Decision № 133754402, 03.02.2026, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/15821/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) в якому просить визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Волинській області щодо переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії та зобов`язати відповідача перевести його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII з дати подання заяви про переведення.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 22.11.2025 він звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення його з раніше призначеної пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. 11.12.2025 він отримав лист відповідача, яким йому було відмовлено у переведенні на пенсії за вислугу років. Вказана відмова мотивована тим, що питання підготовки документів для переведення на пенсії за вислугу років належить до компетенції уповноваженого органу (структурного підрозділу), де особа проходила службу.

Позивач вважає, що ГУ ПФУ у Волинській області незаконно відмовило вчиняти дії щодо переведення його на пенсію за вислугу років.

Вказує, що він звернувся до відповідача не із заявою про первинне призначення пенсії за вислугу років, а із заявою про переведення на інший вид пенсії. При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається безпосередньо до органу, що призначає пенсії.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що Порядком №3-1 передбачено подання розрахунку вислуги років до пенсійних органів через уповноважені структурні підрозділи силових міністерств та відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів.

Стверджує, що ГУ ПФУ у Волинській області самостійно не обчислює вислуги років заявникам, а лише розглядає направлені уповноваженими структурними підрозділами міністерств та відомств документи (подання, грошовий атестат, довідки про додаткові види грошового забезпечення, ін.).

Відтак рішення про перерахунок пенсії чи відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу не приймалось, оскільки документи на перерахунок пенсії відповідно до статті 2 Закону №2262-ХІІ від уповноваженого структурного підрозділу, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсій, Міністерств та відомств за останнім місцем служби до ГУ ПФУ у Волинській області не надходили.

08.01.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якому ОСОБА_1 зазначив, що відповідач до спірних правовідносин помилково застосовує норми законодавства, які регулюють первинне оформлення пенсії за вислугу років, ігноруючи при цьому положення закону щодо переведення на інший вид пенсії. Посилається на порушення відповідачем строку подання відзиву.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 з 22.05.2025 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, що не заперечується сторонами спору.

21.11.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення із раніше призначеної пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.2-3).

До вказаної заяви позивач долучив:

копію наказу начальника Управління МВС України у Волинській області №48 о/с від 17.05.2007, відповідно до якого вислуга ОСОБА_1 на день звільнення з органів МВС України (21.05.2007) складає: календарна 08 років 10 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 11 років 03 місяці 15 днів, останнього прийому службу в органи внутрішніх справ 06 років 01 місяць 12 днів (а.с.5) та

копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №75 від 14.03.2025 про виключення ОСОБА_1 з 14.03.2025 зі списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням з військової служби у запас, згідно з яким вислуга років позивача у Збройних Силах України становить 4 роки 11 місяців 2 дні (а.с.6).

Листом за вих. №189006 від 04.12.2025 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення ос звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, встановлено, що заява про призначення/перерахунок пенсії за вислугу років подається військовослужбовцем, звільненим з служби через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, за останнім місцем служби. Розділом ІІ цього Порядку визначено перелік документів необхідних для призначення пенсії, зокрема: розрахунок вислуги років для призначення пенсії /виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди, проходження служби яких не підлягають розголошенню). Також зазначено, що ГУ ПФУ у Волинській області буде винесено рішення про переведення позивача на пенсію за вислугу років при надходженні відповідних документів з уповноваженого органу (структурно підрозділу) (а.с.4).

Вважаючи відмову ГУ ПФУ у Волинській області у переведенні на пенсію за вислугу років протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до статті 18 Закону №2262-XII, пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства

Статтею 1 Закону №2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.05.2025 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії по інвалідності згідно із Законом №2262-ХІІ.

21.11.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення із раніше призначеної пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Процедуру подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1).

Пунктом 2 розділу I Порядку №3-1 визначено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Пунктом 3 розділу I Порядку №3-1 встановлено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Документи, які необхідні, зокрема, для призначення пенсії визначені у розділі ІІ Порядку №3-1, за змістом пункту 2 якого, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи:

1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);

2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;

3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);

4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку);

5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);

7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу;

8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

В свою чергу, за приписами пункту 5 розділу ІІ Порядку №3-1, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати).

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення особі пенсії за вислугу років є наявність в особи відповідної вислуги, в тому числі, на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції.

При цьому, з буквального аналізу пункту 2 розділу I Порядку №3-1 випливає, що у випадку, якщо пенсія за вислугу років призначається особі вперше, то відповідна заява про призначення пенсії з переліком необхідних документів подається до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України.

В свою чергу, якщо мова іде про переведення з одного виду пенсії на інший, то відповідно до пункту 3 розділу I Порядку №3-1 така заява подається заявником безпосередньо до органу, що призначає пенсію (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України).

За матеріалами даної справи ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області саме із заявою про переведення із раніше призначеної пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

Таким чином, застосованим до спірних правовідносин є саме пункт 3 розділу I Порядку №3-1.

Суд погоджується з тим, що основним документом, який необхідний для здійснення територіальним органом Пенсійного фонду України призначення особі пенсії за вислугу років є відповідний розрахунок вислуги років особи, яка претендує на призначення пенсії такого виду пенсії.

Разом з тим, неподання заявником безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсії розрахунку вислуги років не зумовлює настання для нього негативного наслідку у вигляді відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного соціального захисту особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 29.01.2025 по справі №580/460/24.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд враховує, що за приписами ст. 66 Закону України №2262-XII рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку.

Отже, Законом України №2262-XII передбачено, що за результатом розгляду відповідної заяви пенсійним органом має бути прийнято рішення про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії.

Проте, відповідачем не було прийнято рішення про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії за результатом розгляду заяви позивача від 21.11.2025.

У листі за вих. №189006 від 04.12.2025 ГУ ПФУ у Волинській області та у відзиві на позовну заяву відповідач акцентував увагу на неможливості переведення позивача на пенсію за вислугу років за відсутності розрахунку вислуги років для призначення пенсії/виписки з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії.

Суд наголошує, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом вчинення активних дій щодо отримання від компетентного органу документів, необхідних для призначення пенсії.

ГУ ПФУ у Волинській області, маючи низку повноважень, визначених частиною 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію не вчинило, поклавши весь тягар відповідальності на позивача.

З підстав зазначеного слід звернути увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов`язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні.

Викладені вище висновки суду спростовуються доводи відповідача про необхідність подання розрахунку вислуги років до пенсійних органів через уповноважені структурні підрозділи силових міністерств та відомств у випадку подання особою заяви про переведення з одного виду пенсії на інший.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що ГУ ПФУ у Волинській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у переведенні останнього на пенсію за вислугу років із посиланням на відсутність розрахунку вислуги років для призначення пенсії/виписки з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії.

Таким чином, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Волинській області у переведенні останнього з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області перевести його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-XII з дати подання заяви про переведення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Абзац 1 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України визначає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи, що ГУ ПФУ у Волинській області за результатом розгляду поданих ОСОБА_1 документів не прийняло відповідного рішення, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву з прийняттям відповідного рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пунктів 8, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи в суді. Відтак питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2025 про переведення із раніше призначеної пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 03 лютого 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Н. В. Стецик