Decision № 13497142, 19.01.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р. Справа № 4/163/10

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІТО-ЛЕК”,

просп. Гагаріна, 48, кв. 47, м. Харків, 61140

фактична адреса: вул. Примакова, 46, м. Харків, 61004

Відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_3,

АДРЕСА_2, 54058

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - не зявився

Від відповідача - не зявився

СУТЬ СПОРУ: стягнення в сумі 10949,39 грн., з яких: 9097,70 грн. боргу за договором поставки, 1851,69 грн. 20% штрафу.

Про дату, час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені у встановленому порядку, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував. При цьому, направлена на адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами звязку з позначкою «із закінченням строку зберігання». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представників останніх.

Позивач також у судове засідання не зявився, але на адресу суду 10.01.2011р. від останнього надійшло клопотання, в якому він просить справу розглянути без його участі .

Розглянувши матеріали справи, згідно ст.75 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий по договору поставки № 191 від 02.01.2008р. товар в сумі 9097,70 грн., штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару, за яким допущена прострочка платежу в сумі 1851,69 грн. посилаючись на належне виконання відповідачем обовязків по оплаті товару - медичних препаратів в асортименті та кількості відповідно до накладних, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 530, 546, 548, 549, 612, 692, 853 ЦК та ст.ст. 193, 217,230,199 ГК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

02.01.08р. сторони уклали договір поставки № 191 (арк.спр.12), згідно якого позивач повинен передати (поставити) товар у власність відповідача товар, а відповідач прийняти та своєчасно розрахуватися за отриманий товар відповідно до умов договору.

Пунктом 3.5 договору поставки від 02.01.2008р. сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних шляхом попередньої оплати або за домовленістю сторін, шляхом відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

На виконання своїх зобовязань за договором поставки позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 9258,46 грн. на підставі наступних видаткових накладних:

-№ХА-0134093/1 від 11.11.2009р. на суму 1007,35 грн.;

-№ХА-0134115/1 від 11.11.2009р. на суму 1445,62 грн.;

-№ХА-0141314/1 від 26.11.2009р. на суму 153,41 грн.;

-№ ХА-0141314/2 від 26.11.2009р. на суму 1450,63 грн.;

-№ ХА-0143062/1 від 01.12.2009р. на суму 153,04 грн.;

-№ ХА-0143062/2 від 01.12.2009р. на суму 1848,25 грн.;

-№ ХА-0147338/1 від 10.12.2009р. на суму 1600,35 грн.;

-№ ХА-0147403/1 від 10.12.2009р. на суму 1599,81 грн.;

Згідно пункту 5.7 договору поставки від 02.01.2008р. товар отриманий відповідачем, що підтверджено особистим підписом відповідача на накладних, затверджений фірмовою печаткою відповідача.

Проте, відповідач свої зобовязання за договором виконав частково, за товар розрахувався не в повному обсязі, про що свідчать розрахунок боргу та акт звірки (а.с. 10, 28-34), згідно яких оплата 14.01.10 була частково зарахована в погашення заборгованості за попередньою накладною, а 160.76грн. в рахунок погашення боргу.

Таким чином, борг відповідача станом на час порушення справи склав суму 9097,70 грн.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.2 договору поставки від 02.01.2008р.(арк. спр. 12) сторони також передбачили, що у випадку прострочення платежу понад 30 календарних днів з моменту виникнення простроченого зобов'язання, оговореного в пункті 3.5 даного договору, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару, за яким допущена прострочка платежу. Тобто відповідач, повинен сплатити штраф у сумі 1851,69 грн.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст.549 ЦК України та ч. 4 ст.231 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 258, 259 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Між тим, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Отже, пункт 10.6 договору, згідно якого сторони домовились про збільшення спеціального строку позовної давності за додатковою вуимогою про стягнення неустойки (штрафу, пені) та встановили його тривалістю в три роки, відповідає вимогам діючого законодавства, а позов в частині стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару, за яким допущена прострочка платежу в сумі 1851,69 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати вимоги позивача та довести суду шляхом подання належних доказів відсутність своєї вини в спірних правовідносинах.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФІТО-ЛЕК” (просп. Гагаріна, 48, кв. 47, м. Харків, код 21194014) суму основного боргу у розмірі 9097,70 грн. (девять тисяч девяносто сім грн. 70 коп.),1851,69 грн. (одна тисяча вісімсот пятдесят одна грн. 69 коп.) 20% штрафу, 109,49 грн. (сто девять грн. 49 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 20.01.2011р.