Court ruling № 134042049, 12.02.2026, Khadzhybeyskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Malynovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 521/10611/20

Номер провадження:1-кп/521/236/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

перекладача - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020160470000979 від 04.04.2020 року, про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, у зв`язку зі спливом строків давності, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020160470000979 від 04.04.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до обвинувального акту:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що він перебуваючи на проїзній частині біля кафе-бару «Двин», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі 4а, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей - здоров?я людини, реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на спричинення шкоди здоров?ю, розуміючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення функцій органів людського тіла та спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до транспортного засобу марки «Mitsubishi L 200», д.н.з. НОМЕР_1 , який на той момент знаходився на виїзді з двору біля вказаного кафе-бару, після чого відкрив водійські двері вказаного автомобілю, та з метою нанесення тілесних ушкоджень, схопив ОСОБА_7 за третій палець лівої кисті, та почав витягувати останнього з вищевказаного транспортного засобу марки «Mitsubishi L 200», д.н.з. НОМЕР_1 , чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основної фаланги 3 пальця лівої кисті, який згідно висновку експерта № 950 від 24.04.2020 року, не є небезпечним для життя, та викликає тривалий розлад здоров?я строком понад три тижні (більш ніж 21 день), і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року), відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

На стадії судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні обвинувачений, в присутності свого захисника, клопотання підтримав та просив задовольнити, а кримінальне провадження за його обвинуваченням закрити. При цьому обвинувачений зазначив, що згоду на закриття кримінального провадження він надає добровільно та без примусу, йому зрозуміла суть обвинувачення, підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Захисник у судовому засіданні вважав клопотання обґрунтованим та просив звільнити свого підзахисного від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням.

Потерпілий в судове засідання, будучи завчасно повідомленим про дату, час та місце, не прибув, із заявою чи клопотанням не звертався.

Представник потерпілого участі у судовому засіданні не приймав, оскільки матеріали справи містять його клопотання про проведення судових засідань без його участі.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти розгляду клопотання обвинуваченого за відсутності потерпілого та його представника, оскільки вони були присутні в попередньому судовому засіданні та із заявами чи клопотання про відкладення сьогоднішнього засідання не звертались. Щодо клопотання сторони захисту також не заперечував, оскільки строки давності у даному провадженні сплили. Надав суду документи, що характеризують особу обвинуваченого.

Розглянувши клопотання, дослідивши наявні матеріали та заслухавши думку учасників провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №760/18016/15-к від 09 квітня 2019 року, виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Якщо строк давності сплив, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 ставиться у провину вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Так, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі більш ніж на 2 роки, і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 (п`ять) років.

Початком перебігу строку давності у даному провадженні, згідно обвинувального акту, є 03 лютого 2020 року, і ця обставина сторонами не заперечувалась. З огляду на наведене вбачається, що з цього часу минуло більше 6 (шести) років, тобто у даному кримінальному провадженні сплили диференційовані строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Вирішуючи питання щодо застосування у даному провадженні диференційованих строків давності (п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України) чи загальних строків давності для злочинів (ч. 2 ст. 49 КК України, судом встановлено, що у даному провадженні поведінка ОСОБА_5 , яка стала підставою для подальшого оголошення його розшуку, мала місце з 28.03.2025 року (ухвала про здійснення примусового приводу обвинуваченого), внаслідок чого 21.08.2025 року ухвалою суду останній був оголошений розшук, однак пізніше самостійно прибув до суду.

Диференційовані строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у даному провадженні сплили 03 лютого 2025 року.

Тобто, у даному випадку, є очевидним, що дії, які можуть бути розцінені як підстава для зупинення перебігу давності, були здійсненні обвинуваченим вже після спливу диференційованих строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, відтак суд вважає, що підстав для застосування положень, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, для обчислення строку давності у даному провадженні не встановлено.

Доказів на підтвердження переривання строків давності, передбачених ч. 3 ст. 49 КК України, суду не надано та надана прокурором Вимога такої інформації не містить. Інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне правопорушення не відносяться до переліку правопорушень, зазначених в ч.ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 , якому були роз`яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, надав свою згоду та наполягав на закритті кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Крім того, згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 29 липня 2021 року (постанова по справі № 552/5595/18), вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілою стороною, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілим, щирого каяття тощо.

У постанові від 14.01.2026 року у справі № 454/3997/24 (провадження № 51-3649км25) Верховний суд у складі Касаційного кримінального суду знов наголосив на тому, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не передбачає згоди потерпілої сторони на таке звільнення. У випадку, коли застосування положень ст. 49 КК України є обов`язковим для суду, позиція потерпілих у кримінальному провадженні не є вирішальною.

Отже, встановивши наявність усіх передбачених законом підстав, зясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а отже він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, а кримінальне провадження відносно нього, в силу п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, підлягає закриттю.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Речові докази відсутні.

У даному провадженні потерпілим ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на суму 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи, з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної школи у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

В такому випадку, у зв`язку із закриттям кримінального провадження, суд в рамках кримінального судочинства позбавлений можливості розглянути та вирішити цивільний позов потерпілого, тому даний позов має бути залишений без розгляду. При цьому суд роз`яснює потерпілому (цивільному позивачу) та його представнику, що, у разі наявності позовних вимог, вони мають право вирішити їх у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання процесуальних витрат у даному провадженні суд керується положеннями ч. 1 ст. 122 КПК України, яка визначає, що витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання.

Отже, документально підтверджені процесуальні витрати у даному провадженні на залучення експерта ОНДІСЕ МЮ України у сумі 21911 (двадцять одна тисяча дев`ятсот одинадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок мають бути покладені на потерпілого ОСОБА_7 , оскільки судова психологічна експертиза була проведена саме за його клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 122, 284-286, 350, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020160470000979 від 04.04.2020 року, про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України, у зв`язку зі спливом строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020160470000979 від 04.04.2020 року, про звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160470000979 від 04.04.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України закрити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на загальну суму 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень залишити без розгляду. Роз`яснити потерпілому його право звернення до суду в порядку цивільного судочинства у разі наявності в нього позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ),на користь держави витрати на проведення експертом ОНДІСЕ МЮ України судової психологічної експертизи по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12020160470000979 від 04.04.2020 року, що становлять 21911 (двадцять одну тисячу дев`ятсот одинадцять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1