Decision № 134635685, 02.02.2026, Nemyriv District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 930/1590/25

Провадження № 2/930/152/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання Андрущак Л.П.

учасників справи: представника позивача Станіславської І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Станіславська Інна Володимирівна до ОСОБА_2 та Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державний нотаріус Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до Немирівського районного суду Вінницької області з вказаним позовом, відповідно до якого просила:

- встановити юридичний факт, що сертифікат на право на земельну частку пай, серії ВН N?0248830 від 21.11.1996 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай від 26.11.1996 за N?1346 на ім?я ОСОБА_3 , виданий Немирівською районною державною адміністрацією, належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну частку (пай) розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території с. Сподахи Немирівського району Вінницької області, на підставі сертифікату від 21.11.1996 на право на земельну частку (пай) серії ВН N? 0248830, виданого Немирівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації N? 311 від 25.10.1996, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за N? 1346 від 26.11.1996;

- встановити, що ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку трансмісії спадщину у виді частки відповідно до сертифікату серії ВН N? 0248830, виданого Немирівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації N? 311 від 25.10.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за N? 1346 від 26.11.1996 розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частку майна, успадкованого в порядку трансмісії після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме спадщини у виді частки відповідно до сертифікату серії ВН N? 0248830, виданого Немирівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації N? 311 від 25.10.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за N? 1346 від 26.11.1996 року розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості);

- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на земельну частку (пай) розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території с. Сподахи Немирівського району Вінницької області, на підставі сертифікату від 21.11.1996 на право на земельну частку (пай) серії ВН N? 0248829, виданого Немирівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації N? 311 від 25.10.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за N? 1345 від 26.11.1996;

- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), який зареєстрований за ОСОБА_5 , як головою колгоспного двору, Тульчинським бюро технічної інвентаризації 26.12.1989 в реєстровій книзі N?1 P.N?43, згідно свідоцтва N?40 про право власності на житловий будинок від 26.12.1989;

- визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_6 у приватну власність для обслуговування і ведення особистого підсобного господарства площею 0,53 га на підставі рішення 3 сесії 22 скликання Сподахівської сільської Ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 31.03.1994.

Мотивуючи позов тим, що мати позивача, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в с. Сподахи Немирівського району Вінницької області, після смерті якої відкрилась спадщина. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 02.05.2023, наявна реєстрація актового запису про шлюб N?8 від 19.05.1970, складена виконавчим комітетом Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області про укладення шлюбу між ОСОБА_7 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ) та ОСОБА_9 (прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ).

Таким чином, і її чоловік ОСОБА_5 , і її син ОСОБА_1 фактично прийняли спадщину, проте її документально не оформили. Також, доказом про фактичне проживання за вищезазначеною адресою та фактичне прийняття спадщини свідчать виписки з погосподарської книги N? 2059 від 05.05.2023 та N?2058 від 05.05.2023, видані виконкомом Немирівської міської ради.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Немирівського районного управління юстиції 17.10.2002 батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_10 та ОСОБА_3 .

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадкових прав на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 .

Крім того, 03.05.2023 до Немирівського ДНК Чорнатою Миколою Авксентійовичем була подана заява про прийняття спадщини на частку спадкового майна, належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_5 .

Протягом періоду, а саме з 14.06.1996 року по даний час позивач ОСОБА_1 проживав та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, за даною адресою на момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) разом із померлим був зареєстрований ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 21 вересня 2000 року секретарем виконавчого комітету Сподахівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за N? 78, згідно якого заповідав все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він буде мати право ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в рівних долях.

З матеріалів справи N?140/394/18 та рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 07.03.2018 вбачається, що зазначена в заповіті померлого ОСОБА_5 як спадкоємець ОСОБА_12 , змінила прізвище на « ОСОБА_13 ». Вищезазначеним рішенням суду встановлено факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН N? 024829, виданий 21 листопада 1996 року на ім?я ОСОБА_14 є правовстановлюючим документом ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, позивач являється спадкоємцем за заповітом після смерті батька; осіб, що мають право на обов?язкову частку у спадщині після смерті батька немає, так як дружина померлого ОСОБА_4 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач являється спадкоємцем після смерті батька за заповітом, однак, у його свідоцтві про народження допущено помилку і невірно записано прізвище матері « ОСОБА_8 », замість « ОСОБА_15 », також батько зазначений « ОСОБА_8 », а у свідоцтві про смерть « ОСОБА_15 ». Так, відповідно до рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05.10.2023 встановлено факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ; встановлено факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 09.09.2024 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 .

Відповідно до довідка N?15 від 23.01.2025 вбачається, що по даним архіву КП «Немирівське БТІ» станом на 01.01,2013 житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_3 , зареєстрований за ОСОБА_5 , Тульчинським бюро технічної інвентаризації 26.12.1989 в реєстровій книзі N?1 PN?43, згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок N?40 від 26.12.1989 виконавчий комітет Сподахівської сільської ради.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва N?40 про право власності на будинковолодіння від 26.12.1989, зазначено, що ціле будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_16 .

Відповідно до архівного витягу з рішення 3 сесії 22 скликання Сподахівської сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 31.03.1994 про виділення земельних ділянок у приватну власність, розглянувши заяви громадян про виділення їм у приватну власність земельних ділянок, сільська Рада народних депутатів, вирішила: ... Передати гр. ОСОБА_6 у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства площею - 0,53 га. ...

Переглядаючи в своїх документах папери, позивач знайшов копії Сертифікатів на земельні частки (паї), які видавались його батькам, проте оригінали у нього відсутні.

В подальшому було зроблено адвокатський запит та у відповідь на нього було повідомлено, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай), що видаються Немирівською районною державною адміністрацією по колективному сільськосподарському підприємству Сподахівської сільської ради, на ім?я ОСОБА_14 був виданий сертифікат на право на право на земельну частку (пай) серії ВН N?0248829, зареєстрований 26 листопада 1996 року за N? 1345, розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Також зазначили, що Книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Немирівською районною державною адміністрацією по колективному сільськогосподарському підприємству Сподахівської сільської ради, також містить запис про внесення змін до вищевказаного сертифікату на право на земельну ділянку (пай) серії ВН N?0248829, зареєстрованого 26 листопада 1996 року за N?1345, про передачу права на земельну частку (пай) іншому спадкоємцю розміром 1,01 в умовних кадастрових гектарах (1/2 частки) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ННІ№ 411511 від 21.06.2018.

Відповідно до відповіді з Держгеокадастру у Вінницькій області, вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай), що видаються Немирівською районною державною адміністрацією по колективному сільськосподарському підприємству Сподахівської сільської ради, на ім?я ОСОБА_3 виготовлений сертифікат на право на право на земельну частку (пай) серії ВН N?0248830, зареєстрований 26 листопада 1996 року за N? 1346, площею 2,02 в умовних кадастрових гектарах. Факт отримання сертифікату засвідчено підписом у вищезгаданій книзі у відповідній графі для проставлення підпису власниками сертифікатів. Також зазначили, що відповідно до записів Книги реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки на ім?я ОСОБА_3 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН 049476 зареєстрований 25.11.2002 року за N?520, на земельну ділянку площею 2,69 га на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, взамін вищезгаданого сертифікату на право на земельну частку (пай) на підставі розпорядження Немирівської районної державної адміністрації N?312 від 21.10.2002 року. Проте, даний державний акт власником не був отриманий та знаходиться на зберіганні в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу N?2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Таким чином, не надавши нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, оскільки в позивача вони відсутні, державний нотаріус Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. постановою N?293/02-14 від 23.02.2024 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки право на земельну частку пай, що находиться на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 .

Сертифікат на земельну частку (пай) на ім?я ОСОБА_14 серії ВН N?0248829, зареєстрованого 26.11.1996 року за N?1345 був втрачений, про що у місцевій газеті «РІА» було опубліковано оголошення від 31.05.2023.

Крім того, не надавши нотаріусу оригінали правовстановлюючих документів, оскільки в позивача вони відсутні, державний нотаріус Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.І. постановою N?292/02-14 від 23.02.2024 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку пай, що знаходиться на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 .

Також постанова мотивована тим, що 25.11.2002 року на ім?я ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН049476, проте не був отриманий померлою особою, оскільки виданий був після смерті.

Позивач, також не може отримати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН049476, оскільки він не має юридичної сили, бо виготовлений після смерті ОСОБА_4 .

Так, державний нотаріус ОСОБА_17 постановою від 29.11.2025 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частки від належної частки права на земельну частку пай, що знаходиться на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, яка належала померлії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_5 , який спадщину прийняв, але не оформив спадкових справ. При огляді довідки наданої 22.12.2023 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області встановлено, що на ім?я ОСОБА_3 21.11.1996 Немирівською районною державною адміністрацією був виданий сертифікат на право на земельну частку пай, серії ВН N?0248830 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай від 26.11.1996 року за N?1346.

Крім того, державним нотаріусом Кнап Л.П. постановою від 07.02.2025 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Також, державним нотаріусом Кнап Л.П. постановою від 07.02.2025 відмовлено у вчинені нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадшину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 на частку земельної ділянки, площею 0,53 га, яка була виділена ОСОБА_6 , згідно рішення 3 сесії 22 скликання Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 31.03.1994, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Так, мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складалась із права на земельну частку (пай), розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що перебуває у колективній власності КСП «Сподахівський».

Після смерті матері позивач та його батько в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України прийняли спадщину, оскільки фактично вступили в володіння спадковим майном, так як проживали в одному будинку та користувались земельною часткою, тобто по 1/2 частині кожний, але в нотаріальній конторі вони своїх спадкових прав не оформили.

Разом з тим, на ім?я ОСОБА_3 21.11.1996 Немирівською районною державною адміністрацією був виданий сертифікат на право на земельну частку пай, серії ВН N?0248830 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай від 26.11.1996 року за N?1346, а померла ОСОБА_4 , що зумовлює встановити факт належності сертифікату на право на земельну частку пай, серії ВН N?0248830 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай від 26.11.1996 за N?1346 померлій ОСОБА_4 .

У зв`язку з вказаними обставинами, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримала в повному обсязі, просили його задовольнити з мотивів наведених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання, повторно, не з`явилася, до суду від відповідача повернулись зворотні поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду в судове засідання, однак остання в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явилася, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.

Представник Немирівської міської ради, до зали судового засідання не з`явився надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та рішення просив винести на розсуд суду за наявними матеріалами справи.

Третя особа в судове засідання, повторно, не з`явилася.

Суд заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Відповідно до відповіді з Держгеокадастру у Вінницькій області, вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай), що видаються Немирівською районною державною адміністрацією по колективному сільськосподарському підприємству Сподахівської сільської ради, на ім?я ОСОБА_3 виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН N?0248830, зареєстрований 26 листопада 1996 року за N? 1346, площею 2,02 в умовних кадастрових гектарах. Факт отримання сертифікату засвідчено підписом у вищезгаданій книзі у відповідній графі для проставлення підпису власниками сертифікатів. Також зазначили, що відповідно до записів Книги реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки на ім?я ОСОБА_3 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН 049476 зареєстрований 25.11.2002 року за N?520, на земельну ділянку площею 2,69 га на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, взамін вищезгаданого сертифікату на право на земельну частку (пай) на підставі розпорядження Немирівської районної державної адміністрації N?312 від 21.10.2002 року. Проте, даний державний акт власником не був отриманий та знаходиться на зберіганні в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу N?2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Судом також досліджено копію сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН N?0248830, зареєстрований 26 листопада 1996 року за N? 1346, площею 2,02 в умовних кадастрових гектарах виданого на ім`я ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого відділом РАГС Немирівського районного управління юстиції Вінницької області.

За життя на ім`я ОСОБА_14 був виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН N?0248829, зареєстрований 26 листопада 1996 року за N? 1345, розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП на території Сподахівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Відповідно до якої довідка N?15 від 23.01.2025 виданої архіву КП «Немирівське БТІ» та копії свідоцтва N?40 про право власності на будинковолодіння від 26.12.1989 вбачається, що ОСОБА_18 , за життя, належав житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_3 .

Відповідно до архівного витягу з рішення 3 сесії 22 скликання Сподахівської сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 31.03.1994 про виділення земельних ділянок у приватну власність, ОСОБА_6 , передати у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства площею - 0,53 га.

ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , були батьки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого, повторно, відділом реєстрації актів громадянського стану Немирівського районного управління юстиції 17.10.2002

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 21 вересня 2000 року секретарем виконавчого комітету Сподахівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за N? 78, згідно якого заповідав все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він буде мати право ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в рівних долях.

Щодо вимоги про встановлення юридичного факту.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Судом встановлено, що наявна розбіжність у написанні прізвища матері позивача виникла внаслідок особливостей перекладу та транслітерації. Зазначена розбіжність унеможливлює реалізацію спадкових прав позивача у позасудовому порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд дійшов висновку про їх достатність для задоволення заявленої вимоги.

За таких обставин суд вважає встановленим юридичний факт, що сертифікат на право на земельну частку пай, серії ВН N?0248830 від 21.11.1996 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай від 26.11.1996 за N?1346 на ім?я ОСОБА_3 , виданий Немирівською районною державною адміністрацією, належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтею 315 ЦПК України, суд вважає вимогу про встановлення зазначеного юридичного факту обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями.

Так, судом встановлена, що спадкодавцю ОСОБА_7 за життя належав житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 , вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні довідкою N?15 від 23.01.2025 виданої архіву КП «Немирівське БТІ» та копією свідоцтва N?40 про право власності на будинковолодіння від 26.12.1989.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_7 залишив заповіт, згідно якого заповідав все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він буде мати право ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в рівних долях.

Відповідно до частини першої статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 560 ЦК Української РСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем на частики майна померлого згідно заповіту, фактично прийняв спадщину та звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Нотаріальною конторою на підставі цієї заяви відкрита спадкова справа, однак позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаного житлового будинку, у зв`язку з відсутністю у нього оригіналів правовстановлюючих документів.

Однак, з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним та таким, що підлягає задоволенню, позов в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємця за заповітом після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо вимоги про визнання за позивачем права власності на частину земельної ділянки, яка передавалась ОСОБА_6 у приватну власність для обслуговування і ведення особистого підсобного господарства площею 0,53 га на підставі рішення 3 сесії 22 скликання Сподахівської сільської Ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 31.03.1994.

Судом встановлено, що відповідно до архівного витягу з рішення 3 сесії 22 скликання Сподахівської сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 31.03.1994 про виділення земельних ділянок у приватну власність, ОСОБА_6 , вирішено передати у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства площею - 0,53 га. Разом з тим, спадкодавець за життя не оформив право власності на зазначену земельну ділянку у встановленому законом порядку та не набув його відповідно до статті 125 ЗК України.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вбачається, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно із ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 350/67/15-ц та постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 128/1911/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 623/633/17, від 25.03.2020 у справі № 158/1672/17, від 29.08.2019 у справі № 554/1195/17, від 04.11.2020 у справі № 545/1631/19, від 24.12.2021 у справі № 343/1341/20, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.11.2022 у справі № 752/1229/21, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, входить до складу спадщини.

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акту про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена і право на її завершення.

Отже, оскільки спадкодавець за життя, не набув права власності на спірну земельну ділянку в передбаченому законом порядку, позивач у порядку спадкування набуває право на завершення процедури приватизації, а не право власності на земельну ділянку. Звернення до суду з вимогою про визнання права власності за таких обставин є неналежним способом захисту. При цьому позивач не позбавлений права звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для завершення процедури приватизації або до суду з позовом про визнання права на завершення приватизації та отримання державного акта на своє ім`я.

З урахуванням викладеного, позовна вимога цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про встановлення того, що ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку трансмісії спадщину у виді частки відповідно до сертифікату серії ВН N? 0248830, виданого Немирівською районною державною адміністрацією на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації N? 311 від 25.10.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за N? 1346 від 26.11.1996 розміром 2,02 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 551 ЦК УРСР , якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Це право померлого спадкоємця може бути здійснене його спадкоємцями на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу). Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Судом встановлено, що право на земельну частку (пай) розміром 2,02 умовних кадастрових гектари без визначення меж в натурі (на місцевості) належало ОСОБА_3 на підставі сертифіката серії ВН № 0248830, виданого Немирівською районною державною адміністрацією відповідно до рішення № 311 від 25.10.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів за № 1346 від 26.11.1996.

Зазначене право виникло у ОСОБА_3 безпосередньо на підставі вказаного сертифіката, а не перейшло до неї у порядку спадкування. З огляду на це, після її смерті 05.07.1999 інститут спадкової трансмісії у розумінні статті 551 ЦК УРСР до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, оскільки трансмісія можлива лише щодо права, яке спадкоємець не встиг прийняти, тоді як у цьому випадку право на земельну частку (пай) виникло у спадкодавця первинно.

Отже, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо решти вимог.

У ході судового розгляду встановлено, що на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації від 21 листопада 1996 року ОСОБА_3 було видано сертифікат серії ВН № 0248830, що посвідчує право на земельну частку (пай) площею 2,02 умовних кадастрових гектари у складі земель колективної власності КСП «Сподахівський».

Крім того, у ході судового розгляду встановлено, що на підставі рішення Немирівської районної державної адміністрації від 21 листопада 1996 року ОСОБА_14 було видано сертифікат серії ВН № 0248829, що посвідчує право на земельну частку (пай) площею 2,02 умовних кадастрових гектари у складі земель колективної власності КСП «Сподахівський».

Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування на частину кожної із зазначених земельних часток (паїв).

Однак, за змістом частини другої статті 78 чинного ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами вказаного підприємства, кооперативу, товариства, згідно зі списком, який прикладається до державного акта на право колективної власності на землю. У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами спадкування.

Згідно зі статтею 1 Закону № 899-IV право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени КСП, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з частиною першою статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 10 червня 2022 року у справі № 750/519/21 (провадження № 61-14957св21) вказано, що згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права (пункт 1 частини третьої статті 152 ЗК України). ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

В постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 692/565/21 (провадження № 61-7303св22) зазначено, що посилання позивача на те, що за нею слід визнати право власності на конкретно визначену земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, що значиться за спадкодавцем, який помер , є передчасними, оскільки спадкодавець за життя не оформив належним чином у встановленому законом порядку право власності на конкретну земельну ділянку, а лише набув майнові права на її отримання, а отже, успадковується це саме право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначену земельну ділянку в натурі.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Враховуючи, що представником позивача суду не надано доказів того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за життя оформили право власності на земельні ділянки на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0248829 та серії ВН № 0248830, у зв`язку із чим, відсутні підстави вважати, що вони набули права власності на вказані земельні ділянку, тому таке право не увійшло до складу спадщини після їх смерті та не може бути успадковане позивачем, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову у цій частині.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що сертифікат на право на земельну частку пай, серії ВН N?0248830 від 21.11.1996 та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай від 26.11.1996 за N?1346 на ім?я ОСОБА_3 , виданий Немирівською районною державною адміністрацією, належить ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ), який зареєстрований за ОСОБА_5 , як головою колгоспного двору, Тульчинським бюро технічної інвентаризації 26.12.1989 в реєстровій книзі N?1 P.N?43, згідно свідоцтва N?40 про право власності на житловий будинок від 26.12.1989.

В решті відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складення повного судового рішення 12.02.2026.

Суддя: С.М. Науменко