Decision № 134522213, 26.02.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа №521/21443/25

Провадження №2/521/2076/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» звернувся з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1507-5752 від 04.02.2025 року у розмірі 33 418,48 грн., а також, судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1507-5752, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора А6118, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 700,00 гривень, строком кредитування 365 днів, базовий період 21 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, промо-ставка 0,90 % в день, за зниженою % ставкою 1,00 % в день, стандартна % ставка 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 днів, 0,74% за кожен день користування починаючи з 181 календарного дня. Також додатковими угодами відповідачу ще були надані кредитні кошти у сумі 1100 грн., 1800 грн., 1900 грн. Отже, відповідач отримав кредитні кошти на загальну суму у розмірі 14 500 грн. Відповідач отримав кошти, але умови договору не виконав частково шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим станом на 21.10.2025 року заборгованість за кредитним договором становить 33 418,48 грн, яка складається із: 9 631,20 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 17 223,66 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 6 278,62 грн. заборгованість за процентами 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, 285,00 грн. заборгованість по комісії. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 33 418,48 гривень.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.12.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.01.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в своєму позові просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.02.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1507-5752, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора А6118, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 700,00 гривень, строком кредитування 365 днів, базовий період 21 днів; комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту, промо-ставка 0,90 % в день, за зниженою % ставкою 1,00 % в день, стандартна % ставка 1,00 % в день, яка застосовується протягом перших 180 днів, 0,74% за кожен день користування починаючи з 181 календарного дня, доданими до матеріалів електронної справи.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A6118, для підписання Кредитного договору №1507-5752 від 04.02.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. (копія в матеріалах електронної справи)

Відповідно відомостей з Додаткової угоди_№1 від 06.03.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1507-5752 від 04.02.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 100,00 грн (роздруківка тексту Додаткової угоди в матеріалах електронної справи).

Також Додатковою угодою_№2 від 03.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1507-5752 від 04.02.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 800,00 грн (роздруківка тексту Додаткової угоди в матеріалах електронної справи).

Додатковою угодою_№3 від 28.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1507-5752 від 04.02.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 900,00 грн (роздруківка тексту Додаткової угоди в матеріалах електронної справи).

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1507-5752 від 04.02.2025 року відповідач отримав від позивача кошти у загальному розмірі 14 500,00 грн.

Відповідач умови зазначеного договору та додаткових угод до нього належним чином не виконував і станом на 21.10.2025 року 33 418,48 грн, яка складається із: 9 631,20 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 17 223,66 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 6 278,62 грн. заборгованість за процентами 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, 285,00 грн. заборгованість по комісії, розрахунок було долучено до матеріалів електронної справи.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення. Зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до якого було надано кредит строком до 03.02.2026 року. У зв`язку із цим банк звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до вимог абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до виписки по особовому рахунку за кредитним договором, заборгованість перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідачем не погашена.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідно до умов Кредитного договору направив відповідачу вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору №1507-5752 від 04.02.2025 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована, порушення не усунуто.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та жодних заперечень щодо позову суду не надав, суд вважає за необхідне, задовольняючи позов у межах заявлених позовних вимог стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 33 418,48 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, який сплачений із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 407) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1507-5752 від 04.02.2025 року станом на 21.10.2025 р. у загальному розмірі 33 418 (тридцять три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 48 коп., з яких:

- 9 631 (дев`ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 20 коп. прострочена заборгованість за кредитом;

- 17 223 (сімнадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 66 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

6 278 (шість тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 62 коп. 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України;

285 (двісті вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 407) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: