Decision № 135212921, 26.03.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 рокуСправа №160/17656/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галкін Вячеслав Леонідович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галкін Вячеслав Леонідович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати позивачу пенсії за період з 03.06.2022 по 30.06.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити позивачу пенсію за період з 03.06.2022 по 30.06.2023 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі №160/14816/22 позивачу з 03.06.2022 призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Однак виплату пенсії відповідач розпочав лише з липня 2023, а пенсію за період з 03.06.2022 по 30.06.2023 не виплатив, мотивуючи це відсутністю бюджетних коштів. Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати йому пенсії за період з 03.06.2022 по 30.06.2023 протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/17656/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з Планом доходів та видатків Головного управління на 2025 рік. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено. До затвердження бюджету Пенсійного фонду України фінансування видатків здійснюється на підставі Тимчасового розпису доходів і видатків, який не містить витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі №160/14816/22 за позовом ОСОБА_1 обліковується в «Реєстрі судових рішень» підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) під номером 421124. Відтак, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі №160/14816/22 щодо ОСОБА_1 , здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить позивачу, не є власністю Головного управління та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління до отримання фінансування не має можливості виконати судове рішення в частині виплати нарахованих коштів. У задоволенні позову просив відмовити. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій він указує, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій і відсутність відповідного фінансування не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату, і не може позбавляти особу права на отримання належних сум пенсії. Посилаючись на доводи, викладені у позові, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача. Витребувані судом документи були надані до суду разом з відзивом на позов.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач) та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До матеріалів справи надано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.05.2025 №0400-010406-8/100197, наданий у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 21.05.2025.

У цьому листі, з-поміж іншого, вказано таке.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі №160/14816/22 ОСОБА_1 з 03.06.2022 призначено пенсію за віком на пільгових умовах та нараховано доплату за період з 03.06.2022 по 30.06.2023 в сумі 203752,51 грн.

З липня 2023 року виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться через банківську установу.

Згідно статті 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено.

Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.

Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Заборгованість за рішенням суду від 05.12.2022 по справі №160/14816/22 за період з 03.06.2022 по 30.06.2023 в сумі 203752,51 грн обліковується в Головному управлінні та буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.

Отже, позовні вимоги стосуються стягнення на користь позивача доплати пенсії на виконання рішення суду за період з 03.06.2022 по 30.06.2023.

На звернення позивача щодо виплати пенсії за вказаний період відповідачем було відмовлено, з чим позивач не погодився, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як установив суд, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №160/14816/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.06.2022 №046350010321 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею ОСОБА_1 період проходження військової служби в рядах Збройних сил України з 23.06.1997 по 15.12.1998. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи за професією гірника підземного з повним робочим днем під землею ОСОБА_1 час проходження військової служби під час мобілізації в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції один місяць служби за три з 01.06.2014 по 03.10.2014. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та зарахованих цим судовим рішенням періодів служби ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі №160/14816/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу з 03.06.2022 призначено пенсію за віком на пільгових умовах та нараховано доплату за період з 03.06.2022 по 30.06.2023 в сумі 203752,51 грн.

Суд зауважує, що рішення у справі №160/14816/22 не передбачало зобов`язання відповідача здійснити будь-які виплати позивачеві, оскільки такий обов`язок був передбачений нормами закону і не потребував додаткового спонукання зі сторони суду.

З урахуванням цього рішення у справі №160/14816/22 вважається виконаним повністю.

В преамбулі до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) зазначено, що цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законодавство про пенсійне забезпечення в Україні визначено статтею 4 Закону №1058.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №1058 види пенсійного забезпечення, умови норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Стаття 5 Закону №1058 визначає сферу дії цього Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 5 Закону №1058 порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням визначається виключно цим Законом.

Законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є одним з його принципів (ч. 1 ст. 7 Закону №1058).

Право громадян України на отримання пенсійних виплат передбачено ст. 8 Закону №1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Виплата пенсії регламентована статтею 47 Закону №1058.

Частиною 1 статті 47 Закону № 1058 установлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

В силу частини 2 статті 46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Незважаючи на ці приписи закону заборгованість з пенсії у сумі 203752,51 грн позивачеві фактично не виплачена, що підтверджується листом від 26.05.2025 №0400-010406-8/100197.

Суд звертає увагу на те, що після призначення пенсії рішення суду вважається виконаним, а право на пенсійне забезпечення трансформується з права на призначення (нарахування) пенсії на право на отримання нарахованих сум пенсії. У разі затримки реалізації цього права законом передбачена компенсація втрати частини доходів (інфляції), що можливо тільки щодо нарахованої заборгованості.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18, згідно з яким стягнення заборгованості з виплати пенсії не можна вважати іншим способом виконання судового рішення про зобов`язання виплатити пенсію. Ці дві категорії спорів не є тотожними, а тому зміна способу виконання судового рішення (стягнення коштів замість зобов`язання їх виплатити) у такому разі не повинна здійснюватися.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Бюджетний кодекс України та неможливість прийняття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних призначень та асигнувань.

Водночас, законодавство відрізняє кошти Державного бюджету України та кошти Пенсійного Фонду України.

Частиною 2 статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Бюджет Пенсійного фонду у відповідності до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 72 того самого Закону передбачено, що кошти державного бюджету можуть бути джерелами формування коштів Пенсійного фонду, але це не означає, що бюджет Пенсійного Фонду є Державним бюджетом України або навпаки.

Бюджетним кодексом України згідно з ч. 1 ст. 1 цього кодексу регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Зважаючи на це, Бюджетний кодекс не регулює порядок використання коштів бюджету Пенсійного фонду. Тому посилання відповідача на його норми щодо бюджетних зобов`язань, бюджетних асигнувань та інші суд відхиляє.

Щодо позовних вимог в частині нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон №2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Наведені норми дають підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159) відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з пунктом 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Положенням пункту 3 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції-) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період виплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються законодавством.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі за рішенням суду. А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Враховуючи те, що виплата перерахованої пенсії позивачу не здійснена, відсутня виплата основної суми доходу в розумінні Закону №2050-ІІІ, за наявності якої можлива виплата суми компенсації, відповідно, вимоги щодо нарахування перерахованої пенсії з компенсацією втрати часини доходу є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню частково.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, а також часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 03.06.2022 по 30.06.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 03.06.2022 по 30.06.2023.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н.В. Кучугурна