Court ruling № 13526404, 18.01.2011, Kirovohrad Regional Court of Appeal

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-ц-151/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Драний В.В.

Категорія 27 Доповідач Бубличенко В.П.

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Бубличенко В.П.

суддів - Сукач Т.О.

Фомічова С.Є.

при секретарі - Чернегі М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10 листопада 2010 року і

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

У апеляційний скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Зазначає, що при вирішенні справи судом не враховано, що оспорювані договори укладені з порушенням чинного законодавства. Зокрема, в порушення встановленого порядку банк надав кредит в іноземній валюті без наявності у нього індивідуальної ліцензії на здійснення цього виду валютної операції.

Крім того, на думку позивача, укладені ним з банком договори суперечать принципу справедливості, передбаченому статтею 3 ЦК України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для його скасування немає.

Судом встановлено, що між сторонами 8 травня 2007 року були укладені кредитний та іпотечний договори. За кредитним договором банк надав позивачу грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, в розмірі 28000 доларів США на споживчі цілі на строк по 7 травня 2017 року зі сплатою 14% річних за користування кредитом.

За іпотечним договором позивач передав банку в іпотеку будинок № 153/88 по вулиці Леніна в місті Кіровограді у забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором.

При вирішенні справи суд дійшов правильного висновку, що надання кредиту в іноземній валюті не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не містить такої заборони.

Безпідставними є доводи позивача щодо недійсності кредитного договору в звязку з відсутністю у банку індивідуальної ліцензії на здійснення цього виду валютних операцій.

Відповідно до підпункту «в»пункту 4 статті 5 зазначеного Декрету КМУ індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і строки таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. На сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті відповідно до ст.5 Декрету КМУ«Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Відповідач надав суду генеральну ліцензію та дозвіл Національного Банку України на здійснення валютних операцій, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.40-41).

Порушення принципу справедливості позивач вбачає в тому, що оскільки кредитний договір укладено в іноземній валюті, всі ризики знецінення національної валюти покладаються на нього як на споживача банківських послуг.

З доводами позивача щодо порушення принципу справедливості наданням кредиту в іноземній валюті не можна погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.8 Декрету КМУ«Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496 передбачено, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно.

З наведеного вбачається, що незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, тому, укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу.

Укладаючи з банком кредитний договір в іноземній валюті, у позивача не було будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого на день підписання договору валютного курсу не настане.

За таких обставин безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо порушення передбаченого ст.3 ЦК України принципу справедливості укладенням кредитного договору в іноземній валюті.

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10 листопада 2010 року.

залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 4 грн. 25 коп. судового збору та 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (на користь УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО: 823016 № рахунку: 31215263700002, ідентифікаційний код: 24145329, код бюджетної класифікації: 22050002 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча

Судді