Court ruling № 133827178, 04.02.2026, Terebovlia District Court of Ternopil Oblast

Справа № 606/153/26

Ухвала

04 лютого 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Марціцка І.Б., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство Теребовлянської міської ради «Теребовлянська міська лікарня», до ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника Тернопільської спеціалізованох прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство Теребовлянської міської ради «Теребовлянська міська лікарня», пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 32054,04 грн.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ізчастиною третьоюстатті 177ЦПК України,уразі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви не долучено документа, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, у позовній заяві позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, покликається на пункт 6 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується статтею 1206 ЦК України, на норми якої посилається також і прокурор у позовній заяві.

Зміст та суб`єктний склад зобов`язання, що регулюються статтею 1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов`язання не є договірним, але не є зобов`язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки, зокрема, понесені закладом охорони здоров`я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов`язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди, у тому числі такі, що стосуються підстав виникнення зобов`язання, змісту шкоди, солідарного обов`язку боржників тощо.

Оскільки відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, оскільки ні прокуратура, ні органи, в інтересах який пред`явлено позов, не є потерпілим від злочину, тому позивач при пред`явленні даного позову не звільнений від сплати судового збору в силу вимог пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Наведене вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17.01.2019 в справі № 462/375/17.

Згідно із статтею 4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, за подання позовної заяви з ціною позову 32054,04 гривень позивачу необхідносплатити судовийзбір врозмірі 3328 гривень.

Згідно з вимогами частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме - сплатити судовий збір в розмірі 3328 гривень та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву заступника керівника Тернопільської спеціалізованох прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Комунальне некомерційне підприємство Теребовлянської міської ради «Теребовлянська міська лікарня», до ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.Б. Марціцка