Court ruling № 13382883, 23.12.2010, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р. Справа № 14/16

за позовом Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення в сумі 2 300 грн. 00 коп.

Суддя Марач В.В.

Представники:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача : ОСОБА_1. підприємець

СУТЬ СПОРУ: Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 2000 грн. 00 коп. - штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, 300 грн. 00 коп. - пені в розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення його сплати.

До винесення рішення зі спору від представника Позивача надійшла заява № 01/36-373-003 від 24.02.2010 року про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Відповідача штраф в сумі 2000 грн. 00 коп. та 900 грн. 00 коп. пені за період з 26.01.2010р. по 24.02.2010р.

Пізніше Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача 2000 грн. 00 коп. штрафу та 2000 грн. 00 коп. пені, донарахувавши пеню станом на 26.11.2010р.

Позивач подав клопотання в якому просить відкласти розгляд справи в зв"язку з неможливістю явки повноважного представника.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, так як явка представника Позивача в судове засідання не визнавалася обов"язковою, Позивач надав всі витребувані судом матеріали за наявності яких можливо вирішити спір.

За наведених обставин суд вважає, що неявка представника Позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, оскільки вважає, що рішення адміністративної колегії Рівненського територіального відділення від 23.11.2009р. немотивоване та необгрунтоване, суперечить Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України, утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції та Законом України "Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти".

Відповідно до пункту 2 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 р. №32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за №291/5482 основним завданням відділення є участь у формування та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюваннямцін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту економічної конкуренції у сфері державних закупівель.

Рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №64 від 23.11.2009р., яке прийняте за результатами розгляду матеріалів справи №05-03/27-09, приватного підприємця Литвин Валентину Герасимівну визнано винною у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 статті 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами протигрипозної групи у визначеній зоні реалізації товару та частиною 1 статті 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Вказаним рішенням на Відповідача накладено штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Рішення №64 від 23.11.2009р. отримано приватним підприємцем ОСОБА_1. 24.11.2009р.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету є обов'язковими для виконання.

Відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Тому, Відповідач зобов'язаний був сплатити штраф до 25 січня 2010 року.

Рішення №64 від 23.11.2009р. було оскаржено до господарського суду Рівненської області. Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2010 року у справі № 18/50 підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним.

Рішення №18/50 від 26 квітня 2010р. залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 липня 2010 року у справі № 18/50.

У встановлений строк та станом на день подачі заяви про уточнення розміру позовних вимог 26.11.2010р. підприємцем ОСОБА_1 штраф в сумі 2000 грн. 00 коп. не сплачено.

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу.

Оскільки, Відповідач повинен був сплатити штраф до 25.01.2010р. включно, то Позивач нарахував Відповідачу пеню за період з 26.01.2010р. по 09.02.2010р. у розмірі 450 грн. 00 коп. та за період з 23.07.2010р. по 26.11.2010р. у розмірі 4080 грн. 00 коп. Загальна сума пені складає 4 530 грн. 00 коп.

Згідно з частиною 5 статті 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу. Отже, загальна сума штрафних санкцій становить 2000 грн. штрафу та 2000 грн. пені.

Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Заперечення Відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки спростовані матеріалами справи, Відповідач оскаржив рішення адміністративної колегії Рівненського територіального відділення №64 від 23.11.2009р. до господарського суду Рівненської області. Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 квітня 2010 року у справі № 18/50 підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 липня 2010 року рішення у справі № 18/50 від 26.04.2010р. залишено без змін.

Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2 000 грн. 00 коп. штрафу та 2 000 грн. 00 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) 2000 грн. 00 коп. штрафу та 2000 грн. 00 коп. пені, які перерахувати на рахунок 31110106700221, банк: ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, призначення платежу - *; 106, код ЄДРПОУ платника, одержувач - Держбюджет Костопільського району, код 22586578.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 102 грн. 00 коп.

4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Марач В.В.

підписано "28" грудня 2010 р.