Court ruling № 134067729, 13.02.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про виправлення описки

м. Київ

13.02.2026Справа № 910/15430/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівон А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЕНЕРГООБЛІК" вул. Мала Панасівська, 1, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61052

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" просп. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50, код ЄДРПОУ 14360506)

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ЕНЕРГООБЛІК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання Банківської гарантії від 15.06.2023 року № 2446-23 на суму 1 413 780,00 грн. такою, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для визнання такою, що не підлягає виконанню вказаної гарантії, наданої банком на забезпечення зобов`язань позивача як принципала за Договором № 4600007704 від 23.06.2023 року, укладеним з бенефіціаром - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", оскільки закінчився строк дії договору підряду та роботи згідно останнього виконано підрядником і прийнято замовником в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через систему "Електронний суд" 09.01.2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 30.12.2024 року надійшла заява б/н від 08.01.2025 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15430/24, з урахуванням приписів частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі ч. 2 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи №910/15430/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 задоволено позовні вимоги, визнано такою, що не підлягає виконанню Банківську гарантію № 2446-23 від 15 червня 2023 року, видану Акціонерним товариством «Банк «Альянс».

Водночас, судом встановлено, що внаслідок технічного збою при внесенні рішення до комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" на сторінці 18 в тексті рішення відобразився некоректний зміст абзаців у вигляді розділових знаків та цифр, а саме "З урахуванням обставин виконання підрядником умов Договору суд наголошує, що...".

Частинами 1 та 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду. В даному випадку суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на результат ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.

Вирішуючи питання про виправлення описки, допущеної під час оформлення рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/15430/24 суд зазначає, що зі змісту статті 243 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення).

В даному випадку, внесення невідображеного змісту мотивувальної частини не зачіпає результату рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/15430/24, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне виправити описку.

Керуючись статтями 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку, допущену в мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/15430/24.

2. Замінити некоректно відображений абзац мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/15430/24 з "З урахуванням обставин виконання підрядником умов Договору суд наголошує, що..." на наступний текст:

«З урахуванням обставин виконання підрядником умов Договору суд наголошує, що призначенням інституту гарантії (§ 4 глави 49 ЦК України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов`язання. Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність боргу принципала.

В обґрунтування цих висновків Верховним Судом в постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 зазначено, що механізм забезпечувального інституту гарантії, на відміну від інших видів забезпечення виконання зобов`язань, передбачає укладення не двох (основного та забезпечувального), а трьох правочинів. Перш за все це договір між бенефіціаром (боржником) та принципалом (кредитором), який спрямований на виникнення основного зобов`язання. Обов`язок банку чи іншої фінансової установи щодо видачі банківської гарантії виникає з договору між принципалом і такою фінансовою установою. Третім правочином у механізмі забезпечувального інституту гарантії є видача гарантії на користь бенефіціара, яка є одностороннім правочином. Саме з цього правочину виникає грошове зобов`язання гаранта.

Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала.

В свою чергу, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов`язанням, так і за незалежною від цього зобов`язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов`язанням, то, пред`явивши вимогу гаранту, отримає виконання на підставі гарантії.»

3. Дана ухвала є невід`ємною частиною рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі № 910/15430/24.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. М. Селівон