Decision № 133962921, 09.02.2026, Zhmerynka City and District Court of Vinnytsia Oblast

2/130/452/2026

130/3555/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» звертається до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0960800497 від 21 жовтня 2019 року в сумі 92694,90 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копії заяви - анкети, пропозиції укласти договір надання позики, акцепт оферти на укладення договору надання позики, правила надання коштів у позику, підтвердження перерахування грошових коштів, розрахунку заборгованості, копії договорів факторингу, копії реєстрів боржників, договору про надання правової допомоги.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позов не надіслав, свою позицію не виклав.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с.100).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою місця реєстрації (а.с.99).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач особисто отримав надісланий судом пакет документів 1 грудня 2025 року (а.с. 102).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідач заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 21 жовтня 2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0960800497.

Відповідно до пункту1.2 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до договору при надання (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку №1 та Додатку №2 до договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії 20000 гривень (пункт1.5 договору).

За змістом п.1.6 договору, в рамках дії даного договору сторони погодили наступні загальні умови, а саме, що до умов даного договору застосовуються фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом договору та Правилами. Максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) становить 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) кредиту (в національній валюті) - 20000 грн, а максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку (траншем) заборгованості в розмірі 1,75 %.

Розмір відсотків за один день користування кредитом (траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у Додатку №1 та Додатку №2 до договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку №3 та Додатку №4 до договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховується за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов`язаний повернути товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

У пункті 1.10.1 договору зазначено, що максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 638,75%.

Датою видачі кредиту є 21 жовтня 2019 року (дата перерахування грошових коштів на рахунок позичальника), а при отриманні кредиту на банківську платіжну картку, датою видачі кредиту є дата перерахування грошових коштів на рахунок позичальника. Відсотки за користування кредитом нараховуються з дати видачі кредиту (пункт 1.13 договору).

Договір підписано сторонами в електронному вигляді електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) «1s3d2u» (а.с.14-16).

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 електронним підписом підписала Заявку-Анкету на отримання кредиту (а.с. 39), Пропозицію надання 5 траншу згідно заявки-анкети від 12 грудня 2019 року в рамках договору надання позики №0960800497 від 21 жовтня 2019 року (а.с. 51), Акцепт оферти на отримання 5 траншу кредиту згідно договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0960800497 від 21 жовтня 2019 року (а.с. 52).

За змістом вказаних документів, строк користування кредитом (траншем) у розмірі 7080 гривень становить 30 днів з відсотковою ставкою 1,75% за один день користування кредитом.

12 грудня 2016 року на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iРay 44577106, були перераховані кредитні кошти в розмірі 7080 грн, що стверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (а.с. 63).

Відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», сторони погодили всі істотні умови кредитування (а.с. 53-62).

Відповідно до розрахунку заборгованості наданою ТОВ «Інфінанс» станом на 21 жовтня 2019 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором №0960800497 від 21 жовтня 2019 року у в розмірі 79065,90 грн, яка складається заборгованості за тілом кредиту в сумі 7080 грн та заборгованості за відсотками в сумі 71985,90 грн (а.с. 65-70).

14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило право грошової вимоги, зокрема за договором надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0960800497 від 21 жовтня 2019 року до боржника ОСОБА_1 (а.с. 88-96).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14 липня 2021 року, а також витягу з нього, ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0960800497 від 21 жовтня 2019 року на загальну суму 79065,90 грн (а.с.8,11-13).

У подальшому, 10 січня 2023 року, між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до боржника, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 17-31).

Відповідно до з реєстру боржників до договору № 10-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а також витягу з нього, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0960800497 від 21 жовтня 2019 року на загальну суму 136555,55 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 7080 грн та заборгованості за процентами в сумі 129475,50 грн (а.с. 32-35).

У зв`язку з порушенням зобов`язань відповідачем за кредитним договором№0960800497 від 21 жовтня 2019 року , ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість, з урахування принципу розумності, співмірності і пропорційності в розмірі 92694,90 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 7080 грн та заборгованості за відсотками в сумі 85614,90 грн .

Суд зауважує, що згідно з наданого позивачем реєстру боржників вбачається, що заборгованість у заявленій товариством сумі 136 555,50 грн, та в зменшеному розмірі 92694,90 грн не відповідають первинному розрахунку заборгованості, а надані ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» докази на підтвердження заборгованості, не можуть бути перевірені судом на правильність нарахування такої заборгованості, а тому є неналежними та не приймаються судом.

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання відповідачем договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання ним, як позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у нього боргових зобов`язань перед ТОВ «Коллект Центр», яке набуло прави вимоги за вищевказаним договором за договором факторингу.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини другої статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір. у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному частиною 12 статті 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до пункту 6 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Водночас договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу права вимоги до відповідача як боржника, за кредитним договором № 0960800497 від 21 жовтня 2019 року у визначеному первісним кредитором розмірі.

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Під час укладення кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 2 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором і взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти (позики та кредиту) та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість

Щодо нарахування відсотків суд зазначає таке.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню та слід стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в сумі 71985,90 грн, що доведено розрахунком заборгованості наданої ТОВ «Інфінанс» (а.с. 65-70). Надані ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» докази на підтвердження заборгованості (а.с. 86), не можуть бути перевірені судом на правильність нарахування такої заборгованості, а тому є неналежними та не приймаються судом.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» слід стягнути заборгованість за надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0960800497 від 21 жовтня 2019 року в сумі 79065,95 грн, з яких 7080 грн - заборгованість за тілом кредиту та 71985,90 грн заборгованість за відсотками.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що згідно з положеннями статтями 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково. У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення відсотків слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2422,40 грн (а.с. 6), з огляду на те, що позов задоволено частково (85,30 %), а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2066,31 грн, іншу частину суми сплаченого позивачем судового збору, залишити за позивачем.

Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачки витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 25000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем було надано (в копіях): договір №01-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 1 липня 2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.44-47); заявку на надання юридичної допомоги № 681 від 1 жовтня 2025 року, підписану ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», за якою вартість послуг складає 25000 грн (а.с. 49); витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31 жовтня 2025 року (а.с. 50).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально. В той же час, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

За наведених обставин у їх сукупності, визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, за встановлених обставин, беручи до уваги обставини цієї справи, часткове задоволення позову, на думку суду, наданий відповідачем розрахунок суми гонорару в розмірі 25000 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись статтями 76, 81, 141, 263-265, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 525-527, 610-612, 625-627, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077 Цивільного кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0960800497 від 21 жовтня 2019 року в розмірі 79 065 (сімдесят дев`ять тисяч шістдесят п`ять) грн 95 коп, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2066 (дві тисячі шістдесят шість) грн 31 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

В частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 13629 грн - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3,офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ