Court ruling № 134489751, 26.02.2026, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 335/7222/21 4-с/335/16/2026

УХВАЛА

26 лютого 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436, яка полягає у незабезпеченні належного виконання рішення суду під час онлайн-зустрічі 27.01.2026 (невжитті заходів примусового виконання та контролю за його виконанням).

В обґрунтування скарги зазначав, що на виконанні у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 76759436 з примусового виконання виконавчого листа № 335/7222/21, виданого 18.11.2024 Орджонікідзевським (нова назва Вознесенівським) районним судом міста Запоріжжя про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 , 2018 року народження. Згідно з рішенням суду, зустрічі батька з дитиною мають відбуватися кожного вівторка з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. у присутності матері дитини ОСОБА_3 та психолога. Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 у справі № 335/7222/21 змінено спосіб і порядок виконання рішення суду та боржника зобов`язано забезпечувати дистанційне спілкування стягувача з малолітньою дитиною (відеозв`язок) у визначені судом дні та години. Таким чином, з липня 2025 року зустрічі проводяться у форматі відеодзвінків, але зі збереженням умов щодо присутності матері дитини та участі психолога для забезпечення інтересів дитини.

27.01.2026 о 17:51 год. мав відбутися черговий відеодзвінок батька з дитиною відповідно до встановленого рішенням суду графіку. Стягувач ОСОБА_1 у призначений час здійснив відеодзвінок через застосунок Viber на телефон боржника ОСОБА_3 , яка прийняла дзвінок, але навіть не привіталась, натомість голосно покликала дитину. Дитина в кадрі не з`явилась. Поза кадром було чутно голос дитини, яка сказала, що не бажає розмовляти та не буде цього робити. На подальші запитання, чи можна побачити доньку, чи присутній психолог, чи чутно батька, боржник не реагувала та не відповіла. Відеодзвінок тривав 1 хв. 39 сек., після чого був завершений без жодного контакту між батьком та дитиною. При цьому, державний виконавець Осадча К. І. не була присутня під час відеозустрічі, не здійснила перевірку виконання боржником рішення у встановлені час та спосіб, як того вимагає ч. 2 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». В подальшому державний виконавець не склала акт про невиконання рішення боржником та не винесла постанову про накладення штрафу, чим допустила бездіяльність.

Просив визнати вищезазначену бездіяльність державного виконавця протиправною, зобов`язати державного виконавця на підставі наданого стягувачем відеозапису он-лайн побачення 27.01.2026 здійснити перевірку виконання боржником ОСОБА_3 рішення та за наявності відповідних правових підстав вжити заходів примусового виконання за ч. 3 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі встановлення невиконання рішення без поважних причин, а у разі встановлення повторного невиконання без поважних причин застосувати ч. 4 ст. 64-1 вказаного Закону (а.с. 13).

Судом проведено такі процесуальні дії з розгляду скарги.

Ухвалою від 09.02.2026 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 26.02.2026 на 11:30 год., встановлено суб`єкту оскарження строк для подання відзиву на скаргу до 26.02.2026.

Копію цієї ухвали суб`єкт оскарження отримав шляхом доставки до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 12.02.2026.

У визначений судом строк суб`єктом оскарження не подано відзиву на цю скаргу.

12.02.2026 від скаржника надійшло клопотання, в якому виклав додаткові пояснення щодо змісту акту державного виконавця від 15.12.2025, складеного у межах цього ж виконавчого провадження на підставі відеозапису, наданого стягувачем.

17.02.2026 від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи копію постанови Запорізького апеляційного суду від 04.02.2026 у справі № 335/7222/21, провадження № 22-ц/807/192/26-2.

24.02.2026 від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів, часткову відмову від вимог скарги та розгляд справи за відсутності заявника.

У цьому клопотанні скаржник зазначив, що відмовляється від вимог скарги в частині зобов`язання державного виконавця накласти на боржницю штраф за ч. 3 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із тим, що відповідна постанова про штраф вже винесена. Копію цієї постанови від 20.02.2026 просив долучити до матеріалів судового провадження.

У судове засідання скаржник (стягувач), боржник, представник боржника, державний виконавець не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Від стягувача надійшло клопотання, в якому просив розглянути скаргу за його відсутності. Від інших учасників процесу заяв, клопотань не надходило. За таких обставин та враховуючи приписи ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника (стягувача), боржника, представника боржника та державного виконавця.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні первісний позов задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 :

- у формі зустрічей кожен вівторок з 17:00 год. до 19:00 год. та щосуботи з 15:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 та психолога, у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку за бажанням дитини;

- безперешкодне спілкування за телефоном та засобами відео зв`язку у будь-який інший час за бажанням дитини.

Визначено такий спосіб участі дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожен перший і третій четвер місяця з 17:00 год. до 19:00 год. в присутності матері дитини ОСОБА_3 .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_2 разом із матір`ю ОСОБА_3 , в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині усунення перешкод у спілкуванні з донькою скасовано, в частині визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою змінено.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою.

Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_2 у формі зустрічей кожний вівторок з 17.00 години до 19.00 години та щосуботи з 15.00 години до 19.00 години. Перші 10 (десять) зустрічей батька з дитиною провести у присутності матері дитини ОСОБА_3 , у тому числі з можливістю відвідування місць дозвілля та відпочинку.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Шалько О.А. задоволено.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07.02.2024 в частині вирішення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з донькою та визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою скасовано, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2023 року в цій частині залишено в силі.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2025 заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про зміну способу і порядку виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2023 у цивільній справі № 335/7222/21 шляхом забезпечення ОСОБА_3 у визначені вказаним рішенням дні та години зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_5 спілкування з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за телефоном та засобами відеозв`язку (в онлайн режимі). У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відмовлено.

Предметом оскарження у скарзі ОСОБА_1 визначив бездіяльність державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої К. І. у виконавчому провадженні № 76759436 з примусового виконання вищезазначеного рішення суду, стягувачем в якому є ОСОБА_1 , а боржником ОСОБА_3 , яка полягає у невжитті передбачених законом заходів примусового виконання та контролю за його виконанням під час он-лайн зустрічі заявника ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_2 , що мала місце 27.01.2026.

З долученого до скарги відеозапису он-лайн зустрічі заявника ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_2 , що мала місце 27.01.2026, випливає, що у визначений час зустрічі ОСОБА_1 зателефонував в режимі он-лайн боржнику ОСОБА_3 , яка відповіла на дзвінок. Відеокамера фіксувала вікно. За кадром чутно голос ОСОБА_3 , яка покликала дитину. Далі, було чутно голос дитини, яка повідомила про небажання спілкуватись. Проте, у кадрі ані дитина, ані боржниця не з`явились. Далі жодного спілкування не відбувалось. На запитання скаржника щодо можливості побачити дитину, а також про присутність психолога ніхто не відповів. Після цього дзвінок завершено (відеозапис долучений в електронному вигляді та завантажений до АСДС «Д-3»).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 64-1 цього Закону визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Згідно з ч.ч. 14 цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу на боржника державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови можливо у разі встановлення державним виконавцем факту невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що складається відповідний акт державного виконавця. Постанова про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі та звернення до органів досудового розслідування здійснюється державним виконавцем у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення суду, про що державний виконавець складає акт.

Таким чином, прийняття рішень щодо накладання штрафу та звернення до органів досудового розслідування відноситься до виключної компетенції державного виконавця за наслідками встановлення у діях боржника фактів невиконання без поважних причин рішення суду.

Окрім того, відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Разом із тим, з відеозапису, наданого заявником, встановлено, що державний виконавець не була присутньою у час та у місці побачення у формі он-лайн зустрічі заявника з дитиною 27.01.2026, що свідчить про не здійснення державним виконавцем перевірки виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, як то передбачено вищезазначеними положеннями ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Акт за наслідками такої перевірки державним виконавцем також не складався. Зазначене доводить вчинення державним виконавцем бездіяльності у цій частині.

За таких обставин, скарга ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, яка мала місце під час побачення ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_2 у формі он-лайн зустрічі 27.01.2026 та полягала у не здійсненні перевірки виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням суду, є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчу К. І. на підставі наданого ОСОБА_1 відеозапису побачення з дитиною ОСОБА_2 у формі он-лайн зустрічі 27.01.2026 здійснити перевірку виконання рішення боржником ОСОБА_3 та за наявності відповідних підстав вжити заходів примусового виконання рішення, визначених ч. 3 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 щодо зобов`язання державного виконавця винести постанови про накладення штрафу на боржника, штрафу в подвійному розмірі, надіслання подання до правоохоронних органів, звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами та ін. суд відмовляє, оскільки, як зазначено судом вище, вказані дії є виключною компетенцією державного виконавця за наслідками встановлення у діях боржника фактів умисного невиконання рішення суду.

При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання ОСОБА_1 у клопотанні від 24.02.2026 про відмову від частини вимог скарги щодо зобов`язання державного виконавця винести постанову про застосування до боржника штрафу, оскільки штраф вже накладений державним виконавцем, та, відповідно не приймає таку відмову від вимог, оскільки з долученої до клопотання постанови про накладення штрафу випливає, що штраф накладено за невиконання боржником вимоги державного виконавця про забезпечення участі психолога під час побачення 17.02.2026. Водночас, предметом цієї скарги є зовсім інші обставини, які стосуються побачення 27.01.2026.

Підсумовуючи все вищевикладене, скарга ОСОБА_1 задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 447451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчої Катерини Ігорівни у виконавчому провадженні № 76759436, яка мала місце під час побачення ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_2 у формі он-лайн зустрічі 27 січня 2026 року та полягала у не здійсненні перевірки виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням Орджонікідзевського (наразі Вознесенівського) районного суду міста Запоріжжя від 18 листопада 2024 року у справі № 335/7222/21 та ухвалою цього ж суду від 10 липня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення.

Зобов`язати головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Осадчу Катерину Ігорівну на підставі наданого ОСОБА_1 відеозапису побачення ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_2 у формі он-лайн зустрічі 27 січня 2026 року здійснити перевірку виконання рішення боржником ОСОБА_3 та за наявності відповідних підстав вжити заходів примусового виконання рішення, визначених ч. 3 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з вимогами ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Скорочена ухвала (вступна та резолютивна частини) постановлена 26 лютого 2026 року.

Ухвала складена в повному обсязі 03 березня 2026 року.

Суддя А. В. Шалагінова