Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/9812/25
Провадження № 2/0203/1106/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Єдаменко С.В.,
при секретарі Пархоменко А.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
В провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди.
11 лютого 2026 року від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.
Сторони по справі в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, приходить до висновку про прийняття відмови від позову в цій частині та закриття провадження по справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову. Це право закріплено в ч.2 ст.49, ч.1 ст.206 ЦПК України і може бути реалізовано на будь-якій стадії судового процесу.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.
Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до ч.3 ст.206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За таких обставин, враховуючи що відмова від позову є правом позивача, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову в частині вимог, а тому зазначену заяву слід задовольнити, а провадження в цій частині у справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 206, 255, 256 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача про відмову від позову в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди, а саме відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди закрити в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.
Роз`яснити позивачу положення ч.3 ст.256 ЦПК України про те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя С.В. Єдаменко
The court decision No. 134043785, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 12.02.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 203/9812/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: