Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №461/63/26
Провадження №3/461/186/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Чубей К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «Дасленд Україна» (ЄДРПОУ 42617913), за адресою: м. Львів, вул. Бучми, 22/21
за ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Дасленд Україна» (код ЄДРПОУ 42617913) вчинив правопорушення, а саме порушив терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, чим порушив вимоги п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50, п.137.1, 137.3 ст. 137 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа на його електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути адміністративний протокол у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З диспозиції ст. 163-2 КУпАП вбачається, що відповідальність настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом №011933/2181/ж-13/13-01-04-06 про адміністративне правопорушення від 22.12.2025; актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 17.12.2025 №57548/13-01-04-07/42617913; актом неявки №2193/13-01-04-06 від 22.12.2025; повідомлення-викликом №50641/13-01-04-06 від 17.12.2025; іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, доведеною повністю.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 163-2, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Зубачик Н.Б.
The court decision No. 133694017, Halytskyi District Court of Lviv City was adopted on 29.01.2026. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 461/63/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: