Decision № 134777021, 09.03.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 рокуСправа №160/33260/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 23.05.2025;

- зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надати письмову відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства;

- зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» переглянути рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №172/25/948/В від 24.04.2025 року та сформувати нове рішення щодо результату оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 урахуванням обставин, викладених у скарзі (встановити інвалідність) та на підставі медичних висновків, які додаються.

Суд вважає необхідним зауважити, що за кодом ЄДРПОУ 03191673 коректним найменуванням відповідача буде - Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (ДУ "УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ").

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 25.03.2025 пройшов огляд в закладі охорони здоров`я - КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», за результатами якого, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи прийняла рішення №172/25/948/В від 24.04.2025 про відмову у встановленні інвалідності за станом здоров`я. Не погоджуючись із вказаним рішенням №172/25/948/В від 24.04.2025, позивач 23.05.2025 звернувся зі скаргою (заявою) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», яку відповідач отримав 26.05.2025 року за номером відправлення АТ «Укрпошта» №4000202852313. На момент звернення із цим позовом, позивач не отримав відповідь на подану ним скаргу від 23.05.2025, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 23.12.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач станом на 11.03.2026 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом доставлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в його електронний кабінет системи «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.

За приписами п. 5, 7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.

Відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому суд вважає його належним чином повідомленого про розгляд цієї справи.

Згідно ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалам.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , призваний до лав Збройних Силах України за мобілізацією з серпня 2022 року, має статус учасника бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 07.09.2023 року.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 25.01.2025 №1013, ОСОБА_1 , колишній водій артилерійського взводу артилерійської батареї аеромобільного батальйону, дійсно в періоди 10.03.2023-25.06.2023, 26.11.2023-21.01.2024, 09.02.2024-14.05.2024, 24.05.2024-02.06.2024, 16.06.2024-19.06.2024, 30.06.2024-30.06.2024, 02.07.2024-04.07.2024, 07.07.2024-08.07.2024, 13.07.2024-14.07.2024, 28.07.2024-29.07.2024, 02.08.2024-06.08.2024, 23.08.2024-26.08.2024, 05.09.2024-07.09.2024, 12.09.2024-16.09.2024, 30.09.2024-30.09.2024, 08.10.2024-12.10.2024, 22.10.2024-26.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі: АДРЕСА_1 .

За відомостями Свідоцтва про хворобу №4195, затвердженого постановою 20 регіональної військово-лікарської комісії 14.01.2025 року, «06» грудня 2024 року гарнізонна військово-лікарська комісія в/ч НОМЕР_2 за направленням командира в/ч НОМЕР_3 №2231 від 28.11.2024 року, провела медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби ОСОБА_1 . Встановлено, що захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби, та постановлено на підставі статті 64-А графи ІІ Розкладу хвороб, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби.

25.03.2025 ОСОБА_1 пройшов огляд в закладі охорони здоров`я - КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», за результатами якого, експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи прийняла рішення №172/25/948/В від 24.04.2025 про відмову у встановленні інвалідності за станом здоров`я.

Позивач, не погоджуючись із рішенням експертної команди №172/25/948/В від 24.04.2025, звернувся зі скаргою від 23.05.2025 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Зазначена скарга позивача від 23.05.2025 була направлена засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за номером відправлення 4000202852313, та вручена одержувачу 26.05.2025 року.

Позивач, не отримавши відповідь на подану ним скаргу від 23.05.2025 та вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, з метою захисту своїх порушених прав, звернувся до суду із цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.

Згідно ст. 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

На підставі частини 2 статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №2961-IV).

Відповідно до абзаців 4, 8 частини 1 статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті З Закону №875-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону №2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації до 01.01.2025 визначалася Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (надалі Положення №1317).

Згідно п. 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення №1317.

Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанови від 25.10.2024 №1207 та 08.11.2024 №1276, якими внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Законом України від 19.12.2024 №4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон №4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.

Згідно абз. 1 п. 1 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4170-IX установлено, що:

особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;

документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;

особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4170-ІХ встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Також, 15.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (далі Порядок №1338).

Відповідно до п. 12, 29 Порядку №1338 особа, щодо якої проводиться оцінювання, зобов`язана бути присутньою на засіданні експертної команди (крім заочного розгляду справи) незалежно від присутності уповноваженого представника. Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

За приписами пунктів 57-60 Порядку №1338 рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):

у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;

в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

Пунктом 62 Порядку №1338 передбачено, що у разі подання скарги в паперовій формі скаржник (його уповноважений представник) надсилає підписану скаргу поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи. У разі подання скарги уповноваженим представником скаржника до неї додаються документи, що підтверджують повноваження такого уповноваженого представника.

Скаржник (його уповноважений представник) може надіслати скаргу (її скановану копію) на адресу електронної пошти Центру оцінювання функціонального стану особи. У такому разі рішення за скаргою приймається за умови надсилання скаржником (його уповноваженим представником) підписаної скарги поштовим відправленням до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання скарги уповноважена особа Центру оцінювання функціонального стану особи розпочинає в електронній системі процес оскарження.

Відповідно до пункту 64 Порядку №1338 у скарзі повинні міститися відомості, зазначені в додатку 3.

За наявності технічної можливості до скарги в електронній системі додаються:

рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується. При цьому в рішенні експертної команди, що додається до скарги, не зазначаються найменування закладу охорони здоров`я, в якому функціонує відповідна експертна команда, та персональні дані її членів;

електронні копії оригіналів документів, на підставі яких було прийнято рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується;

відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому прийнято рішення, що оскаржується (у разі надання такого запису скаржником (його уповноваженим представником) (за наявності);

електронні копії оригіналів документів, що підтверджують повноваження уповноваженого представника скаржника (у разі подання скарги таким уповноваженим представником).

У разі коли оскаржене рішення та/або документи, на підставі яких його прийнято, зберігаються в паперовій формі, Центр оцінювання функціонального стану особи витребовує рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, в паперовій формі та/або паперові копії оригіналів документів, на підставі яких було прийнято таке рішення.

Пунктом 65 Порядку №1338 передбачено, що у разі подання скарги, яка не містить відомостей, зазначених у додатку 3, або неподання електронних копій оригіналів документів, що підтверджують повноваження уповноваженого представника скаржника (у разі подання скарги таким уповноваженим представником), Центр оцінювання функціонального стану особи залишає таку скаргу без руху.

Не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня отримання скарги, поданої з порушенням вимог, встановлених цим Порядком:

у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає повідомлення про залишення скарги без руху рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

у разі подання скарги в електронній формі - повідомлення про залишення скарги без руху відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Скаржник після отримання повідомлення про залишення скарги без руху вправі усунути викладені в повідомленні порушення і звернутися повторно до Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою.

Якщо Центр оцінювання функціонального стану особи встановить, що у повторно поданій скарзі не усунені порушення, наведені в повідомленні про залишення скарги без руху, повторно подана скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржнику.

Згідно з пунктами 66, 67 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги, одержані через електронну систему, згідно з розподілом скарг, що здійснюється автоматично засобами електронної системи після внесення до електронної системи відомостей про скаргу.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Відповідно до пункту 68 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення;

скасування оскарженого рішення;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Згідно з пунктом 69 Порядку №1338 не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи:

у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;

у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Центр оцінювання функціонального стану особи забезпечує надсилання інформації до територіального органу Пенсійного фонду України, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіального центру комплектування та соціальної підтримки у випадках та в порядку, визначених пунктами 55 і 56 цього Порядку.

Як вище встановлено судом, позивач подав до Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» скаргу від 23.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №172/25/948/В від 24.04.2025 року.

Таким чином, позивач реалізував своє право на оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №172/25/948/В від 24.04.2025 року, надіславши 23.05.2025 відповідну скаргу засобами поштового зв`язку (номер відправлення 4000202852313). Згідно даних онлайн-трекінгу АТ «Укрпошта», зазначене поштове відправлення було отримано адресатом 26.05.2025.

Станом на день прийняття рішення у цій справі відповідачем не надано суду жодних доказів розгляду вказаної скарги позивача від 23.05.2025 та прийняття за результатами її розгляду вмотивованого рішення.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що відповідач фактично не здійснив розгляд скарги позивача у порядку та строки, визначені чинним законодавством. На переконання суду, така поведінка державного органу не відповідає принципу належного врядування та не є законним способом реалізації повноважень суб`єкта владних повноважень. Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення №172/25/948/В від 24.04.2025 свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання бездіяльності відповідача щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 23.05.2025 та вважає необхідним задовольнити позов у цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача переглянути рішення експертної команди №172/25/948/В від 24.04.2025 та сформувати нове рішення з урахуванням обставин, викладених у скарзі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Відтак, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідачем ще не було розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 23.05.2025 за наслідками розгляду цієї справи, а тому вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача переглянути рішення експертної команди №172/25/948/В від 24.04.2025 та сформувати нове рішення з урахуванням обставин, викладених у скарзі - є передчасними та необґрунтованими.

Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд доходить висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що бездіяльність Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 23.05.2025 є протиправною, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" розглянути скаргу ОСОБА_1 від 23.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №172/25/948/В від 24.04.2025 року та надати ОСОБА_1 письмову вмотивовану відповідь відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

За приписами частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими в частині, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією № 3080-9244-4051-6306 від 20.11.2025.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) підлягає стягненню на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

На підтвердження надання адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем професійної правової допомоги, в матеріалах справи наявний ордер серії ВМ №1076216 від 20.11.2025 та договір №18/11 про надання правової допомоги від 18.11.2025 (далі - Договір).

Відповідно до п. 4 Договору, зa визначені послуги п. 1 Договору розмір гонорару складає 10 000 (десять тисяч) грн є фіксованим та не залежить від кількості судових засідань, кількості процесуальних документів складених Адвокатом та строку розгляду справи в суді.

Пунктом 5 Договору передбачено, що гонорар за даним Договором сплачується Клієнтом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.

За змістом п. 6 Договору, Клієнт бере на себе зобов`язання додатково відшкодовувати Адвокату наступні види витрат (у випадку їхнього виникнення), пов`язані з наданням правової допомоги за даним Договором: державні збори, збори й обов`язкові платежі; витрати по проведенню необхідних експертиз і перекладів; витрати на відрядження за межі м. Суми до складу яких входять вартість квитків та добові у розмірі не менше 1000 грн.

Згідно п. 7 Договору, надання правової допомоги за даним Договором оформляється відповідним двостороннім Актом приймання-передачі адвокатських послуг.

З матеріалів позову вбачається, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи становить 10 000,00 грн.

При цьому позивачем не надано суду копії погодження розрахунку вартості робіт, копії рахунку на оплату, що є обов`язковим згідно п.5 Договору, копії акта виконаних робіт в частині або повністю (згідно п. 7 Договору), документів на підтвердження витрат на правничу допомогу (аванс, в частині або повністю), тощо.

У Практичній рекомендації Вимоги щодо справедливої сатисфакції, яка видана Головою ЕСПЛ 28.03.2007 року відповідно до правила 32 Регламенту ЕСПЛ, витрати (до яких зазвичай відносять вартість юридичної допомоги), повинні бути дійсними, тобто вони мають бути справді сплачені заявником, або ж він має бути зобов`язаний їх сплатити, відповідно до юридичних чи договірних зобов`язань. Витрати мають бути необхідними, тобто їх сплата мала бути необхідною для запобігання порушенню чи для отримання компенсації після того, як воно сталося. Їх сума повинна бути обґрунтованою. Суду мають бути надані докази, такі як докладні розрахунки та фактури. Вони повинні бути достатньо детальними або Суд міг визначити, наскільки вищенаведені вимоги були дотримані.

Отже відповідно до наведених правових позицій, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості відшкодування понесених витрат на правничу допомогу є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що жодних документів на підтвердження домовленостей про надання професійної правничої допомоги позивачем не надано, тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 23.05.2025.

Зобов`язати Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" розглянути скаргу ОСОБА_1 від 23.05.2025 на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №172/25/948/В від 24.04.2025 року та надати ОСОБА_1 письмову вмотивовану відповідь відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (49005, м.Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, код ЄДРПОУ 03191673) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець