Court ruling № 135277021, 30.03.2026, Solone District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 178/84/26

Провадження № 1-кс/192/103/26

Ухвала

30 березня 2026 року

Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_2 про проведення трансляції судового засідання та заяву про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі за заявою про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду заяви ОСОБА_2 щодо постановлення окремої ухвали суду щодо порушень закону під час розгляду справи № 178/84/25,

встановив:

25 березня 2026 року суддя ОСОБА_4 заявила самовідвід від розгляду заяви ОСОБА_2 щодо постановлення окремої ухвали суду щодо порушень закону під час розгляду справи № 178/84/25.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25 березня 2026 року суддею для розгляду заяви про відвід визначена суддя ОСОБА_5 .

30 березня 2026 року від ОСОБА_2 до суду надійшли заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та клопотання про проведення трансляції судового засідання.

У заяві про проведення судового засідання у режимі відеоконференції ОСОБА_2 просить:

мотивованим судовим рішенням призначити відеоконференцію, та за кожним черговим призначенням судового засідання, в режимі відеоконференції та:

витребувати з Третього апеляційного адміністративного суду (з врахуванням того що суд працює до 16 замість 17 години) та залучити до матеріалів справи довідку повного переліку кількості бронювання відео конференцій;

витребувати з Третього апеляційного адміністративного суду наказ щодо роботи суду до 16 години замість 17;

призначене судове засідання провести в режимі відеоконференції з Третім апеляційним адміністративним судом, контактні дані: адреса: Веб-сайт: https://3aa.court.gov.ua E-mail: inbox@3aa.court.gov.ua, телефони: інформаційний відділ - (056) 740-19-35, приймальня голови суду - (056) 740-19-30;

враховуючи, що бронювання відеоконференції за 5 днів до початку конференції, а він письмові повістки неотримував, відкласти судове засідання та належним чином повідомити його та представника за дату та час призначення судового розгляду;

на судове засідання кожного наступного разу викликати його судовою повісткою в електроном виді (та дублювати її смс), надсилати судові повістки учасникам судового процесу у відповідності до судового рішення від 10 листопада 2022 року Верховний Суд Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 440/222/19 (обов`язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції оскільки вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій), а саме за правилами КПК письмовою повісткою або іншого непередбачено;

копію судового рішення сумісно з ухвалою суду надіслати мені в ДІЮ та на електрону скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та фізичну адресу зазначену в позові позивача.

Заява обґрунтовується тим, що у відповідності до його права визначеного статтями КПК України, щодо права участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції 10 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 440/222/19 (http://surl.li/dtpbc) сформулювала правовий висновок, що довідка про доставку SMS позивачу про розгляд справи не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд (КПК аналогія права).

Своє рішення Верховний Суд мотивував процесуальним правом сторін у справі викладених змістом КПК України , а саме змістом судової повістки і оголошення про виклик у суд.

У КПК України визначено про порядок вручення судових повісток:

1. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.

8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому цього Кодексу.

9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Ознайомившись частково з матеріалами справи у судді він з`ясував, що заяв від учасників судового розгляду в матеріалах справи не існує, а секретар судового засідання при здійснені службових обов`язків халатно відноситься до них (ст. 367 КК України) та проявляє самоуправство при дотриманні Закону (для службових осіб ст. 365 КК України), скільки матеріали справи не містять від учасників розгляду справи заяв про надсилання їм СМС повідомлень таким чином навмисно порушуючи КПК учасників процесу.

Оскільки учасник судового розгляду знаходиться за кордоном, то на неї розповсюджуються правила повісток зокрема за кордону відповідності до ст. 502 ЦПК України або іншого не передбачено.

У клопотанні про клопотання про проведення трансляції судового засідання ОСОБА_2 просить:

постановити ухвалу про дозвіл на трансляцію судових засідань за зазначеною справою на YouTube канал «Судова влада України»;

здійснити транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку та забезпечити трансляцію судових засідань технічними засобами за вищезазначеною справою на YouTube канал «Судова влада України» www.youtube.com/channel/UCFDRcAmACu5ljF-YUMGctnA та на портал «Судова влада України» court.gov.ua/affairs/online/;

на судове засідання викликати його судовою повісткою в електроном виді на електрону скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_2 (та дублювати її смс) та судову повістку сумісно з ухвалою суду надіслати йому на електрону скриньку.

Клопотання обґрунтовується тим, що зазначене клопотання надається з підстав джерела права ст. 6 Європейської конвенції верховенства права, ст. 8, 19, 129 Конституції України, а також у відповідності до ст. 7, 8 КПК України, ч. 4 с. 11 ЗУ «Про судоустрій та статус суду» та ст. 29 Закону України «Про інформацію»).

ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до ст. 7, 8 КПК України, щодо гласність судового процесу, він має право на трансляцію судового засідання, яке здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку. Звернення про трансляцію судових засідань технічними засобами суду є яскравим прикладом конструктивної співпраці громадянського суспільства та судової системи є запровадження і розвиток механізму транслювання судових засідань технічними засобами судів. Сьогодні цей механізм є важливим рушієм підвищення рівня забезпечення права на справедливий суд, зокрема права на публічні слухання, принципів гласності та відкритості судочинства. Суди за допомогою відеокамер, встановлених у залах судових засідань, транслюють судові засідання суспільно важливих справ до мережі YouTube та порталу «Судова влада України». Таким чином, громадськість може стежити за судовими процесами в реальному часі та дізнаватися інформацію про хід справи з першоджерела. Гласність судового процесу визначена ст. 129 Конституції України, верховенство права ст. 8 Конституції України та обов`язковість виконання ст. 8 та 129 Конституції України згідно ст. 19 Конституції України. Оскільки шкоди для судового розгляду зазначена трансляція не заподасть, то з метою дотримання принципу публічності, відкритості і гласності судового провадження, приймаючи до уваги верховенство права та прийшовши до висновку, що проведення розгляду справи в режимі он-лайн (прямої відеотрансляції) не матиме шкоди для даного кримінального провадження, вважає за можливе задовольнити його заяву.

Справа за суттю позову представляє суспільний інтерес оскільки стосується корупційних неангажованих дії судді котре вбачається з руху за справою та дискримінацій відповідача суддею в порівняння к відповідачу зокрема: Відповідно до КПК України, ч. 4 с. 11 ЗУ «Про судоустрій та статус суду» трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Таким чином законодавець поклав вирішення цього питання, оскільки транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет є у в обов`язковому порядку. Суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію», предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету від корупційних та антиконституційних дій суддів, забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, тощо.

Інформацією про резонанстність цієї справи та наявність великого інтересу до неї у громадськості міста та України є у громад оскільки в якості учасником справи одночасно є журналіст, який проводить розслідування журналіста. Тому спостерігається контроль за судовим процесом з боку громадськості під час проведення судового розгляду, за умови, що судове слухання проводиться у відкритому судовому засіданні. Також зазначеним доведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу у відповідності до ч. 1 ст. 129 Конституції України з огляду на ст. 8 та 19 Конституції України.

Закон України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції, Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», Закон про Антикорупційну стратегію України до 2025 року.

Відповідно до Конвенції ООН проти корупції координувало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) через ЗМІ.

Завзяте порушення судом конституційних норм чинного законодавства та джерела прав рішень ЄСПЧ викладених у http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?t=17868.

Захисником у кримінальному процесі може бути не лише адвокат.

«Європейський суд з прав людини підтвердив право «фахівця в галузі права», який не має адвокатського свідоцтва, виступати захисником у кримінальному процесі.

24 листопада 2011 року Європейський суд з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ) оприлюднив рішення у справі «Загородній проти України», яким встановлено, що не допуск в кримінальному процесі як захисника підсудного «фахівця в галузі права», який не має адвокатського свідоцтва, є порушенням права на справедливий суд, передбаченого пунктами 1 і 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, суд наголосив, що така ситуація є несумісною із принципом правової певності, що, в свою чергу, є складовою принципу верховенства права.

Суд неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, при цьому одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності.

Право на доступ до судів охоплює вимогу статті 6(1) стосовно судового процесу. Процесуальні вимоги самі по собі є недостатніми для встановлення повного змісту статті 6(1); це лише елементарні гарантії, такі самі як ті, що відрізняють судовий процес від інших способів визнання юридичного становища особи. Саме ці вимоги, у поєднанні з доступом до судів, становлять суть верховенства права. Гарантії будуть важити значно менше, якщо право доступу до них не буде складовою частиною статті 6(1). Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства».

Відповідно до статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Такі ж вимоги ставляться до захисника свідка, запрошеного ним для надання правової допомоги під час допиту чи проведення інших слідчих дій за участю свідка.

Проте, незважаючи на законодавчо закріплене право фахівця галузі права на захист особи в кримінальному процесі, правоохоронні органи часто не допускають юристів без адвокатських посвідчень до участі в кримінальній справі ні в якості захисника підозрюваного (обвинуваченого, підсудного), ні в якості захисника свідка, посилаючись, при цьому на частину другу статті 59 Конституції України, що встановлює, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. № 13-рп/2000 визнано неконституційним положення частини першої статті 44 КПК, за яким обмежується право на вільний вибір підозрюваним, обвинуваченим і підсудним як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У справі «Загородній проти України» Європейський суд з прав людини посилається саме на це рішення Конституційного суду України. Навіть після внесення відповідних змін до статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, на практиці юристи без адвокатського свідоцтва не завжди допускаються до участі у справі як захисники.

Так, у вказаному рішенні Конституційний суд України визначив, що положення міжнародно-правових актів, що передбачають право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або через вільно вибраного ним на власний розсуд захисника з-поміж юристів, які можуть надати ефективний правовий захист, відтворені у положеннях частини першої статті 59 Конституції України, які закріплюють право кожної фізичної особи на правову допомогу і право вільного вибору захисника з метою захисту від обвинувачення.

Положення частини другої статті 59 Конституції України про те, що для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура, не може тлумачитись як право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного вибирати захисником лише адвоката, тобто особу, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року.

Таким чином, Конституційний суд визначив принципи гарантії права на захист, які закріплені в міжнародно-правових актах, та відображені в статті 59 Конституції України. Суд розтлумачив, що захист підозрюваного (обвинуваченого, підсудного) не підлягає обмеженню лише особами, які є адвокатами, а таке обмеження, безумовно, є порушенням статті 59 Конституції України. При цьому, навіть за умови існування спеціального закону, таке обмеження не відповідає Конституції, тобто є незаконним.

При цьому, незважаючи на зазначене рішення Конституційного суду, у 2003 році Пленум Верховного суду України, виносить Постанову № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», якою вказує, що при вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту в кримінальній справі належить також з`ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. ВСУ визнає правильною практику тих судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких фахівців (юристів без адвокатського свідоцтва) до здійснення захисту в кримінальних справах, що по суті нівелює висновки Конституційного суду України щодо застосування статті 59 Конституції України, а як відомо, норми Конституції є нормами прямої дії.

На момент прийняття названої Постанови Пленуму Верховного Суду України, набули чинності зміни до статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, який по своїй суті є законом та відповідно до якого як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

При цьому, положення статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України «фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги» не можна тлумачити як таке, що вимагає прийняття спеціального закону для можливості реалізації громадянами права на захисника в особі юриста, що не є адвокатом. Право особи на захисника, звісно, не є абсолютним, але, як зазначив Європейський суд з прав людини в інших рішеннях, в тому числі щодо України (Croissant v. Germany, 25 September 1992, рішення в справі «Шабельник проти України»), таке право може бути обмежено лише на підставі відповідності такої необхідності інтересам правосуддя, так, наприклад, як необхідність наявності у захисника вищої юридичної освіти.

Рішенням у справі «Загородній проти України», Європейський суд з прав людини встановив, що правова непевність щодо права на вільний вибір захисника в кримінальному процесі за відсутності відповідного спеціального закону є порушенням права особи на справедливий суд.

Таким чином, ЄСПЛ визначив, що неправильною є позиція, за якої особі, яка не є адвокатом, відмовляють в участі в кримінальній справі у якості захисника, посилаючись при цьому на відсутність спеціального закону, який надавав би йому таке право.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконанням рішення ЄСПЛ є, в числі іншого, вжиття заходів загального характеру, що є заходами, спрямованими на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема: внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування; внесення змін до адміністративної практики. Він, на судовому засіданні подав клопотання про залучення до справи його представників та захисників на підставі джерела права та норми прямої дії, але суд в супереч мотивуванню п. 2 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 жовтня 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

ОСОБА_2 вважає, що замість гарантованого Конституцією України захисту конституційних та конвенційних прав людини суддею порушено Основний Закон України, як закон прямої дії, ст. 1 та ст. 2 Протоколу № 12 до Конвенції ЄКПЛ, норми процесуального та матеріального права згідно ЦПК України.

Право на публічне слухання засноване на концепції відкритого і прозорого правосуддя, основи якої були закладені у Конституції України 1996 року, а положення знайшли свій розвиток у конституційних змінах та новій редакції Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У частині 4 вказаної статті встановлено, що особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

Державна судова адміністрація України повідомила про можливість онлайн-трансляцій судових засідань по справах, що мають значний суспільний інтерес своїм листом № 15-1924/16 від 14 березня 2016 року (додаток 1).

Реалізація права на онлайн-трансляцію судового процесу, суттєво зменшить претензії до судової влади, надасть можливість всім активним громадянам, які слідкують за перебігом даного процесу, безпосередньо бачити і слухати засідання, навіть за неможливості бути присутніми особисто і матиме позитивний вплив на довіру до дій судових органів під час розгляду справи, до якої прикута увага спільноти. Також вважаємо, що можливість спостерігати за перебігом справи, підвищить довіру до судової гілки влади з боку громадянського суспільства в цілому.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

В Україні трансляції судових засідань технічними засобами судів здійснюються у всіх областях та у судах всіх ланок.

У судове засідання, призначене на 30 березня 2026 року о 15 год 00 хв, учасники справи не прибули та їх неявка не перешкоджає розгляду вказаних клопотання та заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4)необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1)введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5)наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Суд зазначає, що функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми відеоконференцзв`язку, визначає Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Згідно з п. 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв`язку, для роботи із системою відеоконференцзв`язку.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 розділу VI Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 06 червня 2022 року № 156, відповідно до вимог процесуального законодавства України учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або в приміщенні іншого суду, визначеного судом.

У такому випадку засобами підсистеми відеоконференцзв`язку здійснюється бронювання залів судових засідань та інших приміщень, призначених для забезпечення участі осіб в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку як безпосередньо в самому суді, так і у приміщенні іншого суду (далі - бронювання залів судових засідань).

Суддя під час розгляду питання про можливість взяття участі учасника справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції може використовувати наявну інформацію про доступні/недоступні зали судових засідань в інших судах, що міститься в підсистемі відеоконференцзв`язку.

Зважаючи на викладені обставини та законодавчі приписи, введення воєнного стану в Україні, з метою забезпечення оперативності судового провадження, суд вважає за потрібне задовольнити клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Третім апеляційним адміністративним судом.

Стосовно витребування з Третього апеляційного адміністративного суду довідки повного переліку кількості бронювання відео конференцій та наказу щодо роботи суду до 16 години замість 17, то підстав для задоволення заяви у цій частині суд не вбачає, з огляду на положення вказаної Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, враховуючи, що суддя під час розгляду питання про можливість взяття участі учасника справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції може використовувати наявну інформацію про доступні/недоступні зали судових засідань в інших судах, що міститься в підсистемі відеоконференцзв`язку.

Стовно клопотання про проведення трансляції судового засідання, то суд дійшов таких висновків.

За змістом ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Згідно з ч. 6 ст. 27 КПК України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Згідно з листом Державної судової адміністрації України передбачено, що метою здійснення он-лайн трансляції судових засідань по справах, які мають значний суспільний інтерес, державним підприємством «Інформаційні судові системи» (далі - Підприємство) на веб-сторінці суду веб-порталу «Судова влада України» реалізовано механізм оприлюднення анонсу та розміщення он-лайн трансляцій у вигляді банерів з посиланням на офіційний канал на Youtube «Судова влада України».

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Верховний Суд вказав на те, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо (ухвала від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).

Таким чином, з огляду на викладене, право на транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет не є абсолютним та вирішується з врахуванням обставин справи.

Суд зазначає, що інші учасники судового провадження не подавали заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд також звертає увагу, що на обґрунтування свого клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що «справа за суттю позову представляє суспільний інтерес оскільки стосується корупційних неангажованих дії судді котре вбачається з руху за справою та дискримінацій відповідача суддею в порівняння к відповідачу», що він «на судовому засіданні подав клопотання про залучення до справи його представників та захисників на підставі джерела права та норми прямої дії, але суд в супереч мотивуванню п. 2 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 жовтня 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Суд зазначає, що у справі, яка розглядається (судовому провадженні) предметом розгляду є заява судді про самовідвід.

Суд не здійснює розгляд позову та у справі немає відповідачів, а отже посилання ОСОБА_2 на те, що «справа за суттю позову представляє суспільний інтерес оскільки стосується корупційних неангажованих дії судді котре вбачається з руху за справою та дискримінацій відповідача суддею в порівняння к відповідачу» не знайшло свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Суд також звертає увагу, що з наявних у справі матеріалів не вбачається, що судом було відмовлено ОСОБА_2 у залученні представника чи захисника, а тому такі доводи суд оцінює критично.

За таких обставин, суд вважає, що заявником не доведено наявність значного суспільного інтересу до справи, яка розглядається, та доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання не порушує гласність судового засідання.

Суд зазначає, що справа розглядається у відкритому судовому засіданні, а тому всі бажаючі можуть бути присутніми у залі судового засідання.

Відомості про дату, час та місце судового розгляду справи розміщуються на веб-порталі «Судова влади України».

Окрім того, присутні у залі судового засідання, можуть вести стенограму, робити нотатки, проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео-та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Стосовно повідомлення виклику у судове засідання та направлення судових рішень, то суд звертає увагу на такі законодавчі приписи.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 135 КПК України, зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі якщо особа подала письмову заяву про здійснення виклику в конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), то за наявності технічної можливості така особа викликається шляхом надсилання їй текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Щодо клопотання заявника про направлення йому копій судових рішень на фізичну адресу, зазначену у позові позивача, то суд звертає увагу, що суд здійснює розгляд позову та у матеріалах справи позову не має. Доказів, що заявник проживає за кордоном суду не надано.

Стосовно клопотання в іншій частині про виклик у судове засідання та направлення судових рішень, то суд вражає за можливе його задовольни та здійснювати виклик заявника та направляти йому рішення у порядку, передбаченому вимогами КПК України.

Керуючись ст. 336 КПК України,

постановила:

Клопотання ОСОБА_2 про відкладення судового засідання задовольнити.

Відкласти розгляд заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду заяви ОСОБА_2 щодо постановлення окремої ухвали суду щодо порушень закону під час розгляду справи № 178/84/25.

Призначити заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду заяви ОСОБА_2 щодо постановлення окремої ухвали суду щодо порушень закону під час розгляду справи № 178/84/25 до розгляду у судовому засіданні о 13 год 05 хв 02 квітня 2026 року у приміщенні Солонянського районного суду Дніпропетровської області за адресою: 52400, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с-ще Солоне, вул. Строменка, 1-А.

Заяву ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задовольнити.

Проводити судове засідання, призначене на 02 квітня 2026 року о 13 год 05 хв, в режимі відеоконференції з транслюванням відео і аудіо сигналу з приміщення Третього апеляційного адміністративного суду.

Доручити посадовим особам Третього апеляційного адміністративного суду виконати по відношенню до ОСОБА_2 вимоги ч. 7 ст. 336 КПК України.

У випадку неможливості участі особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції або відсутності технічної можливості організувати проведення судового засідання в режимі відеоконференції - невідкладно повідомити Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Відмовити ОСОБА_2 у витребуванні з Третього апеляційного адміністративного суду довідки повного переліку кількості бронювання відео конференцій та наказу щодо роботи суду до 16 години замість 17.

Клопотання ОСОБА_2 про проведення трансляції судового засідання залишити без задоволення.

Судові повістки та рішенні направляти у порядку, визначену КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_5