Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
23 лютого 2026 року № 520/134/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку письмового провадження заяву представника позивача Криворучко Л.С. про відвід судді Бадюкова Ю.В. по справі № 520/134/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 02.01.2026.
Ухвалою суду від 09.01.2026 року по справі № 520/134/26 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі №520/134/26 про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 02 березня 2026 року о 14.00 год. 23.02.2026 року до Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача Криворучко Л.С. надійшла заява про відвід судді Бадюкова Ю.В., в якій просила:
- негайно задовольнити заяву про відвід судді Бадюкова Ю.В. у справі № 520/134/26 як таку, що ґрунтується на встановленому факті попереднього позбавлення доступу до правосуддя та неправомірного заперечення юрисдикції адміністративного суду.
- усунути суддю Бадюкова Ю.В. від подальшої участі у розгляді цієї справи, оскільки його подальша участь створює об`єктивний ризик повторного порушення статті 6 Конвенції та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
- передати справу для повторного автоматизованого розподілу між іншими суддями, забезпечивши розгляд судом, який відповідає критеріям безсторонності та «суду, встановленого законом».
- зазначити у відповідній ухвалі мотиви оцінки доводів щодо порушення права на доступ до правосуддя та правил юрисдикції, оскільки формальне відхилення заяви без належної правової оцінки становитиме самостійне порушення гарантій справедливого суду.
Заява обґрунтована тим, що суддя, відмовляючи у відкритті провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, вже сформував, висловив та процесуально закріпив власну правову позицію щодо ключового питання у справі - відсутності адміністративної юрисдикції.
За таких підстав, на думку позивача, наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості та готовності відступити від вже сформованого переконання головуючого судді Бадюкова Ю.В.
Вирішуючи заяву про відвід, суд керується наступними мотивами.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, головна мета відводу/самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Судом встановлено, що фактично підставою для звернення позивача до суду з заявою про відвід судді слугувало прийняття суддею ухвали про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, оскільки, за доводами представника позивача, така відмова фактично є висловленою позицією суду щодо ключового питання у справі - відсутності адміністративної юрисдикції.
Викладені позивачем у заяві мотиви не можуть бути підставою для відводу судді відповідно до ч.4 статті 36 КАС України, згідно якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проте, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи, є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку, при цьому, оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
З матеріалів справи встановлено, що позивач скористався правом на оскарження. Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі №520/134/26 про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Окремо суд зазначає, що у разі наявності у позивача сумнів у неупередженості судді позивач повинен був обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Натомість, заявляючи відвід судді, позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені у заяві обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям позивачем процесуальних дій суду під час розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.
У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, зважаючи на що вирішення питання про відвід судді відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України має бути здійснено суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-41, 236, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Передати справу № 520/134/26 за позовом ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вжиття дій відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Бадюков Ю.В.
The court decision No. 134282275, Kharkiv District Administrative Court was adopted on 23.02.2026. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 520/134/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: