Decision № 133740134, 26.01.2026, Pustomyty District Court of Lviv Oblast

Справа № 450/4599/25 Провадження № 2/450/453/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукса Д. А.

при секретарі Глинській У.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): Представник позивача звернулась в суд з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1712525, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Селфі Кредит» 22.08.2024 року, у розмірі 140000,00 грн., яка складається з 35000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 87500,00 грн. заборгованості за відсотками та 17500,00 грн. заборгованості за пенею.

Мотивувала позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «Селфі Кредит» і уклав 22.08.2024 року кредитний договір № 1712525, отримавши грошові кошти для власних потреб. Зауважила, що вказаний договір складений в електронному варіанті та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що 29.04.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задоволити.

Позиція відповідача: Представник відповідача подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення кредитного договору, факту ознайомлення відповідача з його умовами та правилами, а також факту отримання ним кредитних коштів, оскільки надана довідка платіжного сервісу не містить ідентифікуючих даних щодо дати, суми та банківських реквізитів, а електронні документи і правила кредитування не містять електронного підпису відповідача та не підтверджують його волевиявлення на приєднання до умов договору; крім того, твердження позивача про ознайомлення відповідача з 35 сторінками договору та підписання його протягом кількох хвилин є формальним і не свідчить про усвідомлену згоду з умовами кредитування, а розрахунок заборгованості є необґрунтованим, не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, не містить даних про періоди нарахування, застосовані процентні ставки, формулу розрахунку, врахування здійснених платежів та початок виникнення боргу, суперечить умовам договору і вимогам Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим не може вважатися доказом наявності боргу; додатково відповідач заперечує розмір заявленої заборгованості та зазначає, що є учасником бойових дій і проходить військову службу у Збройних силах України, що відповідно до законодавства виключає можливість нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а відтак позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

09.10.2025 відповідь з Єдиного держаного демографічного реєстру; 09.10.2025 запит щодо доступу до персональних даних; 05.11.2025 відповідь на запит; 13.11.2025 ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду; 17.12.2025 заява представника відповідача про вступ у справу як представника; 06.01.2026 відзив.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Згідно з ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що 22.08.2024 ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «Селфі Кредит» кредитний договір № 1712525 шляхом підписання такого, додатків № 1, № 2 до нього та паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразових ідентифікаторів Х392, внаслідок чого отримав кредит у розмірі 35000,00 грн. строком на 360 днів зі сплатою 0,85% в день за зниженою процентною ставкою та 1 % на день за стандартною процентною ставкою.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року, що підтверджується листом ТзОВ «Пейтек» № 20250508-174 від 08.05.2025.

У відповідності до розрахунку, складеного первісним кредитором ТзОВ «Селфі Кредит», заборгованість відповідача за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року станом на 29.04.2025 року становить 140000,00 грн., яка складається з 35000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 87500,00 грн. заборгованості за відсотками та 17500,00 грн. заборгованості за пенею.

29.04.2025 року між ТзОВ «Селфі Кредит» та ТзОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Свеа Фінанс» свої права вимоги за кредитними договорами, натомість фактор сплачує первісному кредитору грошові кошти за відступлення права вимоги.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025 року, ТзОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТзОВ «Свеа Фінанс» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року у розмірі 140000,00 грн., що складається з 35000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 87500,00 грн. заборгованості за відсотками та 17500,00 грн. заборгованості за пенею.

Водночас, суд не може в повній мірі погодитись із наведеною позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року в повному обсязі з огляду на наступне.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17500,00 грн. заборгованості за пенею.

У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, заявлена представником позивача неустойка (пеня) за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року у розмірі 17500,00 грн. не підлягатиме стягненню з відповідача на користь ТзОВ «Свеа Фінанс».

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Зі змісту ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за договором позики визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Але в той же час суд приходить до висновку про застосування до даних правовідносин спеціальної норми, яка передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону 2011-XII від 25.08.2024 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 з 02.10.2023, а також йому присвоєно статус ветерана війни-учасника бойових дій, що стверджується відповідними посвідченням та довідкою.

Отже, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Такий висновок суду цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2021 року у справі № 502/1438/18.

Відтак, заявлена представником позивача заборгованість за відсотками в сумі 87500,00 грн. не підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1712525 від 22.08.2024 року у розмірі 35000,00 грн. за тілом кредиту.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», - задовольни частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором позики № 1712525 від 22.08.2024 року у розмірі 35000,00 (тридцять п`ять тисяч грн. 00 коп.) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн. 60 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

СуддяД. А. Кукса