Court ruling № 135147705, 25.03.2026, Pidvolochysk District Court of Ternopil Oblast

604/1423/25

1-кп/604/72/26

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_3

захисників обвинуваченого ОСОБА_4

ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту, -

В С Т А Н О В И В:

Підволочиським районним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору посилаючись на те, що до суду прокурором направлено обвинувальний акт, який за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема у обвинувальному акті не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. На думку сторони захисту у об`єднаному провадженні здійснювалось досудове розслідування за двома фактами, зокрема за ч.1 ст. 364 КК України щодо можливих неправомірних дій службових осіб відділу освіти Підволочиської селищної ради під час придбання транспортного засобу марки БАЗ АО79.23-2006 року д.н.з. НОМЕР_1 за завищеною вартістю та за ч.1 ст. 365-5 КК України щодо завищення спеціальним суб`єктом оцінювачем-товарознавцем ОСОБА_8 вартості транспортного засобу марки БАЗ АО79.23-2006 року д.н.з. НОМЕР_1 під час його закупівлі відділом освіти Підволочиської селищної ради. 11.12.2025 року кримінальне провадження в частині ч.1 ст. 365-2 КК України перекваліфіковано на ч.1 ст. 367 КК України і у цей же день, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Посилається на те, що слідчим грубо порушено вимоги ст. 214 КПК України, оскільки замість внесення відомостей до ЄРДР за фактом можливого вчинення головним спеціалістом відділом освіти ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, незрозуміло з яких підстав перекваліфікував епізод, який стосується спеціального суб`єкта-товарознавця ОСОБА_8 за фактом завищення ним вартості транспортного засобу. Унаслідок незаконних дій слідчого, оцінка діям оцінювача-товарознавця взагалі не надана і кінцеве процесуальне рішення щодо нього не прийняте. Таким чином у обвинувальному акті не викладено фактичних обставин вчинення саме ним кримінального правопорушення. Крім того у обвинувальному акті не сформульовано обвинувачення щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 367 КК України за фактом службової недбалості, оскільки виконуючи тимчасово обов`язки, за час відсутності керівника відділу освіти, у службові обов`язки ОСОБА_7 не входило забезпечення контролю та організацію проведення публічних закупівель, як і аналіз ринку при визначені очікуваної вартості предмета закупівлі, а також на забезпечення проведення такого аналізу провідним фахівцем. А тому лише фактичне підписання ОСОБА_7 договору про закупівлю товару на підставі поданого йому уповноваженою особою пакету документів, не свідчить про невиконання чи неналежне виконання ним своїх службових обов`язків, що спричинило істотну шкоду інтересам держави. Таким чином для правильної кваліфікації під час дослідження об`єктивної сторони необхідно встановити нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи та коло її службових обов`язків, які конкретні обов`язки особа повинна була виконати та чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки, які були допущені особою порушення службових обов`язків, що конкретно не було виконано, які наслідки спричинили ці порушення і чи знаходились вони у прямому причинно-наслідковому зв`язку. За вказаних обставин просить обвинувальний акт повернути прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України.

Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений ОСОБА_7 заявлене ним клопотання підтримав у повному обсязі та просять його задоволити.

Захисник обвинуваченого за призначенням ОСОБА_5 заявив клопотання у якому вважає свою участь як захисника по вторинній правовій допомозі не можливою, оскільки обвинувачений уклав угоду із іншим захисником, а тому просить його виключити із справи в якості захисника з надання вторинної правової допомоги.

Прокурор та представник потерпілого проти задоволення заявленого клопотання про повернення обвинувального акта заперечили, проти припинення надання адвокатом вторинної правової допомоги не заперечили.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта слід відмовити, а повноваження адвоката із вторинної правової допомоги припинити, виходячи із наступних міркувань :

Судом встановлено, що до Підволочиського районного суду від прокурора Тернопільської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024212040000001 від 10.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України

Кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України підсудне Підволочиському районному суду Тернопільської області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Кримінально-процесуальним кодексом України визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме, невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Законодавцем в ст. 291 КПК України визначено ряд вимог до обвинувального акту та вказано які відомості він повинен містити.

В свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Оцінюючи наведені обвинуваченим та його захисником доводи, які на їхню думку, можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інше.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в собі не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а і точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Отже, в обвинувальному акті повинен мати місце як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання і правова кваліфікація обвинувачення.

З аналізу обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам.

Так, ознайомившись із обвинувальним актом, вбачається, що він містить всі необхідні відомості, наявність яких вимагається ст. 291 КПК України. Зокрема вивчивши виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, які містяться в обвинувальному акті, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, суд дійшов висновку, що фактичні обставини, правова кваліфікація та формулювання обвинувачення узгоджуються між собою і не вбачає порушень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 22 КПК України, суд не вправі робити висновки щодо вірності формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, оскільки такі обставини, відповідно до змісту ст. 91 КПК України підлягають доказуванню під час судового провадження. При цьому суд під час підготовчого судового засідання, не має повноважень повертати обвинувальний акт прокурору з мотивів неповноти, неправильності формулювання, недостовірності фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлення та визначення яких в обвинувальному акті є виключним повноваженням прокурора, а перевірка яких здійснюється судом лише під час розгляду справи по суті. Самі по собі обставини, на які посилається обвинувачений та його захисник, є фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, а тому їх встановлення, визначення та формулювання, як було зазначено вище, є дискреційними повноваженнями прокурора, який викладає їх в такий спосіб та в такій формі, в яких вважає встановленими, та надає на підтвердження цього докази, які вважає належними, допустимими та достатніми для підтвердження відповідних обставин.

Також встановлення як об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, так і самого складу про відсутність яких наголошує сторона захисту і які викладені прокурором у обвинувальному акті, а також дослідження письмових доказів зібраних органами досудового розслідування та надання їм оцінки, повинно відбуватись в ході безпосереднього судового розгляду, а не на стадії підготовчого судового засідання.

За таких обставин суд вважає, що прокурором дотримано вимогст.291КПК України, наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, у зв`язку із чим клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні до задоволення не підлягає.

За вказаних обставин суд вважає, що у задоволенні клопотання про повернення слід відмовити.

Разом із тим, суд вважає, що клопотання захисника, адвоката ОСОБА_5 про припинення надання ним послуг захисту з вторинної правової допомоги слід задоволити, виходячи з наступних міркувань :

Відповідно до ч. 1 ст. 54 КПК України обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Відповідно до вимог ст. 20 КПК України обвинувачений має право на захист, яке полягає у користуванні правовою допомогою захисника. Суд зобов`язаний забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

Відповідно до ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;

Враховуючи те, що обвинувачений залучив іншого захисника, повноваження захисника ОСОБА_5 , який здійснював безоплатну правову допомогу, слід припинити.

Керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту - відмовити за безпідставністю.

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Припинити надання адвокатом ОСОБА_5 безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Копію ухвали направити в Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Підволочиський районний суд Тернопільської області.

Суддя Підволочиського районного суду ОСОБА_9