Decision № 134282546, 23.02.2026, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/16656/25

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлені листом від 26.08.2025 №10646-9596/Т-03/8-2200/25 щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії починаючи із 13.06.2022.

2. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 починаючи із 13.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при обчисленні розміру пенсії не враховано заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022, хоча позивачем до заяви про призначення пенсії від 13.06.2022, долучено усі підтверджуючі документи, а саме: довідки та розрахункові листи про нарахування та виплату заробітної плати, які містять інформацію про сплату страхових внесків, нарахованих на загальні суми заробітної плати, починаючи з травня 2007 по червень 2022 за роботу в районах Крайньої Півночі. На звернення позивача до органу Пенсійного фонду, відповідач надав відповідь, що обчислення пенсії проведено із врахуванням страхового стажу, який склав 44 роки 4 місяці, заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 09.05.2007 (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу) та з 24.05.2007 по 27.05.2022 (зараховано в нульовому значенні). Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 29.09.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з 13.06.2022 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Хмельницького адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №560/10852/22, яке набрало законної сили 27.03.2023, частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , а саме визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.06.2022 №220350003409, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.07.2022 №220350003409 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту за роботу в районах Крайньої Півночі періоди роботи з 24.05.2007 по 27.05.2022, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.06.2022.

В частині позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача врахувати заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при обчисленні розміру пенсії відмовлено, оскільки вказана вимога була передчасною, тому що відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії позивачу та питання щодо врахування чи не врахування заробітної плати за вказані періоди роботи відповідачем не вирішувалося, і рішення щодо цього не приймалось, а тому право позивача в цій частині не порушено.

На виконання рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі 560/10852/22 відповідачем призначено пенсію із 13.06.2022, проте відповідач не зарахував позивачу до загального страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту за роботу в районах Крайньої Півночі періоди роботи з 24.05.2007 по 27.05.2022, тобто один рік роботи в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи, при обчисленні страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022.

Враховуючи вищевказане, позивач 18.06.2025 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду, яку задоволено та ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі 560/10852/22 встановлено судовий контроль, шляхом зобов`язання відповідача надати до суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №560/10852/22.

На виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі 560/10852/22, відповідачем подано звіт від 18.07.2025 про виконання рішення суду від 23.01.2023, згідно якого позивачу зараховано до загального страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту за роботу в районах Крайньої Півночі періоди роботи з 24.05.2007 по 27.05.2022, тобто один рік роботи в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи, при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при обчисленні розміру пенсії не враховано заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022.

Позивач 13.08.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про здійснення перерахунку розміру пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 починаючи із 13.06.2022.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 26.08.2025 №10646-9596/Т-03/8-2200/25, позивачу відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що рішенням Хмельницького адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №560/10852/22 не покладено зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення позивачу пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022, оскільки це виходить за межі покладених судовим рішенням зобов`язань.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на належне пенсійне забезпечення.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно з пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, після 01.03.1960 зараховувати за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.

Щодо врахування при обчисленні пенсії заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022, суд зазначає таке.

Суд встановив, що трудова книжка, трудові договори, додаткові угоди до трудового договору, інші підтверджуючі документи, довідки про заробітну плату та розрахункові листи про нарахування та виплату працівнику ОСОБА_1 заробітної плати за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 долучені позивачем до позову та надавались відповідачу разом із заявою про призначення пенсії від 13.06.2022.

У трудових договорах та додаткових угодах вказано право працівника ОСОБА_1 на соціально-побутові пільги пов`язані із роботою в районах Крайньої Півночі згідно чинного Законодавства та обов`язкове здійснення роботодавцем соціального страхування працівника та сплату страхових внесків.

У наданих довідках про заробітну плату та розрахункових листах про нарахування та виплату заробітної плати маються відомості про щомісячне відрахування та сплату із заробітної плати ОСОБА_1 до Пенсійного фонду російської федерації страхових внесків.

Фактично ОСОБА_1 з 24.05.2007 по 27.05.2022 безперервно працював в районах Крайньої Півночі та отримував офіційний дохід з якого здійснювались відрахування по встановленим тарифам страхових внесків на обов`язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду російської федерації.

Згідно із пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач при призначенні пенсії позивачу безпідставно не врахував істотні обставини, що мали місце, не перевірив повідомлені заявником факти та документи, не вчинив усі необхідні дії для витребування необхідних документів.

Вирішуючи питання про те, з якого часу необхідно зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до постанови Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 зазначено, що зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), до спірних правовідносин необхідно застосовувати крім норм КАС України також і строки, визначені в інших законах.

Відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У разі ж порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого нормою КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу норм КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Верховний суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Відтак, на думку суду, відповідач при призначенні пенсії позивачу безпідставно не врахував істотні обставини, що мали місце, що призвело до безпідставного неврахування до стажу роботи особи ряду періодів а також до того, що позивач протягом тривалого часу взагалі був необізнаний стосовно своїх прав та їх порушення органом управління.

Оскільки саме протиправні дії відповідача призвели до неправильного обчислення пенсії позивачу, необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок з дати призначення пенсії.

Тому позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 підлягають задоволенню, а пенсія підлягає перерахунку з дати її призначення - з 13.06.2022.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позивач довів ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, враховуючи те, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн., з врахуванням положень статті 139 КАС України, судові витрати необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує наступне.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, між ОСОБА_1 та адвокатом Нужда С.Ф. укладено договір про надання адвокатом правової допомоги від 06.08.2025, відповідно до пункту 1.1. якого, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується

оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Вартість робіт, вказаних у пункті 1.1 цього Договору, складає 10000 грн.

До матеріалів справи представником позивача долучені акт виконаних робіт №2 до Договору від 10.12.2025.

Відповідно до долученого детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом представником позивача, було надано професійну правничу допомогу наступного характеру:

1. Консультація адвоката, витрачений час - 3 години, вартість - 1000,00 грн.,

2. Підготовка заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, витрачений час - 2,5 години, вартість - 2500,00 грн.,

3. Написання та подання позовної заяви про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, витрачений час - 6 годин, вартість - 5000,00 грн.,

4. Моніторинг судової справи у суді та консультування позивача під час судового пронесу, витрачений час - протягом усього розгляду справи, вартість - 1500,00 грн.,

Всього: витрачений час - 11,5 години, вартість - 10000,00 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом під час вирішення наведеного спору

У той же час, відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу професійну допомогу, суд звертає увагу, що більшість послуг, зазначених в детальному описі робіт (наданих послуг), охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Тому, такі дії вчинені адвокатом в межах однієї правничої послуги з підготовки позовної заяви і не є окремими видами правничих послуг.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 10000 грн. витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Заявлений розмір витрат є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною 5 статті 134 КАС України.

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача становить 5000 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії починаючи із 13.06.2022.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022, починаючи із 13.06.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 лютого 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.В. Матущак