Decision № 134968873, 19.03.2026, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2026 року Справа № 280/9804/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259)

до - Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000339/2 від 24.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідачу, при митному оформлені партії поставки були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що позивач надав належні, достовірні, допустимі та в своїй сукупності достатні докази відповідачу для підтвердження розрахованої ним митної вартості, інформація, зазначена в них достатня для розрахунку митної вартості. Зазначені відповідачем сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України і подальші дії відповідача, в тому числі витребування додаткових документів, відмова в застосуванні визначеної декларантом митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними. Просить позов задовольнити.

12.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

26.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур, у тому числі щодо можливого заниження митної вартості товару. За результатами опрацювання інформації яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, виявлено, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, що вказує на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи, що надані документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту була надіслана вимога щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МК України. Декларантом надано лист № 231002 від 23.10.2025 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Виходячи з вище наведеного, в митного органу виникли сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у товаро-супровідних документах та піддається сумніву їх справжність. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України Вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 02.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення розгляду справи № 280/9804/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою 16.01.2026 заяву позивача задоволено частково, зупинено дію рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2025/000339/2 від 24.10.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвалою від 19.01.2026 було виправлено описку в тексті другого абзацу резолютивної частини ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі № 280/9804/25, змінивши номер справи з невірного «280/8661/25» на вірний «280/9804/25».

На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.

27.12.2022 між Компанією Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd» (Китай) та ТОВ «Мототехімпорт» (покупець) укладено контракт № DFK/24 (далі Контракт).

Згідно п.1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною Контракту.

Поставка товару здійснюється партіями і фіксується в специфікаціях (додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією специфікацією. (п. 2.1 Контракту).

Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній у специфікаціях (додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією специфікацією. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за вагою згідно вазі, зазначеній в товарно-транспортній накладній (CMR, або залізничній накладній або коносаменті). (п. 2.2 Контракту).

Розділ 3 Контракту визначає умови поставки товару.

Так, згідно п. 3.1 поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.

У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ рrісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

У разі використання правил Інкотермс СFR (вартість та фрахт-порт призначення) продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт, укласти договір фрахту та доставити вантаж у порт призначення. Ціна СFR (СFR рrісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.

Поставка здійснюється морським транспортом 20 або 40 футовим контейнером.

Відповідно до п. 3.6 Контракту протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця вказану в п. 11.2 Контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс-реліз; пакувальний лист з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали), сертифікат походження (1 оригінал і копія).

Згідно розділу 4 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого продавець повинен надати покупцю коригуючу специфікацію та інвойс.

У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

У Контракті № DFK/24 від 27.12.2022 зазначено, зокрема: «4.Ціна і загальна вартість Контракту. 4.1.Ціна на Товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. 4.2.У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування. 4.3.Загальна сума Контракту - 4 500 000,00 USD (чотири мільйони п`ятсот тисяч долларів CШA).».

На виконання вимог вищезазначеного контракту, з урахуванням Специфікації № 2025-11 від 04.07.2025, рахунку-фактури № DF2025-11 від 31.07.2025, Коносаменту № ZJSM25080699 від 18.08.2025, залізничних накладних № 605428, № 605501 від 07.10.2025 було здійснено поставку товарів (тракторів) на суму 112 672,00 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД) № 25UA403070009540U1 від 23.10.2025, в якій заявлено до митного оформлення такі товари:

Товар № 1 ««Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 28шт., марка - DONGFENG, модель - 244DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1813см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/ заводські номери: DFAM1320TS0002054(двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № C53003611A); НОМЕР_5 (двигун № C53002143A); НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун № НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун № НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун № НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун № НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун № НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун № НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун № НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № C53003608A); НОМЕР_31 (двигун № C53002142A); НОМЕР_32 (двигун № C53002145A); НОМЕР_33 (двигун № C53003610A); НОМЕР_34 (двигун № C53002144A); НОМЕР_35 (двигун № C53003606A); НОМЕР_36 (двигун № C53003618A); НОМЕР_37 (двигун № C53003616A); НОМЕР_38 (двигун № C53002138A); НОМЕР_39 (двигун № C53002141A); НОМЕР_40 (двигун № C53002140A); НОМЕР_41 (двигун № C53003614A). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.».

Митна вартість товарів визначена за першим методом (за ціною контракту) з урахуванням вартості транспортних витрат до кордону з Україною.

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): зовнішньоекономічний контракт № DFK/24 від 27.12.2022; Специфікація № 2025-11 від 04.07.2025; Рахунок-фактура (інвойс) № DF2025- 11 від 31.07.2025; Пакувальний лист від 31.07.2025; Сертифікат походження № 25C3204A0108/00095 від 27.08.2025; Технічні характеристики товарів; Банківські платіжні документи (платіжні інструкції № 1685 від 19.08.2025, № 1715 від 03.09.2025); Договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 84 від 04.01.2023; Заявка на перевезення № 218 від 11.08.2025; Коносамент № ZJSM25080699 від 18.08.2025; Рахунок за перевезення № 2025/PF/359 від 15.10.2025; Акт виконаних робіт № 73 від 15.10.2025; Довідка про транспортні витрати від 15.10.2025; Залізничні накладні (УМВС/SMGS) № 605428, № 605501 від 07.10.2025.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:

«000 Інформаційне повідомлення - за участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень»;

«105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України`Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»;

«106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів - по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України`Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»;

«107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення - Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.».»;

«108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД - Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.».».

23.10.2025 Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:

«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: згідно п. 8 заявки на перевезення вантажу від 11.08.2025 № 218 замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Container vessel / Судно типу «Контейнеровоз», а згідно пункту 1 цієї заявки перевезення здійснюється по маршруту «порт Шанхай, Китай Тернопіль, Україна», що є неможливим враховуючи замовлений тип транспортного засобу (Судно типу «Контейнеровоз»), оскільки морське перевезення за наведеним маршрутом може бути здійснено тільки до порту Гданськ, а інші послуги згідно цієї заявки (навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення залізничним транспортом) не замовлялись. Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № DFK/24 від 27.12.2022 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей до митного оформлення надана не була. У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. У зв`язку з технічною потребою направляю Вам додатково відомості графи 33 Рішення про коригування митної вартості:(прод. Джерела інформації) В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ. На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.».

На вимогу митного органу позивачем направлено лист № 231002 від 23.10.2025, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. Підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством. Ці документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити перевірку числових значень в повній мірі. До листа додатково долучено: комерційну пропозицію, прайс-лист виробника від 24.06.2025, виписку з банківського рахунку за серпень 2025 року а також зазначено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000339/2 від 24.10.2025, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не надано документів, що підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД № 25UA403070009601U0 від 24.10.2025 із застосуванням індивідуальної гарантії № 25UA120012003F1Q3 від 24.10.2025, реквізити котрої вказані в графі «В» «Подробиці розрахунків» даної ЕМД. Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 134 486,02 грн. (028 ПДВ). На дану суму товариством застосовано індивідуальну гарантію № 25UA120012003F1Q3 від 24.10.2025, видану гарантом ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ». Розрахунок різниці в митних платежах зазначено в графах 47 «Нарахування платежів» та «В» «Подробиці розрахунків» зазначеної вище ЕМД, до якої також внесені реквізити гаранта (зазначено код ЄДРПОУ 20602681).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000339/2 від 24.10.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 02.07.2019 (справа № 804/1416/16), від 30.07.2018 (справа № 804/16582/14), від 05.06.2018 (справа № 804/475/16), від 02.06.2022 (справа № 460/2674/20) тощо.

Необхідно також зауважити, що Законом України № 227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.

Отже, додаткові документи витребувані Митницею безпідставно.

Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Щодо твердження митниць стосовно ненадання документів, що підтверджують витрати на транспортування, перевантаження, навантаження вивантаження та обробку оцінюваних товарів, щодо викладених зауважень, судом встановлено наступне.

Положеннями договору №84 від 04 січня 2023 року, зокрема, визначено, що предметом цього Договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно- експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг (п.1.1).

Відповідно до пункту 1.2 договору № 84 від 04 січня 2023 року, Експедитор має право:

- вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок

виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта (підпункт 2.1.1.);

- укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов`язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження (підпункт 2.1.2.).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01 липня 2004 року № 1955-IV (далі Закон № 1955-IV), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

Згідно частини 3 статті 8 Закону № 1955-IV експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

З наведеного вбачається, що спеціальними правовими нормами передбачена можливість для експедитора, яким в даному випадку виступає ІMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o залучення інших учасників до надання транспортних послуг та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення, тобто треті особи були залучені до виконання наземного перевезення основним перевізником. З даною компанією товариство не має жодних договірних відносин. З третіми особами, які долучались основним перевізником до виконання послуг, розрахунок здійснює сам перевізник у межах договорів, укладених ним від свого імені з цими третіми особами, котрі позивачу не надавалися.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено необхідність надання позивачем підтверджуючих документів виконання обов`язків між експедитором ІMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o стороною яких позивач не являється, та документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника.

Верховний Суд у постанові від 31 тревня 2029 року по справі № 804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Стосовно зауваження митниці, що у пункті 8 заявки на перевезення від від 11.08.2025 № 218 замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Container vessel / Судно типу «Контейнеровоз», а згідно з пунктом 11 цієї заявки перевезення здійснюється по маршруту «порт Шанхай, Китай Тернопіль, Україна», що є неможливим враховуючи замовлений тип транспортного засобу.

Суд зазначає, що митним органом не обґрунтовано, яким чином зазначення того чи іншого типу транспортного засобу в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування від 11.08.2025 № 218 до Договору № 84 від 04.01.2023 впливає на можливість здійснення нею перевірки саме числових показників заявленої митної вартості задекларованого товару. У заявці зазначено загальний маршрут перевезення вантажу - порт Шанхай, Китай - місто Тернопіль, Україна. На момент укладання заявки до договору перевезення, сторонам договору були відомі лише морський маршрут перевезення вантажу та тип транспортного засобу, яким воно буде здійснюватися, оскільки цей маршрут є сталим для перевезення, тому у заявці і зазначений тип транспорту - судно типу «контейнеровоз». Сам маршрут наземного перевезення вантажу та тип транспорту для його здійснення обирала компанія-перевізник після його доставки морським маршрутом для якнайшвидшої доставки в кінцевий пункт призначення, тому маршрут наземного перевезення вантажу не міг бути зазначений у заявці. Слід зауважити, що акт виконаних послуг складено та підписано сторонами після завершення усіх наданих послуг з перевезення (29.09.2025), тому у ньому відображені вже всі етапи перевезення та типи транспорту, яким воно здійснювалось, у тому числі перевезення залізничним транспортом.

Сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином зазначене митницею не є розбіжністю в заявці на перевезення в розумінні положень статей 53, 54 МК України, не впливає на можливість перевірки числових показників вартості транспортних витрат, ґрунтується на неправильному тлумаченні відомостей цих документів, а тому є безпідставним.

З приводу ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії Контракту контракту від 27.12.2022 № DFK/24 (пункт 3.5, пункт 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Відтак, позивач не вправі вимагати іншої сторони копії митної декларації країни відправлення та не мав можливості надати відповідачу її копію.

Суд зауважує, що твердження митного органу про те, що ненадання копії митної декларації країни відправлення є підставою для сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості та не дозволяє впевнитися у відомостях щодо умов поставки та вартості суперечить як нормам Митного кодексу України.

Суд зауважує, що твердження митного органу про те, що ненадання копії митної декларації країни відправлення є підставою для сумнівів у достовірності задекларованої митної вартості та не дозволяє впевнитися у відомостях щодо умов поставки та вартості суперечить як нормам Митного кодексу України.

Так, Митний кодекс України чітко розмежовує документи на основні та додаткові. Вичерпний перелік основних документів, обов`язкових для подання, наведений у частині 2 статті 53 МК України, і декларація країни відправлення до нього не входить. Цей документ класифікується як додатковий згідно з частиною 3 статті 53 МК України.

За висновками Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, Ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердзісення митної вартості товару.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, вказані документи не є документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а тому їх зміст жодним чином не впливає на митну вартості товарів.

Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.

Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн згідно платіжної інструкції № 2907708555 від 05.11.2025, інших судових витрат не заявив.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МИТНИЦІ (46400, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000339/2 від 24.10.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19.03.2026.

Суддя Р.В.Сацький