Court ruling № 134042076, 09.02.2026, Pidvolochysk District Court of Ternopil Oblast

Справа № 607/18616/25

Провадження № 2/604/64/26

У х в а л а

09 лютого 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді - Федорович І.В.,

секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

розглядаючи цивільну справу у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

без участі сторін та без фіксації судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 19664 грн, та про стягнення з відповідача судового збору у сумі 3028,00 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Позовна заява мотивована тим, що внаслідок ДТП за участю відповідача ОСОБА_1 застрахованому у позивача транспортному засобу Мерседес Бенц 220 р.н. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження. ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні ДТП за постановою суду. Внаслідок страхового випадку Страхова компанія виплатила застрахованому клієнту страхове відшкодування - 42 474,73 грн та 8870,61 грн було зараховано в рахунок несплачених страхових платежів. Страхова компанія звернулася до страхової компанії відповідача, і остання виплатила страхове відшкодування в розмірі 31681 грн з урахуванням зносу автомобіля. Відтак, позивач подав позов про стягнення розміру невиплаченого страхового відшкодування.

Правові підстави позову - ст.ст. 1166, 1188, 1194, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування, ст.ст. 21,29,36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У Відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що:

1) оцінювач ОСОБА_2 не мала права складати Звіт про оцінку про розмір матеріального збитку щодо автомобіля Мерседес Бенц НОМЕР_1 , оскільки в оцінювача відсутня відповідна кваліфікація, вона має кваліфікацію оцінювача за напрямком в межах напряму 1.3. оцінка колісних ТЗ, в неї відсутня кваліфікація за напрямом 12.2. Визначення вартості транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику ТЗ;

2) оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Нацстандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою КМУ №1440. Відповідач вважає, що наданий Звіт про оцінку не відповідає нормам закону;

3) основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід, а найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ, однак оцінювач оцінювала автомобіль Мерседес Бенц Е 220 2014 року випуску та пробігом 202,5, що не відповідає аналогічним даним досліджуваного КТЗ, досліджуваний автомобіль 17.09.2015 року випуску і пробіг 170818 км; вихідні дані досліджуваних автомобілів об`єктивно не співпадають за критеріями року випуску та пробігом;

4) оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок;

5) відповідно до даних СК Гардіан коефіцієнт зносу автомобіля становить - 48,95%, за даними аварійного комісара Говери у протоколі огляду ТЗ зазначено рік випуску автомобіля - 17.09.2025 (мерседес Бенц Е220 НОМЕР_2 ), отже на момент ДТП термін експлуатації цього авто складав 6,57 міс , тобто не старше семи років, а відтак згідно з Методикою товарознавчої експертизи при визначенні розміру матеріального збитку коефіцієнт фізичного зносу є таким, що дорівнює нулю.

У Відповіді на відзив Позивач зазначив, що :

1) Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією техобслуговування сума вартості відновлювального ремонту ТЗ;

2) Звіт про оцінку ТЗ є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування є платіжний документ про здійснення виплати; звіт це лише попередній документ, в якому фіксуються лише видимі пошкодження ТЗ, а всі приховані можна побачити лише на станції СТО;

3) відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Тому, відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Правову позицію, щодо подібних правовідносин висловив Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018, де підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 та зазначили, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу та франшизи, а за решту безпосередній винуватець. Аналогічні правові позиції висловлені у постанові ВСУ від 02 квітня 2025 року по справі №369/15321/20 (провадження № 61-5479св24) та постанові від 21 вересня 2022 року по справі №486/716/20 (провадження №61-5721св22), які підтримали правовий висновок, викладений у постанові ВСУ у справі № 6-691цс15 та зазначив, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхова виплата). На підставі цього висновку Верховний суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає в межах ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту безпосередній винуватець.

4) у матеріалах справи відсутні дані, що відповідач оспорював рішення страховика про визначення розміру страхового відшкодування потерпілому, в тому числі з підстав незгоди з коефіцінтом фізичного знову авто;

5) П. 7.39 Методики передбачено винятки стосовно застосування п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи. З акту огляду ТЗ, який є додатком до Звіту, зафіксовано сліди відновлювального ремонту деталей кузова, тобто автомобіль Мерседес Бенц був пошкоджений та відремонтований, а відтак були підстави для нарахування зносу.

6) Представник позивача просить долучити акт наданих послуг від 16.08.2022, який підтверджує факт проведення відновлювального ремонту.

7) Позивач не заперечує проти залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (СК Гардіан) до участі у справі.

Суд долучає наданий позивачем доказ до справи.

Суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ТОВ Страхова компанія Гардіан.

У зв`язку з наведеним, суд відкладає розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 43, 52, 53, 84, 197, 198, 247 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Відкласти судове засідання до 13 березня 2026 року о 12:00 год.

2. Визнати явку сторін (Позивача та Відповідача) обов`язковою, зокрема шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

3. Залучити до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Гардіан (місто Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ - 35417298).

4. Третя особа без самостійних вимог має право подати пояснення по суті спору.

Ухвала оскарженню не підлягає та набуває законної сили в момент підписання.

Суддя І.В. Федорович