Decision № 134282590, 23.02.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/17491/25

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2025 №222030023950 про відмову у призначенні пенсії за віком.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 05.09.2025 пенсію за віком відповідно до ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, як матері, яка виховувала дитину з інвалідністю. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно відмовлено у призначенні пенсії, чим порушено право позивача на пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії, в зв`язку із відсутністю необхідних документів, які підтверджують факт визнання дитиною з інвалідністю. Вважає, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій щодо позивача. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористалося правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 13.10.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міжрайонного управління юстиції 19.08.2010.

Сину позивачки встановлено діагноз дитячий церебральний параліч та з 18.01.2000 призначено пенсію як особі з інвалідністю дитинства до 18 років, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 від 22.02.20000.

05.09.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2025 №222030023950 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність виписки з акта огляду в МСЕК або медичного висновку закладу охорони здоров`я.

Вважаючи, що Рішення про відмову у призначенні пенсії від вважаю протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм пенсійного законодавства, позивач звернулася до суду з цим порзовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 встановлено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (далі - Закон №1788-XII ).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України №1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Отже, право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали дітей з інвалідністю з дитинства до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу).

За змістом наведеної норми однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини з інвалідністю з дитинства.

Загальний підхід до змістовного наповнення поняття "особа з інвалідністю" на момент виникнення спірних відносин установлювався в сттті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а також у статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні". Зокрема, такий статус могла мати особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 №2961-IV дитина з інвалідністю це особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Визначення терміну "інвалідність з дитинства" не міститься ані в Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", ані в Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю".

При цьому за змістом абзацу 2 пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності. Згідно з пунктом 14 цього Положення причинний зв`язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, установлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.

Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV встановлено, що пільга, пов`язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, установлювалася лише тим матерям дітей з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю до 18 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846, в абзаці 11 підпункту 5 пункту 2.1 установлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).

Пунктами 2.17, 2.18 Порядку №22-1 визначено, що при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідний висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).

Із вказаного встановлено, що мати дитини з інвалідністю має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №330/2181/16-а та постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №510/475/17.

З матеріалів пенсійної справи суд встановив, що Консультативним заключенням від 27.12.1999 №6167, виданого Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України синові позивачки встановлено діагноз "дитячий церебральний параліч".

Висновком ЛКК №278 від 14.09.2023 №278 встановлено діагноз "дитячий церебральний параліч, геміпаретична форма з судомним синдромом", зазначено, що дитина хворіє з 17.01.2000, що на той момент давало право на встановлення інвалідності до 6 років, як інваліду дитинства до 18 років.

З 18.01.2000 у віці до 6 років сину було призначено пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 від 22.02.2000.

Вищевказані документи були подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії, що підтверджується розпискою-повідомленням.

Тобто, підтвердженим є факт, що у віці до 6 років син позивачки мав медичні показання, які давали право на встановлення йому інвалідності та є дитиною з інвалідністю, що відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-1V дає мені право на призначення достроково пенсії за віком, та рішення відповідача є незаконним.

Таким чином, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відсутність документів відповідно до Порядку 2.18 не відповідають фактичним обставинам.

Суд також встановив, що страховий стаж ОСОБА_1 , обрахований відповідачем, становить 19 років 09 місяців 28 днів, що є достатнім для призначення цього виду пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2025 №222030023950 про відмову у призначенні пенсії слід визнати протиправним та скасувати.

З огляду на те, що позивач є матір`ю особи з інвалідністю, яка виховувала її до 6-ти річного віку, має необхідний вік (50 років) станом на дату звернення до пенсійного органу та має необхідний страховий стаж, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за місцем реєстрації із заявою про призначення пенсії 05.09.2025, тому відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія повинна бути їй призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 05.09.2024 - з звернення.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 12.09.2025 №222030023950 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 05.09.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком як матері, що виховувала дитину з інвалідністю до шестирічного віку відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 лютого 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76018 , код ЄДРПОУ - 20551088) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.В. Матущак