Court ruling № 135010296, 20.03.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа №127/4686/26

Провадження №2/127/1312/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

12.02.2026 до суду з вище зазначеною позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в сумі 300 000, 00 грн.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 12.02.2026 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 13.02.2026.

На запит суду 18.02.2026 Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради 18.02.2026 надав Інформаційну довідку від 18.02.2026 вих. №6020 з реєстру Вінницької міської територіальної громади, відповідно до якої за відомостями Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в реєстрі територіальної громади відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .

На запит суду 20.02.2026 УДМС у Вінницькій області повідомило листом від 20.02.2026 вих. №0501.13-1189/05.2-26, що ОСОБА_2 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання у Вінницькій області не значиться.

Дослідивши подану позовну заяву та документи, додані до неї, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у позовній заяві зазначено підстави щодо звільнення від сплати судового збору за цим позовом, з посиланням п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» танадана копія посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 в якому зазначено, що його пред`явник має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Слід звернути увагу позивача на те, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема, статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежує справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав, тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на інших позовних заяв, зокрема, подання заяв із вимогами про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Також слід зазначити, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, яка не стосується порядку надання, обсягу соціальних прав та гарантій, соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 09.10.2019 (справа №9901/311/19), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27.11.2019 (справа №285/3858/17), Великої Палати Верховного Суду в постанові від 06.05.2020 (справа №9901/70/20).

Згідно із частиною 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту ст. 6 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір сплачується за кожну позовну вимогу майнового та немайнового характеру, тобто за правилами цієї статті судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви не майнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлена ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, розмір судового збору за вказаним позовом має складати 6 993, 60? грн, по 1 331, 20 грн за кожну вимогу немайнового характеру та 3 000, 00 грн за вимогу майнового характеру.

Документів про сплату судового збору позивачем до позовної заяви не додано.

Реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA318999980313181206000002856

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позивач вказує в позовній заяві, що відповідач ОСОБА_2 встановив рухомі відеокамери з підствіткою, які мають можливість переміщення, зміни кута огляду та фокусування, спрямовані на теріторію приватного домоволодіння, реагують на позивача, коли він пересувається на тій частині своєї ділянки, яка підпадає під їх лінію зору. Вказані камери оснащені підсвіткою, що забезпечує зйомку у темний час доби, у зв`язку з чим здійснюється постійне або систематичне спостереження.

На підтвердження вказаних фактичних обставин надані фотографії встановлених камер на будинку без ідентифікації його місця знаходження, прав власника чи користувача на цей будинок. З цих доказів не вбачається факт спостереження відповідачем за допомогою встановлених камер за домоволодінням позивача.

Суду також не надані докази, що підтверджують факт проживання, володіння нерухомим майном, яке розташоване поряд з домоволодінням відповідача, позивачем. Як вбачається з копії паспорту на ім`я позивача, він має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 . Місце проживання відповідача вказане в позовній заяві - АДРЕСА_2 .

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4 постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.

Пунктом 5 цієї постанови передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач зазначає, що моральна шкода полягає у тривалому психологічному напруженні, відчутті постійного контролю, тривоги, страху за недоторканість приватного життя, а також у порушенні звичного способу життя внаслідок протиправних дій відповідача. Визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 300 000, 00 грн, позивач вказує, що він враховував принципи розумності та справедливості.

Разом з тим, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання йому моральної шкоди та якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги з відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

Отже, саме позивач має зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують наявність моральної шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та моральною шкодою.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вище зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк сім днів з дня отримання ним ухвали суду для усунення недоліків, визначених в її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА