Court ruling № 133789479, 04.02.2026, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 686/34801/25

Провадження № 2/686/3764/26

УХВАЛА

04 лютого 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Козак О.В.,

при секретарі Сташевській А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Держави Україна, представник Верховний Суд про відшкодування моральної шкоди, завданої йому катуванням правосуддям та відмовою у здійсненні правосуддя в порядку ст. 3, 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст. 23, 1173 ЦК України, ст. 129-1 Конституції України.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в позовній заяві зазначив про проведення підготовчого засідання за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позовну заяву в якому просили закрити провадження у справі, оскільки спір в частині до суду не можна розглядати за правилами цивільного судочинства та взагалі такий спір не підлягає судовому розгляду. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (не вчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можна оскаржити до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди під час розгляду конкретної справи, можна усунути лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.07.2019 у справі № 636/5534/15).

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» судам роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Отже, рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами та шляхом звернення до компетентних органів, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Предметом спору у даній справі є вимога про відшкодування моральної шкоди, яка, на думку позивача, завдана йому рішеннями Верховного Суду, які він сприймає як катування відмовою у здійсненні правосуддя.

Згідно з частинами першою, одинадцятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» судам роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Отже, оскарження діяльності судів щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (не вчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

З огляду на вищевикладене, підстави та зміст позову, позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди, не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, оскільки оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами представника відповідача та прийшов до висновку, що справа підлягає закриттю у відповідності до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку із тим, що справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.247, 255, 260, 353ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховного Суду про відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: