№ 13373597, 29.11.2010, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 р. справа № 2а-22694/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю: представника позивача Родіонової К.В. (за довіреністю від 01.11.2010 року);

представників відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Климової К.І. (за довіреністю від 19.11.2010 року); управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області Горбунової М.П. (за довіреністю від 21.06.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання недійсним рішення №100 від 19.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» заявлено позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання недійсним рішення №100 від 19.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з боку відповідача стосовно застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, - просив скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №100 від 19 серпня 2010 року.

Зазначила, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 04 вересня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство відносно позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Господарським судом Донецької області ухвалою від 16 липня 2010 року введена процедура санації Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» строком на шість місяців до 16 січня 2011 року.

Відповідач у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосував до позивача фінансові санкції та нарахував пеню за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків. Проте, на думку позивача, таке нарахування є неправомірним, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів діє протягом провадження у справі про банкрутство, то відповідно до частини 4 статті 12 Закону у період дії мораторію неустойка (штраф, пеня) за неналежне виконання зобовязань не нараховуються.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, надав заперечення на позовну заяву, в якій зазначає, що рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №100 від 19.08.2010 року є виконавчим документом і винесено самостійною юридичною особою. Таким чином, відповідно до статті 80 та 96 Цивільного кодексу України Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області є неналежним відповідачем по справі.

Представник управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області у судовому засіданні заперечував проти позову, надав заперечення проти позовної заяви, в яких зазначає, що фінансові санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків застосованих до боржника за зобовязання виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то вони підлягають сплаті.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області, включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 34686338. Позивач взятий на облік як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

20 серпня 2010 року на адресу позивача надійшло рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №100 від 19.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальникам або органом Пенсійного фонду України в сумі 1106 грн. за період з 20.05.2010 року по 30.07.2010 року.

21 серпня 2010 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачем направлено скаргу №03/626 на рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №100 від 19.08.2010 року. Рішенням №12420/08 від 14.09.2010 року залишено без задоволення, а рішення № 100 від 19.08.2010 року без змін.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, станом на час існування спірних правовідносин (надалі - Закон України №1058-ІV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058-ІV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 1058-ІV страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону України №1058-ІV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Частиною 2 статті 106 Закону України №1058-ІV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України №1058-ІV передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 04 вересня 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство відносно позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Господарським судом Донецької області ухвалою від 16 липня 2010 року введена процедура санації Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» строком на шість місяців до 16 січня 2011 року.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-XII (далі Закон №2343), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону №2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Тобто з моменту порушення справи про банкрутство на боржника розповсюджується особливий режим сплати зобовязань, який передбачений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон). Такий стан обумовлений застосуванням заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, одним із яких є мораторій на задоволення вимог кредиторів, при порушенні справи про банкрутство.

Частиною 4 статті 12 Закону №2343 визначено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Задоволення грошових вимог кредиторів, визнаних боржником та внесених до реєстру вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості. Так, відповідача ухвалою Господарського суду Донецької області віднесено до другої черги задоволення грошових вимог. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко визначено, що погашення грошових вимог здійснюється в порядку черговості та лише після затвердження плану санації.

З огляду на викладене, нарахування УПФУ в м.Дзержинську Донецької області позивачу фінансових санкцій та пені в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є неправомірними.

Зясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши подані сторонами письмові докази, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не врахував встановлені законодавством вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області №100 від 19.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, який є самостійною юридичною особою.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області жодним чином не має відношення до прийняття оскаржувального рішення та є неналежним відповідачем по справі, а тому до нього не може бути звернено вимоги позивача про визнання недійсним рішення №100 від 19.08.2010 року.

З огляду на викладене, вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання недійсним рішення №100 від 19.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання недійсним рішення №100 від 19 серпня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків.

В задоволенні позову Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1 (одна) грн. 40 (сорок) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 29 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 грудня 2010 року.

Суддя Фещук А.В.