а саме 02 квітня 2026 року заявником недоліки заяви про перегляд заочного рішення зазначені в ухвалі суду від 03 березня 2026 року не усунуті, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.
Слід зауважити, що суд належним чином повідомив ОСОБА_1 про наявність ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху, однак останнім процесуальні дії щодо усунення недоліків заяви не виконано, а тому є всі підстави вважати, що заявник втратив інтерес до розгляду своєї заяви.
Заява про перегляд заочного рішення, за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 285 ЦПК України.
Відповідно до частини 8 статті 285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із частинами 3, 6 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною першою статті 44 ЦПК України установлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для сторони заявника.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом й не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Ураховуючи зазначені обставини, оскільки ОСОБА_1 , в установлений в ухвалі суду від 03 березня 2026 року строк недоліки заяви про перегляд заочного рішення не усунуті, тому заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
Відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 43, 44, 185, 259-261, 263, 285 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Захарівського районного суду Одеської області від 19 січня 2026 року у цивільній справі № 517/1332/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
The court decision No. 135357421, Zakharivka District Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області) was adopted on 02.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 517/1332/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: