Decision № 134986516, 17.03.2026, Zhmerynka City and District Court of Vinnytsia Oblast

2/130/77/2026

130/667/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача Смірнова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» в особі уповноваженої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації Акціонерного товариства «Банк Форвард» Караченцева Артема Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого надпису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

У березня 2025 року представник позивача звернувся в суд з цим позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який був вчинений 30.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 14443,63 грн та стягнути з відповідача судові витрати.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

30.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №2022, про стягнення з ОСОБА_2 на користь відповідача заборгованості в розмірі 14423,63 грн.

Вищевказаний виконавчий напис перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни, про що позивач довідався в лютому 2025 року, коли дізнався що його дані містяться в реєстрі боржників. Звернувшись за правовою допомогою та отримавши інформацію від приватного виконавця, було встановлено документи, на підставі яких було відкрито виконавче провадження № 60613988 приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., яка була винесена на підставі виконавчого напису № 2022 від 30.08.2019, що виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І.

Ознайомитись із виконавчим написом позивач не в змозі, приватний виконавець в порушення вимог інструкції з організації примусового виконання рішень не внесла відомості (сканкопію виконавчого напису) до Автоматизованої системи виконавчого провадження, на телефонні дзвінки приватний виконавець не реагує. Однак, в будь-якому випадку, сторона позивача вважає його таким що не підлягає виконанню з підстав того, що на сьогоднішній день відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів», стягнення заборгованості передбачено за нотаріально посвідченими угодами. Для одержання виконавчого напису надається оригінал нотаріально посвідченої угоди, на противагу чому жодного нотаріально посвідченого договору ніколи не укладалося між позивачем та відповідачем. Зважаючи на викладене позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив на позов не надходив натомість надійшли письмові пояснення відповідно до яких представник відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з підстав вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до норм Закону, а тому підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні. До письмових пояснень ОСОБА_3 було додано документи, що підтверджують ліквідацію АТ «БАНК ФОРВАРД» (а.с.58-70).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.

19.03.2025 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами 29.05.2025 о 11:00.

Для належного повідомлення сторін та треті осіб про розгляд справи, розгляд справи було відкладене на 16:00 26.06.2025.

26.06.2025 справа призначена до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін 06.10.2025.

29.08.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

02.10.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

06.10.2025 розгляд справи відкладено на 11.11.2025.

11.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача та клопотання про поновлення процесуального строку.

11.11.2025 ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса копію виконавчого напису та копію кредитного договору, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Смартфінанс». Розгляд справи відкладено на 28.01.2026.

10.12.2025 до суду надійшли витребувані документи.

28.01.2026 справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. В подальшому справа призначена до розгляду на 17.03.2026.

В судовому засіданні представник позивача Смірнов С.М. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача АТ «Банк Форвард» в судове засідання не з`явилась, надала заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити у її відсутність.

Відповідач ТОВ «Смартфінанс» та треті особи, які були повідомлені про час та місце розгляду справи, шляхом направлення повістки про виклик до суду на їх електронну адресу. В судове засідання не з`явились, без повідомлення причин.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Отже, відповідач та треті особи належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 6 та 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ними права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

Суд на підстав ч. 3 ст.211, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність відповідача та третіх осіб.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. 15.11.2019 було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 2022 виданого 30.08.2019 приватним нотаріусом КМНО Разумовою О.І. про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість в розмірі 14423,63 грн, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60613988 від 15.11.2019 (а.с. 8).

26.12.2019 приватним виконавцем Павелків Т.Л. була винесена постанова про арешт коштів боржника (а.с.9).

Виконавчим написом № 2022 від 13.08.2019, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І., з позивача ОСОБА_2 стягнуто на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованість за кредитним договором № 111094809 від 10.12.2013 в розмірі 13573,63 грн, з них 453,76 грн заборгованість за процентами. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» із стягувача стягнуто плата. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.09.2017 по 30.11.2017. Як зазначено, приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (а.с.118).

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано: кредитний договір № 111094809 від 10.12.2013 з додатками до нього (а.с.119-141).

МОТИВ СУДУ. НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАВАНІ СУДОМ.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок № 296/5).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Суд прийшов до висновку, що документи, які підтверджують безспірність заборгованості сторонами не надані, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту так і простроченої строкової заборгованості, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношенні до боргу і можуть бути оскаржені.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ №1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року вказані вище зміни, які дозволяли нотаріусам вчиняти виконавчі надписи за кредитними договорами, які не мали нотаріального посвідчення. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 30.08.2019, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса), стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Згідно з частинами 5 та 6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказуванню не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також те, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, зважаючи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.

З врахуванням задоволення позову на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сума судового збору в загальному розмірі 1211,20 грн (а.с.5).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який був вчинений 30.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 14443,63 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс» на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн, по 605,60 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи: - позивач ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач - Акціонерне товариство «Банк Форвард» (ЄДРПОУ 34186061, юридична адреса:01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс» (ЄДРПОУ 39395137, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24д);

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 72 прим. 211А);

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки,6 оф. 15).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 19.03.2026