Decision № 134680607, 09.03.2026, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast

Справа № 509/4046/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с.-щі Овідіополь в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ :

25 липня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документу, а саме : архівної довідки Відділу трудового архіву виконкому Березівської міської ради Одеського області № 01-46-333, виданої 01.08.2024 р. для зарахування їй страхового стажу в КСП «Ведути» для призначення пенсії за віком, оскільки вказані в даній архівній довідці відомості про її ім?я « ОСОБА_2 » не відповідають її паспортним даним, в яких вона вказана як « ОСОБА_2 », у зв?язку з чим рішенням ГУ ПФУ у Херсонській області № 154750011987 від 19.09.2024 р. їй було відмовлено у призначення пенсії і не зарахування до страхового стажу періоди згідно вказаної довідки з зазначених причин, в тому числі, не зараховано до страхового стажу період догляду за дитиною 20.06.1980 р.н. у свідоцтві про народження її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р., оскільки її ім?я як матері дитини вказано « ОСОБА_2 », що не відповідає її імені у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 06.09.2024 р., де її ім?я зазначене як « ОСОБА_2 », у зв?язку з чим, заявниця просила суд, встановити юридичний факт належності їй записів у свідоцтві про народження її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р.

Встановлення вищевказаних фактів необхідні заявниці для оформлення пенсії за віком.

Ухвалою судді Овідіопольського райсуду Одеської області Кириченка П.Л., в провадження якого були розподілені вказані матеріали цивільної справи від 28.02.2025 р. дана заява була прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі в порядку окремого позовного провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Овідіопольського райсуду Одеської області № 787/25 від 18.12.2025 р., виданого на підставі наказу голови суду № 08г-о/с від 01.12.2025 р. щодо відсторонення судді Овідіопольського райсуду Одеської області ОСОБА_4 від здійснення правосуддя згідно рішення ВРП від 01.12.2025 р., в провадженні якого перебували вказані матеріали цивільної справи, останні, 18.12.2025 р. були перерозподілені в провадження судді ОСОБА_5 , ухвалою якого від 22.12.2025 р. прийняті до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09.03.2026 р. о 11:00 год.

В судове засідання заявниця не з?явилиась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила, надіславши до суду заяву, в якій просила суд, задовольнити її заяву та провести засідання без її участі.

В судове засідання представниця заінтересованої особи ГУ ПФУ в Херсонській області не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи, надіславши на електронну адресу суду пояснення, в яких виклала обставини справи та проханням про ухвалення законного та обґрунтованого рішення, на розсуд суду.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Суд встановив, що згідно паспорту громадянки України серії НОМЕР_3 , картки платника податків (ІПН : НОМЕР_4 ) - ім?я заявниці « ОСОБА_2 ».

Згідно архівної довідки Відділу трудового архіву виконкому Березівської міської ради Одеського області № 01-46-333, виданої 01.08.2024 р. для зарахування їй страхового стажу в КСП «Ведути», розрахунково-платіжних відомостях колгоспників за нарахування заробітної плати за 1992 - 1995 р.р. значиться ОСОБА_6 , що не співпадає з даними паспорту заявниці.

Також, як встановив суд, заявниця є матір?ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р., матір?ю дитини записано ОСОБА_7 , що стало наслідком довільного перекладу з рос. на українську мову, що не збігається з паспортними даними заявниці та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого повторно 06.09.2024 р., де вона вказана як « ОСОБА_2 ».

Рішенням ГУ ПФУ у Херсонській області № 154750011987 від 19.09.2024 р. заявниці було відмовлено у призначення пенсії і не зарахування до страхового стажу періоди згідно вказаної довідки з зазначених причин, в тому числі, не зараховано до страхового стажу період догляду за дитиною 20.06.1980 р.н. у свідоцтві про народження її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р., оскільки її ім?я як матері дитини вказано « ОСОБА_2 », що не відповідає її імені у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 06.09.2024 р., де її ім?я зазначене як « ОСОБА_2 », у зв?язку з чим, заявниця просила суд, встановити юридичний факт належності їй записів у свідоцтві про народження її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р.

Виконуючи приписи ч. 4 ст. 264 ЦПК України та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним заявником щодо наявності підстав для задоволення заявленої нею вимоги, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до умов п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім.`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім зазначених у ч. 2 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно із статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню - не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Пунктами 7,10,12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - встановлено, що відповідно до п. 4 ст. 273 ЦПК - суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. При чому - суддя не вправі відмовити у прийнятті заяви, а суд - закрити провадження у справі з тих підстав, що органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у відновленні запису про реєстрацію акту у зв?язку з відсутністю даного запису у книгах реєстрації відповідних записів, що збереглись. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

При розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім?я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім?ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 1,2 Розділу ІІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 року № 295/5, архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. До архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1).

За змістом п.п. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (з наступними змінами), до заяви про призначання пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Відповідно до пунктів 3,26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім?я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Згідно роз?яснень п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на підставі ЦПК України, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення заявниці до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить реалізація її права на пенсійне забезпечення, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких інших обставин, які б спростовували належність саме заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН : НОМЕР_5 ) архівної довідки Відділу трудового архіву виконкому Березівської міської ради Одеського області № 01-46-333, виданої 01.08.2024 р. для зарахування їй страхового стажу в КСП «Ведути» для призначення пенсії за віком та записів у свідоцтві про народження її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р. - судом під час розгляду справи встановлено не було.

Крім того, судом приймається до уваги, що норми ст.ст. 15,16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

У постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 733/324/21, від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19, від 05 лютого 2025 року у справі № 595/1959/23 вказано, що заява про встановлення факту належності документів, серед іншого, трудової книжки та довідок про уточнення стажу роботи, в яких по-батькові заявника вказано неправильно, за загальним правилом можуть бути предметом розгляду суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Враховуючи вищезазначене, слід зробити висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Таким чином, заявниця ОСОБА_1 наділена правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави її звернення до суду із заявою про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів - свідчать про наявність обмеження її права на пенсійне забезпечення.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується заява, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення вимог заяви з метою реалізації права заявниці на оформлення та отримання пенсії за віком, що відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що заявницею при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджено належним письмовим доказом по справі.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Згідно роз`яснень п. 18 Постанови № 5 від 31.03.1995 року при постановленні рішення в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суди повинні мати на увазі, що відповідно до особливостей окремого провадження правила про розподіл судових витрат у цих справах не застосовуються.

З огляду на викладене, судові витрати у виді сплаченого заявницею судового збору, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,5,12,13,76,81,89,133,258,259,263,265,268,273,293,294,315,319,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задоволити ;

2.Встановити факт належності ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_5 ) : архівної довідки Відділу трудового архіву виконкому Березівської міської ради Одеського області № 01-46-333, виданої 01.08.2024 р. та записів у свідоцтві про народження її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 від 20.12.1989 р. - для зарахування їй страхового стажу в КСП «Ведути» для призначення пенсії за віком.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 09.03.2026 р.

Суддя Гандзій Д.М.