№ 134541413, 04.03.2026, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City

ЄУН: 336/1601/26

Провадження №: 3/336/1076/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, який працює ТОВ «Енергомехкомплект», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

встановила:

08 лютого 2026 року о 14-10 годині, було виявлено факт невиконання батьківських обов`язків громадянином ОСОБА_1 відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виявися в тому, що останній у вищезазначений час образливо чіплявся до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , використовував нецензурну лексику, використовував образливі слова, що ображають честь і гідність, знімав штани дитині, чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне, провину визнав та просив суворо не карати.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.

ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 784343 від 12.02.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка узгоджуються з поясненнями наданими у суді; інформаційною довідкою; рапортом та іншими письмовими доказами.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до положень статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частиною 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єктом адміністративного правопорушення є фізичні осудні особи: батьки або особи, що їх замінюють.

ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до статті 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, працює, провину визнав. Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, суд вважає необхідним призначити адміністративне стягнення з метою виховання правопорушника та запобігання вчиненню нових правопорушень, у вигляді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку особа на яку накладено адміністративне стягнення повинна сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 184 ч. 1, 283-285 КУпАП, суддя,-

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, який працює ТОВ «Енергомехкомплект», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП не відомий, який працює ТОВ «Енергомехкомплект», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Л.В. Петренко

Строк пред`явлення виконавчого документа "___"___ 20___рік

Постанова набрала законної сили "___"___ 20___рік

Дата видачі постанови "___"___ 20___рік