№ 13447699, 23.12.2010, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. справа № 2а-15257/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЄлисеєві Є.В.

за участю

представників позивача Тамко Т.В., Юзичинської О.С., Хаджинової О.В.,

представника відповідачаМайдикова С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс», звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову посилається на те, що у товариства виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2009 року, залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року, позовні вимоги ТОВ «Донбас Плюс» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 23.07.2008 року №0000162320/0, яким зменшено заявлену до відшкодування суми податку на додану вартість на 1040522,00 грн. задоволені. Не дивлячись на те, що податкове повідомлення рішення в судовому порядку визнано недійсним, позивач досі не може отримати заявлену до відшкодування суму у розмірі 1040522,00 грн. Вважає, що в даному випадку, в порушення норм законодавства, відповідачем не надано до органу державного казначейства відповідного висновку, що унеможливлює одержання платником податку відшкодування суми податку на додану вартість без звернення з позовом до суду.

Просить суд визнати протиправною бездіяльність Волноваської державної податкової інспекції щодо виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» про направлення до органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, стягнути з державного бюджету відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2008 року у сумі 1040522,00 грн.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного бюджету відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2008 року у сумі 1040522,00 грн., перерахувати зазначену суму з бюджетного рахунку на рахунок позивача ТОВ «Донбас - Плюс» №26004301751611 у філії ПАТ «ГУ ПІБ України в Донецькій області» м. Донецька, МФО 334011.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Відповідач надав судові заперечення на адміністративний позов в яких посилається на те, що застосування Вищим адміністративним судом України п. 1.8 статті 1, п.п. 7.7.1, 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при прийнятті ухвали від 25.10.2010 року №2а-15812/08/0570, суперечить застосуванню цих же норм права Верховним судом України, тому податковим органом було подано заяву до Верховного суду України про перегляд цієї ухвали. Відповідач зазначає, оскільки на теперішній час не закінчена процедура судового оскарження податкового повідомлення рішення від 23.07.2008 року №0000162320/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1040522,00 грн. та оскільки остаточне рішення по справі неприйняте, висновки не можуть бути направлені до держказначейства та відповідні суми не можуть бути відшкодовані.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області у судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» є юридичною особою, зареєстроване Волноваською районною Державною адміністрацією Донецької області 23.01.2002 року, ідентифікаційний код 31471849, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Волноваському районі Донецької області.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

23 липня 2008 року ДПІ у Волноваському районі Донецької області винесено податкове повідомлення рішення №0000162320/0, яким на підставі акту перевірки від 15.07.2008 року №1564/2320/31471849, за порушення пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1040522,00 грн. по декларації за квітень 2008 року (а.с. 17).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

01.08.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання недійним податкове повідомлення рішення від 23.07.2008 року №0000162320/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року, залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року, визнано недійсним податкове повідомлення рішення від 23.07.2008 року №0000162320/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2010 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області по справі №2а-15812/08/0570 залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року залишені без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи, що податкове повідомлення рішення від 23.07.2008 року №0000162320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1040522,00 грн. по декларації за квітень 2008 року, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги позивача, в судовому порядку визнано недійсним, що є преюдиційною обставиною і не потребує доказування, суд вважає, що в даному випадку позивачем підтверджене належне бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1040522,00 грн. по декларації за квітень 2008 року.

Суд не приймає посилання відповідача на незакінченість процедури судового оскарження податкового повідомлення рішення від 23.07.2008 року №0000162320/0, оскільки відповідно до 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення суду першої інстанції набирає законної сили після апеляційного розгляду справи, якщо його не скасовано.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.8. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Із зазначеної норми Закону вбачається, що податковий орган як субєкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме у встановлені строки надати органам держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, висновок щодо відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за квітень 2008 року на загальну суму 1040522,00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» податковим органом органу держказначейства не наданий, зазначена сума податку на додану вартість на час розгляду справи позивачеві не відшкодована.

Таким чином, судом встановлено, що маючи на те законні підстави, податковий орган не вжив передбачених законом заходів (надання висновку органу держказначейства) до повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» належного йому бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 року на загальну суму 1040522,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1 наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України «Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість» від 21.05.2001р. №200/86, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України «Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість» від 21.05.2001р. №200/86, бюджетна заборгованість з податку на додану вартість - суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2008 року у сумі 1040522,00 грн. шляхом перерахування зазначеної суми з бюджетного рахунку на рахунок позивача ТОВ «Донбас - Плюс» №26004301751611 у філії ПАТ «ГУ ПІБ України в Донецькій області» м. Донецька, МФО 334011 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету відшкодування податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2008 року у сумі 1040522,00 грн., шляхом перерахування зазначеної суми з бюджетного рахунку на рахунок ТОВ «Донбас - Плюс» №26004301751611 у філії ПАТ «ГУ ПІБ України в Донецькій області» м. Донецька, МФО 334011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Плюс» (85710, Донецька обл., с. Молодіжне, Волноваський район, код в ЄДРПОУ 31471849), р/р №26004301751611 у філії ПАТ «ГУ ПІБ України в Донецькій області» м. Донецька, МФО 334011 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 23 грудня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 28 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.