Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №: 398/273/26
провадження №: 2-с/398/10/26
УХВАЛА
Іменем України
"04" березня 2026 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Загороднього Ігоря Володимировича про скасування судового наказу у цивільній справі №398/273/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
02.03.2026 року адвокат Загородній І.В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ про стягнення з останньої на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії, виданий 10.02.2026 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/273/26 (провадження № 2-н/398/121/26).
У обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 заперечує, що у неї перед ТОВ «КОЕК» існує заборгованість по оплаті спожитої електричної енергії за період з 01 жовтня 2024 року по 01 липня 2025 року в сумі 11 884,84 грн, оскільки, починаючи із 11 березня 2024 року вона жодного дня не проживала у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , та не користувалася електричною енергією за цією адресою, адже саме з цієї дати постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, ОСОБА_1 не погоджується із здійсненим ТОВ «КОЕК» розрахунком обсягу спожитої електричної енергії, адже в основу розрахунку взято невірні показники електролічильника, згідно з якими нібито відбувалося споживання електричної енергії, натомість у вказаній квартирі ОСОБА_1 із 11 березня 2024 року не проживала та не користувалася електричною енергією. Відтак, між заявником та боржником існує спір щодо обсягів спожитої електричної енергії, а тому твердження заявника про відсутність такого спору не відповідає дійсності. Також, ТОВ «КОЕК» не надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт надання послуг з постачання електричної енергії та їх отримання ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2024 року по 01 липня 2025 року, а також доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед заявником.
Окрім того, згідно з рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 року у справі №398/135/25 (набрало законної сили 30 січня 2026 року) квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частини квартири та ОСОБА_1 на 1/2 частини квартири. Відтак, у разі наявності заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії, належними боржниками за такими зобов`язаннями мають бути в рівній мірі обидва співвласника цієї квартири.
Вивчивши заяву про скасування судового наказу, оглянувши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду.
Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У пункті 9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором). Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження (спрощеного). Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу не вбачається.
Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.
Заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що у період, за який стягувачем нараховано заборгованість по оплаті спожитої електричної енергії, у квартирі, за адресою якої нарахована заборгованість, вона не проживала та, відповідно, послугами стягувача не користувалась. Окрім того вона не є одноособовим власником вказаного майна, тому у разі наявності заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії, належними боржниками за такими зобов`язаннями мають бути в рівній мірі обидва співвласника цієї квартири.
Вказане свідчить про наявність спору, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.
За приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Загороднього Ігоря Володимировича про скасування судового наказу у цивільній справі №398/273/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії, задовольнити.
Скасувати судовий наказ від 10.02.2026року, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі №398/273/26 (провадження № 2-н/398/121/26) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії
Роз`яснити стягувачу його право звернутися до суду із вказаними у заяві про видачу судового наказу вимогами, в порядку спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали направити заявнику та боржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.М.Подоляк
The court decision No. 134536840, Oleksandriia City and District Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 04.03.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 398/273/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: