Court ruling № 134530355, 03.03.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/2908/26

Провадження № 2/357/3928/26

У Х В А Л А

03.03.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Сомок О. А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у квартирі та стягнення вартості безпідставно набутого майна

В С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Тімашова Андрія Сергійовича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у квартирі та стягнення вартості безпідставно набутого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Суддя звертає увагу на те, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно дост. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

У позовній заяві позивач вказує ціну позову 322 650 грн. Проте у порушення вказаних вимог закону до позовної заяви не додано документу про грошову оцінку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) квартири на день подачі позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Утім до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також його не вказано в переліку додатків до позову.

Позовна заява не містить обґрунтування звільнення позивача від сплати судового збору. Однак, до матеріалів позову додано копію посвідчення учасника бойових дій.

Так, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.201993 № 3551-ХІІ (зі змінами).

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.

Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Зміст заявлених позивачем вимог про визнання права власності на частку у квартирі та стягнення вартості безпідставно набутого майна свідчить, що вказаний спір не відноситься до категорії справ, пов`язаних з порушенням його прав саме, як учасника бойових дій, а відтак останній не звільняється від сплати судового збору за подання та розгляд даної позовної заяви.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) і та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640,00 грн).

Враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», то у відповідності до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 16640,00 грн.

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач повинен усунути недоліки позову шляхом надання до суду звіту про оцінку ринкової вартості майна на момент звернення до суду та сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову (з урахуванням усіх позовних вимог), відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», але неменше 1331,20 грн. та не більше 16640,00 грн. або у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті у сумі 16640,00 грн.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *,101;____(код) Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ) Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у квартирі та стягнення вартості безпідставно набутого майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. А. Сомок