Decision № 135123781, 26.02.2026, Barskyi District Court of Vinnytsia Oblast

125/1676/25

2/125/627/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позов обґрунтований наступним. Сторони перебували в шлюбі з 17.07.2014 року по 29.10.2021 року. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Барського районного суду від 29.10.2021 року шлюб розірвано. Дитина проживає разом із матір`ю. Відповідач зі своїм сином не спілкується, матеріально не забезпечує, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Не дбає про фізичний, духовний стан дитини.

Позивач ОСОБА_1 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, її представник адвокат Мурис О.А. надала суду заяву з проханням розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.

Представник Служба у справах дітей Вінницької міської ради у судове засідання не з`явилась, просила справу розглянути без участі представника, надала суду висновок органу опіки та піклування.

Відповідач ОСОБА_5 належно повідомлений про день розгляду справи в суді, але в судове засідання 01.12.2025 та 26.02.2026 не з`явився без поважної причини, не повідомив про причини своєї неявки, позову не оспорив, відзив на позов не надав.

Тому суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача доведені та обґрунтовані і їх слід задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Сторони перебували в шлюбі з 17.07.2014 року. У них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження. Батьком дитини є ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Рішенням Барського районного суду від 29.10.2021 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано.

Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_5 тривалий час не бере жодної участі у вихованні та утриманні сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не провідує дитину, не цікавиться здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує.

Відповідно до довідки Комунального закладу «Вінницька гімназія №24», виданої ОСОБА_1 , матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 4-Є класу, Комунального закладу «Вінницька гімназія №24», батько ОСОБА_5 не бере участь у шкільному житті сина, контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідував жодного разу.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 08.08.2025 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 складає 174380,20 грн.

Орган опіки та піклування Вінницької міської ради розглянув матеріали про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в інтересах сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до висновку орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», а саме п. 16 згідно якого ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, судом беззаперечно встановлені обставини, які свідчать про самоусунення відповідачем від виконання батьківських обов`язків та відсутність інтересу до життя та майбутнього дитини.

Таким чином, провівши ретельний аналіз обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення його батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що відповідатиме інтересам дитини та узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п. 48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п. 65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

За викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно дитини.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав стосовно його сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: