№ 1342948, 10.12.2007, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2007 р.

Справа № 6/793/07

Миколаїв

за позовом

ТОВ “ЛК Гольфстрім” м.Миколаїв

до відповідача

ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва

про

Скасування повідомлення –рішення

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Дьяченко О.О.

Від відповідача

Тимошенко О.А.

Чаричанський П.О.

Суть спору: За результатами перевірки (акт №891/23-700/33514302 від 26.07.2007р.) податковою службою 13.08.07 р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0020712370/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 96413грн.

Відшкодування зменшено внаслідок неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2007 р. суми ПДВ у розмірі 89667 грн., по податковим накладним: № 100401 від 10.04.07 р., № 270402 від 27.04.07 р. та № 29 від 30.04.07 р., у яких не вірно зазначено номенклатуру та кількість (обсяг, об’єм) зазначених в них будівельно-монтажних робіт та авансу.

Товариство звернулося з позовом про скасування рішення, посилаючись на те, що окремі недоліки податкової накладної не можуть бути підставою для невключення сум сплаченого (нарахованого) податку до кредиту у разі фактичного здійснення господарських операцій і, крім того, не враховане від’ємне значення попереднього періоду.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в рішенні і акті перевірки.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Витрати по сплаті податку на суму 89667 грн. підтверджуються зазначеними податковими накладними, неврахованими податковою службою.

Проте, із змісту неврахованих накладних можливо встановити дату виписування, ідентифікувати учасників господарської операції (продавців послуг та Позивача) та визначити їх податкові номери, можливо з'ясувати опис (номенклатуру) послуг та їх кількість, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, а також загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Тобто, ці податкові накладні в сукупності з іншими вищезазначеними документами підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати ПДВ (у складі вартості робіт) та суми цього податку.

Недоліки в заповненні податкових накладних, які виявлені відповідачем в результаті перевірки (а саме - не вірне зазначення номенклатури та кількості послуг) не є суттєвими, оскільки не могли привести до будь-яких порушень в галузі оподаткування. Продавці послуг чи Позивач не могли внаслідок цієї помилки уникнути від оподаткування, шляхом заниження податкових зобов’язань чи завищення податкового кредиту, шляхом подвійного включення сум ПДВ. Вказані недоліки не роблять зазначені податкові накладні недійсними та не можуть свідчити про їх неналежність та недопустимість, як підстави для формування податкового кредиту.

Крім того, зменшення суми відшкодування ПДВ за травень є неправомірним і у разі зменшення податкового кредиту за квітень.

Відповідно до п.п. 21 та 22.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2007 р. від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду складає –від’ємне значення, яке дорівнює 69862 грн. (за даними перевірки стор. 18 Акту - 0 грн.). та зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.23 декларації з ПДВ за квітень 2006 р. залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду дорівнює 1782611 грн., що підтверджено даними перевірки (стор.24 Акту). Крім того, правильність визначення Позивачем суми 1782611грн. як залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (тобто в даному випадку п.26 податкової декларації за березень 2007 р.) підтверджена також Довідкою Відповідача № 531/23-700/33514302 від 30.05.2007 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ ЛК «Гольфстрім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період березень 2007 р.».

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з зазначеним підпунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 1.8. ст.1 Закону бюджетне відшкодування - сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з зайвою сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів;

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.24 податкової декларації з ПДВ за травень 2007 р. залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду склало 1770760 грн. (за даними перевірки стор.24 Акту –1681093 грн.).

Сума ПДВ фактично сплачена Позивачем у квітні 2007 р. постачальникам товарів (послуг) дорівнює 96413 грн., що в частині 89667 грн. підтверджується вищевказаними платіжними дорученнями (122000 +416000 = 538000 грн. у т.ч. ПДВ –89667 грн.), а фактична сплата залишку ПДВ у розмірі 6746 грн. підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 471 від 2.04.07 р.; № 491 від 13.04.07 р.; № 507 від 26.04.07 р.; № 484 від 11.04.07 р.; № 484 від 11.04.07 р.; № 495 від 18.04.07 р.; № 482 від 10.04.07 р.; № 472 від 3.04.07 р.; № 487 від 11.04.07 р.; № 492 від 13.04.07 р.; № 508 від 28.04.07 р. та № 286 від 19.04.07 р. Факт правомірності включення Позивачем суми ПДВ у розмірі 6746 грн. до складу податкового кредиту за квітень 2007 р. та фактичне сплачення цієї суми постачальникам товарів та послуг в цьому ж періоді також підтверджена відповідачем (стор.25 Акту).

За таких обставин, з урахуванням положення п.п.7.7.1 та 7.7.2 п.7 ст.7 Закону, приймаючи до уваги, що від'ємне значення ПДВ виникало у Позивача як у квітні, так і у травні (у квітні дорівнювало 1782611 грн., а у травні - 1770760 грн. (за даними перевірки 1681093 грн.), та фактичну сплату Позивачем постачальникам товарів (послуг) у квітні 2007 р. ПДВ у розмірі 96413 грн., Позивачем цілком обґрунтовано у травні 2007 р. заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника 96413 грн., тобто частину від'ємного значення податкового кредиту звітного податкового періоду у розмірі її фактичної сплати у попередньому податковому періоді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 0020712370/0 від 13.08.07 р.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя