Court ruling № 134841122, 13.03.2026, Velykomykhailivka District Court of Odesa Oblast

Справа №498/2023/25

Провадження по справі №1-кп/498/47/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000654 від 27.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 19 листопада 2025 року прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162390000654 від 27.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 24 листопада 2025 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави визначеною ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 грудня 2025 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області - ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів. Мотивуючи клопотання тим, що п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні повторно тяжкого кримінального правопорушення, та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а також те що ухвалою Малиновсього районного суду №521/9193/24 від 24.04.2025 оголошений у розшук, тому останній перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілого по вказаному кримінальному провадженню, враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у значній мірі підтверджується показами свідків та потерпілого, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України, щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, зважаючи на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину повторно будучи раніше засудженим вироком Біляївського районного суду Одеської області від 24.12.2024 за ч.2 ст.289 КК України за вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, маючи не невідбуте покарання та непогашену в законному порядку судимість, в період іспитового строку, отже є підстави вважати, що підозрюваний є достатньо рішучим для вчинення й інших кримінальних правопорушень, а також це вказує на високу ймовірність повторного вчинення кримінально караних діянь. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 , ігноруючи та спростовуючи будь-які принципи правового життя в суспільстві, правові обмеження щодо вчинення протиправних дій, за вищеописаних обставин, повторно вчинив тяжке кримінальне правопорушення. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи сторони обвинувачення. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченого в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаю, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою. Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину повторно, та враховуючи невідворотність та строк покарання, а також особу правопорушника, який ніде не працює, враховуючи те, що перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування, негативно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити новий злочин, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що просить вирішити клопотання прокурора про продовження дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання стосовно продовження дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Представник потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 . Крім того, просила прийняти до розгляду цивільний позов та зазначила, що не заперечує проти призначення справи до судового розгляду.

Розглянувши підстави заявленого клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частина 3 статті 131 КПК регламентує, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.289 КК України, що підтверджується обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків та потерпілого в даному кримінальному провадженні, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та прокурором доведено, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування ризиків, особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із можливістю внесення застави визначеної ухвалою суду від 11 грудня 2025 року.

Угоди про визнання винуватості у порядку ст.ст.468-469, 472 КПК України до суду не надійшло.

Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Великомихайлівському районному суду Одеської області.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст.27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні з забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Заслухавши думку учасників судового провадження, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні ні сторонами, ні іншими учасниками судового провадження жодних клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Крім того, ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року цивільний позов ОСОБА_6 діючої в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням поданий в рамках кримінального провадження №12025162390000654 від 27.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України було залишено без руху.

Недоліки зазначені у вищевказаній ухвалі представником позивача були усунені.

В підготовчому судовому засіданні сторони не заперечували проти прийняття цивільного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи те, що цивільний позов ОСОБА_6 діючої в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відповідає вимогам чинного законодавства, а тому суд вважає можливим прийняти його до розгляду разом з кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. Визнати ОСОБА_7 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 визнати цивільним відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194-199, 314-316, 369-372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000654 від 27.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України у відкритому судовому засіданні на 06 квітня 2026 року на 11:30 год. в приміщенні Великомихайлівського районного суду Одеської області (сел. Велика Михайлівка, вул.Рената Проданова буд.2б).

Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 09 травня 2026 року включно, із можливістю внесення застави визначеної ухвалою суду від 11 грудня 2025 року.

Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_6 діючої в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням поданий в рамках кримінального провадження №12025162390000654 від 27.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Визнати ОСОБА_7 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_4 визнати цивільним відповідачем.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснюватиметься одноособово головуючим у справі суддею Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити прокурору Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, обвинуваченому, захиснику - для відома, направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України - для виконання.

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, в частині обрання запобіжного заходу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено о 16:30 год. 13 березня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1