Decision № 134771973, 12.03.2026, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City

ЄУН: 335/11718/25

Провадження №: 2/336/1520/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Столітній М.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1657452 про надання споживчого кредиту. За умовами договору відповідач отримав кредит в сумі 10 000 грн., строком на 359 днів, з 12.06.2024 по 07.06.2025, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача банківської картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем було вказано особисто під час укладення договору. Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав. 27.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, за умовами якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1657452.

Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 69000 грн., з яких 10000 грн. сума кредиту, 54000 грн. сума відсотків за користування кредитом, 5000 грн. штрафні санкції.

Ухвалою судді від 19.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі, витребувано докази у справі, а саме з АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 12.06.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приват Банк» в сумі 10000 грн. за ініціативою ТОВ «Слон Кредит» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення суду не заперечував, про що зазначив у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судової повістки за місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 12.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1657452 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», за умовами якого відповідач отримав у безготівковій формі кредитні кошти в сумі 10 000 грн., строком на 360 днів, які зобов`язався повернути та сплатити проценти періодичними платежами кожні 15 днів відповідно до визначеної п.1.5.1 Договору відсоткової ставки (а.с.60-61,102-106).

Відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, що засвідчив електронним підписом (а.с.88-89).

06.06.2022 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек Україна» укладений договір № 06062022-1 про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, про що свідчить досліджений судом Витяг (а.с.26-27).

31.10.2024 між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Слон Кредит» укладено додаткову угоду № 3 до договору про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06.06.2022 (а.с.18).

Згідно з листом ТОВ «Пейтек» 12.06.2024 було здійснено перерахування грошових коштів в сумі 10 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 (а.с.96).

Факт зарахування грошових коштів за вказаним кредитним договором підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк», згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , 12.06.2024 на вказану картку було зараховано 10 000 грн. (а.с.128).

Правила надання коштів або банківських металів у кредит ТОВ «Слон Кредит» затверджені наказом директора ТОВ «Слон Кредит» № 10-КД від 19.04.2024 (а.с.42-56).

Офіційні правила програми лояльності ТОВ «Слон Кредит» для споживачів сервісу «Slon Credit» затверджені наказом директора № 02-КД від 10.01.2023 (а.с.57-59).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Слон Кредит» станом на 25.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1657452 від 12.06.2024 становить 69 000 грн., яка складається з наступного: 10 000 грн. за тілом кредиту, 54 000 грн. за відсотками, 5000 грн. по штрафам/пені (а.с.91,92).

27.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу №27062025, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» отримало від ТОВ «Слон Кредит» заплату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1657452 про надання споживчого кредиту (а.с.26,27,65-82,94-95).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідач не виконав свого обов`язку, надані йому кредитні кошти в строк, передбачений кредитним договором не повернув. За змістом зазначеного договору відступлення прав вимоги та додатків до нього, позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати відповідної суми заборгованості за кредитним договором. Після відступлення права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих кредитних коштів в повному обсязі та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, яким належними доказами доведено факт отримання права грошової вимоги до відповідача.

У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору ТОВ «СЛОН Кредит» була доведена до відома позивальника інформація про умови кредитування, розмір процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, про що зазначено у кредитному договорі та у Паспорті споживчого кредиту.

Належними та допустимими доказами підтверджено отримання кредитних коштів в сумі 10 000 грн. відповідачем на його банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «Приват Банк», які відповідач не повернув.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за основною сумою (тілом) кредиту 10 000 грн.

Що стосується стягнення відсотків за кредитним договором суд зазначає наступне.

Умовами договору № 1657452 про надання споживчого кредиту визначено стандартну процентну ставку 1,5% в день (п.1.5.1).

З наданого суду розрахунку ТОВ «Слон Кредит» заборгованості вбачається, що у період з 12.06.2024 по 07.06.2025 включно нараховано відсотки за процентною ставкою 1,5% в сумі 54 000 грн..

Між тим, відповідно до ч.5 ст.8 Закону «Про споживче кредитування», в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору (12.06.2024) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Отже, з відповідача підлягають стягненню відсотки в розмірі відсоткової ставки 1% в день в межах строку кредитування за період з 12.06.2024 по 07.06.2025 включно в сумі 36 000 грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 5000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з дослідженим судом розрахунком заборгованості, сума штрафних санкцій, нарахованих відповідачу за кредитним договором № 1657452 становить 5000 грн.

Штрафні санкції нараховані за кредитним договором, який був укладений 12.06.2024, тобто в період дії на території України воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Між тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правничої допомоги представником позивача суду надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, згідно з яким правова допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надавалась адвокатом Столітнім М.М., ордер на надання правничої допомоги, інформацію щодо виду робіт, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), заявку № 12594 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з актом № 12594 прийому-передачі виконаних робіт від 19.11.2025, вартість наданих адвокатом послуг складає 10 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про співмірність суми заявлених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 67 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі 1623 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 6700 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором № 1657452 про надання споживчого кредиту від 12.06.2024 в сумі 46 000 (сорок шість тисяч) гривень, яка складається з наступного: 10 000 гривень за тілом кредиту, 36 000 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом в межах строку кредитування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» судовий збір в сумі 1623 (одна тисяча шістсот двадцять три) гривні та витрати на правову допомогу в сумі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ: 44559822, адреса: м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Савеленко

12.03.26