Court ruling № 133846721, 04.02.2026, Velyka Oleksandrivka District Court of Kherson Oblast

Справа № 650/6470/25

провадження № 1-кп/650/274/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого про визнання справи такою, що пов`язана з окупацією (випливає з факту окупації), у межах кримінального провадження № 12022230000002216 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області, зареєстрованого (за останнім відомим місцем проживання) у АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про визнання кримінального провадження таким, що пов`язане з окупацією, посилаючись на порушення вимог частини третьої статті 114 КПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що його було затримано 19 серпня 2025 року та поміщено під варту до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2022 року за № 12022230000002216. При цьому інкриміноване йому кримінальне правопорушення, за твердженням обвинуваченого, було вчинене під час тимчасової окупації смт Асканія-Нова Херсонської області збройними силами рф, яка на теперішній час залишається тимчасово окупованою територією.

Обвинувачений вказав, що під час здійснення досудового розслідування слідчими органами Служби безпеки України, а також органами прокуратури Львівської та Херсонської областей не було дотримано вимог частини третьої статті 114 КПК України, зокрема: не було прийнято рішення про визнання кримінального провадження таким, що стосується кримінального правопорушення, вчиненого на тимчасово окупованій території; не здійснено звернення до Генерального прокурора України або його першого заступника щодо визнання провадження окупаційним; не вирішено питання щодо створення спеціалізованої слідчої групи та надання дозволу на проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

У зв`язку з викладеним обвинувачений просить суд: визнати кримінальне провадження таким, що стосується правопорушення, вчиненого під час тимчасової окупації смт Асканія-Нова Херсонської області, у розумінні частини третьої статті 114 КПК України; визнати дії слідчих органів у межах даного кримінального провадження такими, що не відповідають вимогам частини третьої статті 114 КПК України.

На судовому засіданні захисник підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, посилаючись на викладені в ньому підстави, та просив суд його задовольнити.

На судовому засіданні обвинувачений також підтримав заявлене клопотання, просив суд його задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Просив відмовити в задоволенні клопотання за необґрунтованістю.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За нормами частини другої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції від 03.12.2022 року, чинній на момент внесення відомостей до ЄРДР) підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Генеральним прокурором або першим заступником чи заступником Генерального прокурора, який виконує обов`язки Генерального прокурора. Матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового розслідування, повинні бути передані у розумний строк органам досудового розслідування, визначеним Генеральним прокурором або першим заступником чи заступником Генерального прокурора, який виконує обов`язки Генерального прокурора.

Статтею 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов`язаний протягом п`яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 стаття 114 КПК України «Встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом» доповнено частиною третьою.

Відповідно до частини третьої статті 114 КПК України судові справи щодо спорів, що випливають з факту окупації чи правопорушень, пов`язаних з окупацією, відносяться до окремої категорії справ, які розглядаються за відповідними процесуальними нормами з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Справа визнається такою, що пов`язана з окупацією, вмотивованою ухвалою судді.

Як вказано в частині першій статті 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023) дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З початком введення в Україні воєнного стану, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діяв на момент вчинення кримінального правопорушення у даному провадженні наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією») територія селища Асканія-Нова Каховського району Херсонської області, на якій, згідно з обвинувальним актом, було вчинено злочин обвинуваченим, є тимчасово окупованою територією з 24 лютого 2022 року по теперішній час.

Особливий порядок розгляду справ, що пов`язані з окупацією, визначені статтями 12, 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема ним визначено: порядок зміни територіальної підсудності таких справ у разі неможливості здійснення правосуддя судами; підслідність кримінальних правопорушень; порядок вручення повісток, виклику в суд та повідомлення про судове рішення учасників справи, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Отже, норми вищезазначеного Закону стосуються тих справ, провадження в яких розпочато на час окупації певної території України з метою можливості реалізації особами, учасниками провадження, їх передбачених законодавством прав та дотримання відповідних гарантій з боку держави, в тому числі, з метою реалізації завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, шляхом надання можливості здійснення зокрема досудового розслідування та судового розгляду проваджень на окупованих територіях. Тобто, безпосереднє значення для визнання справи такою, що пов`язана з окупацією має саме знаходження осіб, учасників провадження, на тимчасово окупованій території України та відсутність фактичної можливості діяльності там відповідних державних органів.

З матеріалів обвинувального акта вбачається, що інкриміновані обвинуваченому дії кваліфіковані за частиною першою статті 111-2 КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, однак сам по собі факт того, що кримінальне правопорушення, за версією сторони обвинувачення, було вчинене на тимчасово окупованій території, не є безумовною та єдиною підставою для віднесення справи до категорії тих, що пов`язані з окупацією у процесуальному розумінні статті 114 КПК України.

Зі змісту обвинувального акта та доданих до нього матеріалів не вбачається, що обвинувачений, чи інші учасники кримінального провадження перебувають на тимчасово окупованій території, або що існують об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду, вручення процесуальних документів, виклику осіб до суду чи реалізації учасниками своїх процесуальних прав у зв`язку з окупацією відповідної території.

Крім того, матеріали провадження свідчать про те, що досудове розслідування здійснювалося уповноваженим органом досудового розслідування, обвинувальний акт складений та скерований до суду належним прокурором, обвинувачений та його захисник отримали обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується відповідними розписками, а отже процесуальні права сторін на даній стадії забезпечені та не порушені.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні відсутні ті виключні умови, з якими закон пов`язує необхідність застосування спеціального порядку розгляду справ, пов`язаних з окупацією, а саме перебування учасників провадження на тимчасово окупованій території та відсутність фактичної можливості здійснення там діяльності державних органів.

Також, колегія суддів враховує, що обвинувачений, заявляючи клопотання про визнання даного кримінального провадження таким, що пов`язане з окупацією, фактично не обґрунтував, яким саме чином таке визнання сприятиме реалізації його процесуальних прав, не зазначив, які конкретно його права на цей час не реалізовані, не могли бути реалізовані або були порушені під час досудового розслідування у зв`язку з тим, що справа не була визнана такою, що пов`язана з окупацією.

Також ані обвинуваченим, ані захисником не наведено жодних доводів, яким чином визнання справи такою, що пов`язана з окупацією, може вплинути на встановлення фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, повноту судового розгляду чи можливість дослідження доказів. Фактично заявлене клопотання обмежується формальним посиланням на норми закону без наведення їх процесуального значення саме для даного кримінального провадження та без обґрунтування того, які саме юридичні наслідки має спричинити його задоволення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з аналогічним клопотанням у даному кримінальному провадженні вже звертався захисник обвинуваченого, яке було розглянуте та вирішене по суті ухвалою суду від 03 грудня 2025 року, із наведенням відповідних доводів та обґрунтувань.

За вказаних обставин та з урахуванням того, що кримінальне провадження розпочато, а судовий розгляд триває на деокупованій території України, де у тому числі перебувають усі учасники провадження, відсутні підстави для визнання справи такою, що пов`язана з окупацією, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого захисником клопотання.

Що стосується вимоги обвинуваченого про визнання дій слідчих органів неправомірними з підстав недотримання вимог частини третьої статті 114 КПК України, колегія суддів зазначає, що таке питання не може бути вирішене ані в межах вирішення заявленого клопотання про визнання кримінального провадження таким, що пов`язане з окупацією, ані як самостійне процесуальне питання на даній стадії кримінального провадження. Питання щодо допустимості або недопустимості доказів, у тому числі з огляду на правомірність чи неправомірність дій слідчих органів щодо їх збирання, фіксації та процесуального оформлення, вирішуються судом під час судового розгляду після дослідження доказів, у нарадчій кімнаті, з викладенням відповідних висновків у вироку суду.

Керуючись статтями 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Повний текст ухвали складений 04 лютого 2026 року.

Суддя ___ ОСОБА_1

Суддя ___ ОСОБА_3

Суддя ___ ОСОБА_2