Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №463/1461/26
Провадження №1-в/463/36/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2026 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
встановив:
ОСОБА_3 в інтересах військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернувся до Личаківський районний суд м. Львова із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області 27 грудня 2023 року у справі №455/2717/23 в рамках кримінального провадження №12023141320000594 від 25.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на тимчасово вилучене майно, а саме: АКС-74, №5401570, 88 р., К-5,45 мм.; три гільзи, К-5,45 мм; магазин АКС-74 та 26 патронів, К-5,45 мм., які в ньому знаходились; один патрон, К-5,45 мм., який знаходився у патроннику АК-74.
Клопотання обґрунтовує тим, що 26.12.2023 прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12023141320000594, внесеному до ЄРДР 25.12.2023, з метою збереження речових доказів. Ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області 27 грудня 2023 року клопотання прокурора задоволено повністю та накладено арешт на вищезазначене майно військової частини.
10 квітня 2024 року слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, кримінальне провадження №12023141320000594 за фактом самогубства ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З ухвали Старосамбірського районного суду Львівської області від 19.01.2026 встановлено, що у зв`язку з тим, що орган досудового розслідування знаходиться на території, що не відноситься до територіальної юрисдикції Старосамбірського районного суду Львівської області, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість розгляду клопотання про скасування арешту майна та необхідність його повернення заявнику, із роз`ясненням права звернення до слідчого судді місцевого загального суду у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З метою отримання можливості для подальшого належного зберігання та використання державного майна, яке закріплено за військовою частиною, а також з огляду на закриття кримінального провадження, заявник просить скасувати арешт на вказані речі та предмети.
У судове засідання представник заявника не з`явився, у клопотанні просив розгляд провести без його участі. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.
Слідчий на розгляд клопотання також не з`явився, однак надіслав заяву, в якій вказує, що проти клопотання не заперечує.
Прокурор на розгляд клопотання також не з`явився, однак надіслав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, проти клопотання не заперечує.
Судом встановлено, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023141320000594 від 25.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 грудня 2023 року у справі № 455/2717/23 (провадження № 1-кс/455/533/2023) накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: АКС-74, № 5401570, 88 р., К-5,45 мм.; три гільзи, К-5,45 мм; магазин АКС-74 та 26 патронів, К-5,45 мм., які в ньому знаходились; один патрон, К-5,45 мм., який знаходився у патроннику АК-74.
При цьому, як убачається зі змісту ухвали слідчого судді, арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження відповідного майна у кримінальному провадженні.
Разом з тим, судом встановлено, що кримінальне провадження №12023141320000594 закрито 10 квітня 2024 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, однак питання про долю речових доказів не вирішено.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України. За приписами ч.4 ст.132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням наведеного, оскільки прокурор проти скасування арешту майна не заперечив, а закриття кримінального провадження свідчить про те, що потреба у подальшому застосуванні арешту майна та обмеженні військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, як власника майна, в можливості користуватися, відчужувати та розпоряджатися належним їм майном відпала, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення.
При цьому, відповідно до п.4 ч.1, 3 ст.169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, для чого слідчий, прокурор повинні негайно вжити відповідних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 534 КПК України, -
постановив:
клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області 27 грудня 2023 року у справі №455/2717/23 у кримінальному провадженні №12023141320000594 від 25.12.2023, на наступні речі та предмети: АКС-74, №5401570, 88 р., К-5,45 мм.; три гільзи, К-5,45 мм; магазин АКС-74 та 26 патронів, К-5,45 мм., які в ньому знаходились; один патрон, К-5,45 мм., який знаходився у патроннику АК-74.
Вказане майно негайно повернути власнику військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ 08682683, адреса: АДРЕСА_1 ) чи його уповноваженому представнику.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
The court decision No. 134334739, Lychakivskyi District Court of Lviv City was adopted on 19.02.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 463/1461/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: