Court ruling № 133809442, 02.02.2026, Shpola District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 710/1621/25

Провадження № 2-п/710/3/26

УХВАЛА

щодо заяви про перегляд заочного рішення

02.02.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.

за участі секретаря судового засідання Слободяник І.В.,

заявник (відповідач) ОСОБА_1 ,

представник позивача Сечко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

07.01.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області, на електронну адресу суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд", від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення суду.

У заяві міститься прохання скасувати заочне рішення, прийняте 09.12.2025 року Шполянським районним судом Черкаської області (суддя Побережна Н.П.) у справі № 710/1621/25, за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування у розмірі 19 195,10 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн, яким позовні вимоги позивача було задоволено повністю.

В обґрунтування заяви зазначено: про наявність заочного рішення по вищевказаній справі заявник, як Відповідач, дізнався 23.12.2025 р. після телефонного дзвінка представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група». Жодних повідомлень, листів, копій позовний заяв чи судових повісток заявник, як Відповідач, не отримував. Окрім того, заявник не був присутній при проголошенні заочного рішення суду та взагалі не знав про дату і час судового засідання по справі №710/1621/25, судових повісток про виклик відповідача до суду в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, тобто не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, не надсилалось. Додатково повідомив, що він, як Відповідач, зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та має діючий Електронний кабінет. Проте жодних повідомлень в зазначеному Електронному кабінеті він також не отримував, що підтверджується скріншотами Електронного кабінету Відповідача.

Заявник, як Відповідач, по справі, був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, а саме:- подання та витребування додаткових документів та пояснень, які б в ході судового розгляду вплинули на винесення законного та обґрунтованого рішення по справі. Заборгованість перед ПАТ «СК «УСГ», яка є предметом розгляду судового спору, з`явилася ніби в результаті регресних вимог ПАТ «СК «УСГ» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 згідно Полісу ЕР-221250216. Зауважив, що підстави для сплати ним будь-яких заборгованостей відсутні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 24.05.2024 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/ або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. В пункті 4 статті 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 24.05.2024 зазначено, що страховик потерпілої особи, який здійснив пряме врегулювання страхового випадку, має право зворотної вимоги до страховика відповідальної особи у розмірі фактично здійснених витрат на врегулювання страхового випадку та здійсненої страхової виплати з урахуванням положень частини п`ятої цієї статті. Розмір такої вимоги не може перевищувати розміру витрат, розрахованих відповідно до вимог цього Закону. Статтею 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 24.05.2024 встановлено, що страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних, зокрема, із відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Таким чином, правовідносини щодо неповної компенсації за зворотною вимогою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» у розмірі фактично здійснених витрат на врегулювання страхового випадку мають бути з`ясовні між ними в порядку, встановленому чинним законодавством України. Враховуючи вище викладене, відповідач по справі був позбавлений свого законного права на захист своїх законних прав та інтересів в суді під час вирішення даної цивільної справи та не мав можливості подати заперечення до позовних вимог стосовно стягнення з нього суми виплаченого страхового відшкодування.

Заявник вважає, що є підстави для скасування заочного рішення, прийнятого 09.12.2025 Шполянським районним судом Черкаської області у справі № 710/1621/25, а справа підлягає призначенню до розгляду в порядку позовного провадження.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 12.01.2026 заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 21.01.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, прийнято до провадження.

Відповідач у судовому засіданні наполягав на задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти скасування заочного рішення суду та призначення справи до нового розгляду.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, вислухавши позиції сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з ч.3 ст. 187 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як роз`яснено в Узагальненні Верховного Суду України від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК (наразі ст. 288 ЦПК України), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом приведеної норми заочне рішення підлягає скасуванню виключно за наявності двох підстав у сукупності, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 09.12.2025 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суму сплаченого страхового відшкодування в порядку у розмірі 19 195,10 грн. (дев`ятнадцяти тисяч сто дев`яносто п`яти гривень 10 копійок). Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо аргументів відповідача, про те, що він не знав про розгляд Шполянським районним судом Черкаської області справа за його участі, а також, що йому судових повісток про виклик відповідача до суду в порядку, встановленому ст. 128 ЦПК України, тобто не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, не надсилалось.

Суд з цього приводу зазначає слідуюче, що відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У відповіді Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади №01-43/8364 від 30.10.2025, яка отримана судом в порядку запиту, згідно ч.6 ст.186 ЦПК України, наявна інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 40).

На зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , суд здійснював направлення копії ухвали про відкриття провадження, судової повістки на 20.11.2025, та позовної заяви з додатками, рекомендованим листом від 05.11.2025, штрихкодовий індетифікатор «Укрпошти» - R067032037990. Проте лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. На поштовому конверті, про причини повернення зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. (а.с. 50-86).

Судова повістка, на засідання призначене на 09.12.2025, тобто повторно, була направлена рекомендованим листом 24.11.2025, на встановлену судом адресу місця реєстрації відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , штрихкодовий ідентифікатор «Укрпошти» - R06704365411. Проте лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. На поштовому конверті, про причини повернення зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. (а.с. 97-99).

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023. аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі № 591/4832/22 від 01.12.2023.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.

Тобто твердження відповідача, що йому не надсилалося судових повісток, з дотриманням вимог ст. 128 ЦПК України, є безпідставним та спростованим наявними у справі доказами.

Щодо неотримання відповідачем повідомлень в Електронному кабінеті, суд зазначає.

Згідно п. 43, розділу ІІІ, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021№ 1845/0/15-21, до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання особою документів у справі в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду в обов`язковому порядку. У разі відсутності в поданих документах ідентифікаційних даних учасника справи такі дані вносяться працівником суду одразу після їх отримання судом, в тому числі і за поданими учасниками справи заявами.

Відповідно до п.п. 5.4-1, п.5 розділу І цього Положення, Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Підпуктом 5.5 пункту 5 розділу І цього Положення визначено, що ідентифікаційні дані особи, для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.

Згідно п.24 розділу ІІІ згадного Положення, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

За змістом п.37 розділу ІІІ цього Положення, підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.

Відповідно до п.42 розділу ІІІ згаданого Положення, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

При звернення до суду позивач зазначив у позовній заяві, що йому невідомі серія та номер паспорта відповідача та його РНОКПП. Крім того зазначив, що відповідач немає зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

За відсутності ідентифікаційних даних особи відповідача, суд не міг здійснювати надсилання до електронного кабінету відповідача процесуальних документів у справі, у тому числі судових повісток.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За змістом ч.2-4 ст. 280 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення вказав, що дізнався про наявність заочного рішення суду від представника позивача у телефонному режимі, 23.12.2025. Представник позивача не заперечував щодо цього факту, тому суд вважає твердження відповідача доведеним.

Заяву про перегляд заочного рішення було подано 07.01.2026, тобто в межах строку передбаченого ч.2 ст. 284 ЦПК України.

Щодо доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідача стверджує, що був позбавлений можливості подання та витребування додаткових документів та пояснень, які б в ході судового розгляду вплинули на винесення законного та обґрунтованого рішення по справі. У той же час відповідач не конкретизував, про які докази, які має відповідач йде мова.

До заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача надав копію полісу № EP-221250216 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який виданий страховиком Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАЕС ГРУП». Строк дії з 02.06.2024 00:00 по 01.06.2025 включно. Згідно цього полісу, страхувальником зазначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Страхова сума за шкоду завдану майну -160 000,00 грн. Забезпечений транспортний засіб «FIAT DOBLO», VIN (номер кузова, шасі, рами) - НОМЕР_1 , тип транспортного засобу - B1, рік випуску 2008. Номерний знак НОМЕР_2 . Місце реєстрації власника транспортного засобу м. Шпола.

Відповідач також посилається на норми ст. 18, 19, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 24.05.2024, які мали бути застосовані судом при вирішенні справи.

Суд зазначає, що надана відповідачем копія полісу № EP-221250216 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.05.2024, була досліджена та оцінена судом в сукупності з іншими доказами наданими позивачем, та їм надана правова оцінка.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 12 і ч.1 чт. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами п. 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Відповідач, окрім посилання на поліс № EP-221250216 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на інші докази посилань не здійснював.

Не надання доказів, а також відсутність посилання на них, на стадії розгляду питання про перегляд заочного рішення, не відповідає суті такого перегляду, та позбавляє суд можливості оцінити істотне значення доказів для правильного вирішення справи.

Сама не згода з ухваленим рішенням чи застосуванням судом норм законодавства не може бути підставою для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суд керуючись п.1.ч.3 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 258, 260, 261, 284-288, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Побережна