Court ruling № 134035337, 12.02.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18421/25

провадження № 2/753/706/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2026 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Овчаренко К.А.,

представника Позивачки адвоката Карповської Л.В.,

представника Відповідача адвоката Зубчук О.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки і піклування - Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної державної адміністрації, про відібрання дитини,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю органу опіки і піклування - Служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної державної адміністрації, про відібрання дитини.

28.11.2025 (зареєстровано судом 01.12.2025) в системі «Електронний суд» представником Відповідача адвокатом Зубчук О.Р. до суду подано проєкт мирової угоди.

02.12.2025 в системі «Електронний суд» Позивачкою також подано до суду подано проєкт мирової угоди.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 05.12.2025 № 5573131, суд задовольнив клопотання представника Позивача, яке також підтримала представник Відповідача, та ухвалив повернутися до підготовчого провадження для врегулювання спору мирним шляхом. Підготовче судове засідання за узгодженням зі сторонами, враховуючи перебування головуючого судді у відпустці до 26.01.2026, призначене на 09.02.2026 о 15.30 год.

19.01.2026 представник Відповідача адвокат Зубчук О.Р. в системі «Електронний суд» подала заяву про припинення врегулювання спору за участю судді, зазначила, що, на думку Відповідача, Позивач, ОСОБА_1 , своїми практичними, умисними та протиправними діями, вийшла з конструктивного діалогу, не лише не вчиняє жодних дій для врегулювання спору, але й цілеспрямовано загострює конфлікт, у зв`язку з чим мирне врегулювання спору є неможливим.

У заяві від 19.01.2026 представник Відповідача адвокат Зубчук О.Р. просила:

1. Припинити врегулювання спору за участю судді по справі №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Передати справу №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

09.02.2026 представником Позивачки подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Проведення підготовчого судового засідання 09.02.2026 було відкладено для перевірки чинності повноважень представника позивачки, та обсягу таких повноважень, а саме - щодо наявності у неї права подавати від імені Позивачки заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

10.02.2026 представник Відповідача адвокат Зубчук О.Р. в системі «Електронний суд» подала заяву, у якій заперечила проти задоволення заяви, поданої представником Позивачки 09.02.2026 про залишення позову без розгляду, Обгрунтувала заперечення наступним:

«19 січня 2026 року Представник Відповідача адвокат Зубчук О.Р. подала Заяву про припинення врегулювання спору за участю судді. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 204 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється: у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 204 ЦПК України про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі. Про припинення врегулювання спору за участю судді з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, суддя постановляє ухвалу не пізніше наступного робочого дня після надходження відповідної заяви сторони, а з підстави, передбаченої пунктом 2 цієї ж частини - не пізніше наступного дня з дня закінчення строку врегулювання спору за участю судді. Заява про припинення врегулювання спору за участю судді не розглянута судом, а також не винесена відповідна ухвала щодо припинення врегулювання спору за участю судді.

Оскільки Заява Відповідача була подана раніше і не була розглянута, суд повинен спочатку вирішити питання щодо припинення врегулювання спору на підставі Заяви Відповідача. Також зазначає, що подана адвокатом Позивача заява про залишення позову без розгляду є необґрунтованою, оскільки у ній не зазначено жодної причини або процесуальної підстави для такого кроку. Крім того, виникає обгрунтований сумнів щодо дійсного волевиявлення Позивача на відмову від позову або його залишення без розгляду. Цей сумнів посилюється тим, що: - у справі вже були судові дебати, що виключає застосування п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК; - мирне врегулювання спору стало неможливим, оскільки Позивач, ОСОБА_1 , своїми практичними, умисними та протиправними діями (які є зловживанням батьківськими правами) фактично вийшла з конструктивного діалогу, що було підставою для Заяви Відповідача від 19.01.2026 р. про припинення врегулювання спору; - відсутність підтвердження повноважень представника Позивача у матеріалах справи станом на момент подання даної заяви. У зв`язку із наявними обгрунтованими сумнівами у даній заяві, а також її безпідставності, вимушені звернутися до суду із запереченням на заяву про залишення позову без розгляду. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 43, 128, 223 ЦПК».

Просить:

1. Залишити без розгляду заяву адвоката Карповської Лади Володимирівни про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини.

2. Розглянути Заяву Відповідача про припинення врегулювання спору за участю судді від 16.01.2026 року та:

2.1. Припинити врегулювання спору за участю судді по справі №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.2. Постановити Ухвалу про припинення врегулювання спору за участю судді по справі №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 2.3. Передати справу №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

11.02.2026 ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» особисто подала заяву про залишення її позову без розгляду. Заяву обґрунтувала таким:

«09.02.2026 у судове провадження представником Позивачки подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Я, як учасник справи №753/18421/25, підтверджую повноваження представника - адвоката Карповської Л.В., на представлення та захист моїх прав та інтересів за договором про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2025 № 05/08/25/БК (копія додається, оригінал наявний у позивача та її представника) та її право подавати від мого імені, зокрема заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Враховуючи викладене, звертаюсь до Суду з проханням залишити поданий мною позов до Відповідача про відібрання дитини без розгляду, з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 204 та п. 5 ч.1 ст. 257 та Цивільного процесуального кодексу України, оскільки продовження судового провадження по справі № 753/18421/25 вважаю недоцільним.»

Суд, заслухавши у засіданні представників сторін, вивчивши усі заяви, подані сторонами, та додані до них докази, дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 204 та п. 5 ч. 1 ст. 257 та Цивільного процесуального кодексу України, з таких мотивів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 05.12.2025 № 5573131, суд задовольнив клопотання представника Позивача, яке також підтримала представник Відповідача, та ухвалив повернутися до підготовчого провадження для врегулювання спору мирним шляхом, заяву про залишення позову без розгляду Позивач подала до початку розгляду справи по суті, тобто з урахуванням вимог цієї норми ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 204 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється: у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді. За частиною 4 цієї статті у разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до норми п. 4 ч. 1 ст. 204 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється, зокрема, у разі звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, законодавець передбачив різні підстави для припинення врегулювання спору за участю судді, в тому числі і право позивача подати до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яке є імперативним в силу принципа диспозитивності.

Згідно з принципом диспозитивності у цивільному судочинстві особа розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у зв`язку з чим подана 11.02.2026 до суду особисто Позивачкою ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» заява про залишення її позову без розгляду підлягає задоволенню.

Оскільки врегулювання спору за участю судді у цій справі припиняється на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 ЦПК України, а не з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, клопотання представника Відповідача адвоката Зубчук О.Р. від 19.01.2026 та від 10.02.2026 не підлягають задоволенню, тому справа не передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2. ст. 204 ЦПК України про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: залишення позову (заяви) без розгляду.

Враховуючи, що судом постановлено ухвалу залишення позову без розгляду, вона її може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Щодо компенсації судових витрат Відповідача.

10.02.2026 представник Відповідача адвокат Зубчук О.Р. в системі «Електронний суд» подала заяву про стягнення з Позивачки витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 500,00 грн. До заяви додала: 1. Звіт наданої правової (правничої) допомоги по справі №753/18421/25 2. Копію Договору про надання правової(правничої) допомоги. 3. Платіжні інструкції.

Обґрунтувала цю заяву наступним.

«У провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа № 753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11 вересня 2025 року між АО "ЛіґалАрт" та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги на 2025 рік. У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи буде орієнтовно складати суму 30 000,00 грн, а точний розрахунок розміру суми судових витрат та докази, що їх підтверджують будуть подані Відповідачем у строки передбачені положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Звіт про надану правову(правничу) допомогу по справі №753/18421/25, яка надана АО "ЛіґалАрт" ОСОБА_2 додала.

За змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, ч. 8 ст. 141 ЦПК визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Такий висновок викладений Верховним Судом, зокрема в постановах від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 28 серпня 2025 року в справі № 357/5156/23.

Необґрунтовані дії позивача та недобросвісності її дій полягають у наступному.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 подала позовну заяву про відібрання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В одному із судових засідань Позивач заявила про бажання врегулювання спору за участі судді. 01.12.2025 Відповідач подав проєкт мирової угоди, що був проігнорований ОСОБА_1 , натомість до суду був поданий свій варіант проєкту мирової угоди, який по суті являється просто переробленою позовною заявою з аналогічними вимогами.

Надалі, у судовому засіданні 05.12.2025 Позивач заявила про бажання мирного врегульовування спору за участі судді. Надалі ОСОБА_1 , своїми практичними, умисними та протиправними діями фактично вийшла з конструктивного діалогу та вчинила дії, що є очевидним зловживанням батьківськими правами, а також дії, що мають ознаки кримінального правопорушення. ОСОБА_1 не лише не вчиняла жодних дій для врегулювання спору, але й цілеспрямовано загострювала конфлікт, перетворюючи його на пряме насильство над дитиною. Про дані обставини Відповідач зазначав у заяві від 19.01.2026 разом із доданими матеріалами справи. У зв`язку із необгрунтованими діями Позивача, такими як: вчиненням нею домашнього насильства, викрадення дитини із залученням третіх осіб, заподіяння їй тілесних ушкоджень та психічних травм, що спричинили для Позивача всі умови для відмови у задоволенні позовної заяви, 09.02.2026 адвокат Карповська Л.В. подала заяву про залишення позову без розгляду.

Вказані дії є прямим свідченням недобросовісної поведінки, неповаги до інтересів дитини. Саме внаслідок таких дій Позивача Відповідач був вимушений нести витрати на професійну правничу допомогу для захисту прав дитини та власних батьківських прав.»

Вивчивши доводи заявниці, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги Відповідача «Про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій Позивача», з таких мотивів.

Згідно з ч 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Суд враховує висновок про застосування норм права, викладений Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 28 серпня 2025 року в справі № 357/5156/23 про те, що для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Оцінюючи доводи представника Відповідача адвокат Зубчук О.Р. щодо необґрунтованості та недобросвісності дій позивачки, суд не вважає такі твердження доведеними.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2022 по справі № 758/3734/21, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.09.2023, позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до Відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , задоволено. Визначено місце проживання дитини з матір`ю, а в задоволенні зустрічного позову Відповідача до Позивачки про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено.

Оскільки Позивачкою вимогу відібрати дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути її матері - ОСОБА_1 , для проживання разом з нею, було пред`явлено до суду після набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2022 по справі № 758/3734/21 про визначення місця проживання дитини з нею, після чого батько без узгодження з нею самовільно змінив місце проживання дитини, позов не був завідомо необґрунтованим, а дії позивачки щодо ініціювання даного судового провадження не були необґрунтованими та недобросовісними.

Обидві сторони майже одночасно подали суду власні проєкти мирової угоди, а те, що сторони внаслідок процедури мирного врегулювання за участю судді сторони не дійшли узгодженої позиції щодо змісту мирової угоди не може бути розцінено судом як систематична протидія позивачки правильному та швидкому вирішенню спору.

Доказів того, що Позивачка у межах цієї справи мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача, суду не надано.

З огляду на обставини цієї справи, суд відмовляє у стягненні з Позивачки на користь Відповідача понесені ним у межах цієї справи витрати на професійну правничу допомогу, оскільки Відповідачем не доведено, що зазначені у заяві дії Позивачки є недобросовісною поведінкою, або необґрунтованими діями, внаслідок яких Відповідачем понесено ці витрати.

Щодо компенсації судових витрат Позивачки.

12.02.2026 представник Позивачки адвокат Карповська Л.В. в системі «Електронний суд» подала заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивачки понесених нею у межах цієї справи витрат на користь на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 500,00 грн. До заяви додала: 1. Копію акта державного виконавця.

Згідно зі частиною 3 статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки провадження у справі припинено внаслідок подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, поданою у процедурі врегулювання спору за участю судді, що є її імперативним правом, тобто позивачка не підтримує своїх вимог не внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а внаслідок прийнятого нею ж самою процесуального рішення як позивачки, у стягненні з Відповідача на користь Позивачки понесених нею у межах цієї справи витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 500,00 грн суд відмовляє.

Керуючись нормами ч. 3, 5 ст. 142, ст. 204, 5 ч. 1, 3 ст. 257 ст. 256, 258 - 261, п. 16 ч. 1 ст. 353, ст. 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Припинити врегулювання спору за участю судді у справі №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву Позивачки ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву у справі №753/18421/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовити у задоволенні вимоги ОСОБА_2 про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій Позивача.

Відмовити у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій Відповідача.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя В.М. Маркєлова